Методична підготовка

Після добору матеріалу і продумування логічної послідовності оратор переходить до методичного етапу підготовки промови. У композиції промови має бути лише одна головна тема, а всі допоміжні пункти, всі факти, цифри, приклади, докази, коментарі ведуть до її розкриття.

Для остаточного визначення структури промови необхідно скласти план-конспект чи повний текст промови.

У плані визначаються головні питання теми. Обмежитися одним планом і коротенькими виписками до окремих його пунктів або читати зовсім без папірців може тільки оратор, лектор, який має дуже добру память і досконало володіє матеріалом.

Конспект складається з трьох елементів:

- плану,

- тез ,

- фактичного матеріалу.

Конспект може мати різний ступінь деталізації - бути стислим або розгорнутим.

У визначенні основної структури промови велике значення має розподіл часу на окремі питання.

Методична підготовка включає і низку інших аспектів: методику роботи з книгою, першоджерелами, архівним матеріалом, довідковим виданням, словниками тощо.

Одне із найважливіших завдань оратора - вдосконалення мови і мовлення. Арістотель у своїй “Риториці” підкреслює, що ясність - головна позитивна якість промови.

Умовою ясності є точність. Оратор завжди має добирати такі слова, за допомогою яких можна було б найточніше висловити думки і почуття. Мистецтво говорити, - вважав Л.М.Толстой, - полягає в умінні кожного разу поставити єдино потрібне слово на єдино потрібне місце.

Однією з найважливіших ознак досконалості мови є її простота.

Простота допомагає слухачеві глибше проникнути в суть явищ, краще запамятати почуте, керуватися ним у своїх практичних справах.

Неодмінною умовою простоти мови є її зрозумілість, дохідливість, відсутність пишномовних загальних фраз. Ясною, точною робить мову чистота.

Образність мови

Які ж художні, естетичні елементи роблять мову яскравою, образною? Ефективними художньо-естетичними елементами ораторської мови, насамперед, є використання багатств фольклору.

Народні порівняння - це фразеологічні сполучення, в яких на основі спільних ознак зіставляються люди, явища, речі, предмети з метою створити яскраві уявлення або викликати відповідну емоційну реакцію.

Використання прислівїв і приказок робить промову яскравою і переконливою.

Оратор у процесі підготовки до виголошення промови використовує крилаті вислови, образи художньої літератури.

Однак художні засоби повинні використовуватися лише такою мірою, якою вони необхідні для глибокого розуміння основних науково-теоретичних положень промови.

Притупляють образність мови, її влучність і щирість - шаблони, штампи. Тому уникати штампів, оберігати мову від шаблонів - одне з найперших завдань оратора.

Психологічна підготовка

Відібраний, продуманий, підготовлений матеріал має бути засвоєний оратором. Тут на перший план виступає психологічний етап підготовки виступу.

Насамперед слід відзначити роль памяті у цьому процесі. “Зазубрювати” весь текст лекції не варто. Доцільно запамятати опорні пункти розвитку думки, приклади, факти. Корисно запамятовувати і переходи від одного положення до наступного.

Особливе значення з погляду підготовки психологічно-емоційної обстановки в аудиторії має добір певних яскравих життєвих фактів, відомих ораторові (слухачам). Наукова цінність таких спостережень може бути незначна, але психологічний вплив їх на аудиторію - великий.

Найкраще, коли лектор не просто викладає окремі наукові положення, певні закони, теорії, формули у їхньому готовому вигляді, а показує шляхи наукового пошуку, процес становлення і розвитку наукової думки.