Література

1. Антисуржик // За ред. О.Сербенської. - Львів, 1994. - С.38-39, 65-66.

2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. - К, 1993.

Тема 14. Поєднання у тексті різних типів мовлення Література

1. Капинос В.И. и др. Развитие речи: теория и практика обучения: 5-7 кл. - М., 1991.

2. Олійник О. Світ українського слова. - К., 1994.

Короткий зміст теми

Часто у наших висловлюваннях фрагменти різних типів мовлення бувають представлені не ізольовано, а в поєднанні. У звязку з цим одним із важливих завдань при створенні висловлювання є уміння поєднувати фрагменти різних типів мовлення у єдиному тесті.

Насамперед потрібно знати, що вибір типів мовлення завжди повинен бути оправданий: він залежить від багатьох причин і в першу чергу - від теми, задуму автора та основної думки тексту. Якщо предмет привертає увагу автора і він вважає за потрібне показати читачеві цей предмет, ніби дати роздивитися його, тоді слід створювати опис. Якщо ж головне - це повідомлення про дію предмета, то його ознаки повинні бути показані попутно, повідомлені як додаткова інформація, інакше описова частина відволікатиме читача від головної сюжетної лінії. Якщо автор висуває тезу (ствердження, запитання) і доводить її (пояснює, відповідає) з допомогою відповідних аргументів, тоді створюється роздум. Наведемо приклад тексту, у якому поєднані розповідь з описом предмета та роздумом про цей предмет.

Запорозький дуб

У Верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорозький дуб, про який існує чимало переказів та легенд. Це один з найстаріших дубів на Україні: йому вже понад сім століть. Ще за Богдана Хмельницького цьому дубові було 400 років. Дуб-велетень витримав усі випробування часу, зберіг до глибокої старості свою силу й чудову красу. Могутня крона цього дуба складається з 18 великих гілок, периметр крони - 102 м. Її зелений тінистий намет має 43 метри в поперечнику і здалека скидається на цілий гай. Окоренок дуба на обмах утовшки 656 сантиметрів, діаметр стобура 208 см, а висота дерева дорівнює 36 метрам.

Чому ж цей велетень живе ось уже сьомий вік і щовесни зеленіє? Старі діди, запорозькі нащадки, пояснюють це тим, що дуб виріс біля джерела (нині колодязя), яке щедро наповнювало його коріння, давало йому сили й снагу. Пишний крислатий дуб привертає увагу багатьох мандрівників, які цікавляться памятниками минулого. Людність міста Запоріжжя та Хортиці пишається цим дубом і з великою любовю оберігає його.

Люди звязують життя цього дуба з історичним минулим нашого краю, зокрема з історією запорозького козацтва. Звідси й пішла назва “запорозький дуб”, що закріпилася за ним ще здавна...

Під цим дубом любив колись сидіти Дмитро Іванович Яворницький. Тут він розповідав Дейкунові про походи Богдана Хмельницького та про звитяжні подвиги Івана Сірка.

(І.Шаповал)

Проаналізувавши цей текст, бачимо, що в ньому сполучаються усі три типи мовлення: розповідь, опис і роздум.

Автор задумав повідомити читачам про існування запорозького дуба. Цьому задумові відповідає зміст 1, 2, 3, 4, 10, 11,12, 13, 14, 15 речень. Ознаки дуба показані попутно до розповіді, як додаткова інформація, яка створює опис. Описові відповідають 5, 6, 7 речення. Крім цього, у тексті є роздум, у якому міститься запитання і відповідь на нього, пояснення. Роздумові відповідають 8 і 9 речення. Таким чином ми приходимо до висновку, що для створення текстів, у яких поєднуються різні типи мовлення, потрібно вміти будувати описи предмета, розповіді і роздуми про них з урахуванням стилю висловлювання, свідомо вибрати тип мовлення, вдало поєднувати у тексті фрагметни різного типового значення.