Двокрапка

1. Якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнююче слово або словосполучення, що вказує на перелік, то перед першим однорідним членом або словом, яке до нього належить, ставиться двокрапка: Заснув, й знечувся коли, і снилися красиві коні: сірі, гніді, вороні (Симоненко).

2. Двокрапка ставиться між двома реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо друге речення розкриває зміст першого речення в цілому або одного з його членів, а також вказує на причину того, про що йдеться у першому реченні: Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Меланку (Нечуй-Левицький).

Тире

Тире ставиться:

1. Між підметом і присудком, коли останній виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає. При цьому присудок може бути як непоширеним, так і поширеним: Мистецтво - найкращий педагог (Гончар).

2. Між підметом і присудком, коли один із членів речення (або обидва) є інфінітивом: Життя прожити - не поле перейти (Присл.).

3. Перед це, це є, оце, то, ось, (це) значить, якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова, приєднується за допомогою цих слів до підмета: Гетьман, може, як ніхто інший знав, що любити Україну - це найперше захистити її надійно від усіх ворогів (Лупій).

4. На місці пропущеного члена речення, переважно присудка: Без витоку нема ріки,

Як без коріння - крони (Осадчук).

5. Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення:

Ні спека дня, ні бурі, ні морози -

Ніщо не вбє любов мою живу (Сосюра);

6. Після переліку, якщо перелік йде за узагальнюючим словом і не закінчує речення: Українські дореволюційні письменники: Шевченко, Марко Вовчок, Панас Мирний, Нечуй-Левицький - багато творів присвятили зображенню жахливої долі українського народу;

7. Для виділення прикладок, якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити - а саме: У своїм невеличкім гурточку він (Гуща) завів новину - гуртову працю (Коц.).

8. Між частинами безсполучникового складного речення, коли перша частина виражає причину або умову, а друга - наслідок: Як тільки займеться десь небо - з другого боку встає зараз червоний туман і розгортвє крила(Коц.);

9. Між реченнями, що входять до безсполучникового складного чи складносурядного речення, якщо в другому з них подано висновок або наслідок дії першого: Защебетав соловейко - пішла луна гаєм (Шевч.);

10. Між реченнями, коли зміст їх різко протиставляється: Ще сонячні промені сплять -

Досвітні огні вже горять (Леся Українка);

11. Для виділення поширеної групи вставних слів (або вставного речення), що стоїть у середині речення: А тоді зопалу - не встигло радіо попередити! - вернулися морози (Яворівський);

12. Для позначення спеціально підкреслювальної паузи різного змістовного й стилістичного характеру: Увечері кличуть: “Іди до панночки - розбирати”(Марко Вовчок).

4) Крапки (...)

Крапки савляться:

а) на позначення перерваності або недокінченості мови:

Юнак розплющив очі: синь!

Літак... Думки... І височінь (Тичина);

б) на позначення уривчастості мови від хвилювання, зворушення й узагалі сильних переживань: Я... я спокійніша... Ти не звертай уваги... так, трохи нерви...(Коц.).

в) на позначення пропуску в цитаті, а також-коли цитата береться з середини речення або коли цитоване речення наводиться не до кінця. Антиподом Чіпки є дрібний власник Грицько, що пнеться у великі господарі: “...до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда”, хоч сам вийшов з бідноти (З наукової літератури).