Part of Modal/Verbal Aspect Predicate and Object

1. Зупинитися у цьому мальовничому місці на початку червня було б рідкою насолодою. Говорять, у кожного свій смак, але це місце, безсумнівно, припаде до смаку кожному. Там багато лісів для прогулянок і кілька гарних озер для купання теплим сонячним днем. Чим більше часу ти там проводиш, тим більше переконуєшся, що це місце більше схоже на казковий чарівний сад, ніж на звичайний будинок відпочинку. Чому б нам не провести там залишок відпустки? Це буде відмінна можливість відпочити від гучного міста й подихати свіжим повітрям. Може, у тебе, нарешті, покращиться настрій.

2. Перед нею було складно встояти, коли вона починала жартувати. Я раніше був у захваті від того, як вона завжди знала, що сказати і як підняти настрій. Коли щось не виходило, як їй того хотілося, вона мала звичай намагатися експериментувати, доки все не ставало їй до смаку. Ця її звичка часто втягувала її у неприємні історії, але потрапивши у неприємності, вона могла зі смаком обвести кого завгодно навколо пальця, і, зрештою, ви б ніколи не подумали, що вона винна у всій цій плутанині. Дуже шкода, що зараз, стільки років потому, їй доводиться заробляти собі на життя, чистячи картоплю й відчищаючи пригорілий жир від каструль і сковорідок у Макдональдсу.

3. Ручку було нелегко повернути. Неюне користувалися, мабуть, років 10. Ходили чутки, що колишні власники переїхали після того, як вони втратили постійний прибуток, а на гроші, які вони збирали все своє життя, вони купили невеликий заміський будиночок на півночі країни, де й оселилися.

4. «Проблема у тому, щоб переконати Сьюзан погодитися», – сказав я, спостерігаючи, як вона висипала ще одну порцію соусу до печені, щоб вона загустіла, і перемішувала її із серйозним і замисленим виглядом. Потім вона зупинилася, щоб убрати залишки від свого готування й викинути їх у відро для сміття. Через якийсь час вона пообіцяла спробувати з нею переговорити. Правда, про всякий випадок, вона попросила мене внести свій внесок, купивши вишукану прикрасу, яка б сподобалася Сьюзан.

1.1.8. Infinitive as Attribute

1. Коли людина зникає, мій обов’язок – з’ясувати її долю, але зробивши це, з мого боку питання вичерпується, і за умови, що немає нічого кримінального, я більш схильний замовчувати особисті скандали, ніж їх розголошувати.

2. Менсон заприсягається, що на кораблі є привиди, і що він нізащо б не залишився на ньому ні на день, якби йому було куди піти.

3. Маючи неупереджену пристрасть до мистецтва, в нього було справжнє бажання привертати увагу знавців до таланту, надзвичайно оригінального; але він був занадто гарним журналістом, щоб не усвідомлювати, що «людський інтерес» сприятиме йому у здійсненні поставленої мети.

4. Раніше видатною рисою вважалося бути молодшим за 40, а зараз вважається безглуздим бути старшим за 25.

5. Мені нічого було сказати, і тому я сидів мовчки, намагаючись із ввічливості виявляти зацікавленість у розмові; а оскільки мені здавалося, що на мене ніхто не звертає особливої уваги, то я вільно спостерігав за Стріклендом.

6. Ви хочете сказати, що вам нічого було їсти і пити цілих 2 дні? Це жахливо.

7. Якби я писав роман, а не розповідав факти, які знаю про одну цікаву особу, я б багато чого винайшов, щоб пояснити таку зміну точки зору.

8. Місіс Макендрю поділяла загальну думку своєї статі, що чоловік завжди негідник, якщо він кидає жінку, з якою він пов’язаний, але що у такому випадку в цьому значною мірою винна жінка.

9. Я завжди вважав, що було б приємно мати з ким поговорити, коли стомлюєшся від роботи.

10. Колись ці картини будуть коштувати більше, ніж є у твоїй крамниці. Пам’ятаєш, як Моне не міг нікого переконати купити свої картини навіть за сотню франків? Скільки вони тепер коштують?

11. О, любий мій, пам’ятаєш, що ти тільки що почув? Він звик до комфорту й до того, що про нього хтось дбає. Як ти думаєш, скільки пройде часу, перш ніж йому набридне брудна кімнатка у брудному готелі? До того ж, у нього немає грошей. Він повинен повернутися.

12. «Я завжди говорю, – міркував капітан Ніколс, – коли ти завдаєш людині болю, завдавай його чимало. Це дає тобі трохи часу, щоб оглядітися й подумати, що робити далі».

13. «Ви дивитеся на мої картини? – сказала вона, простеживши за моїм поглядом. – Звичайно, я не можу дозволити собі оригінали, але для мене розрада мати й ці картини».

14. Пристрасть, яка втримувала Стрікленда, – це була пристрасть створювати прекрасне. Вона не давала йому спокою. Є люди, чиє бажання знайти істину настільки велике, що для її досягнення, вони здатні підірвати самі підвалини свого світу.

15. Мій намір полягав у тому, щоб зупинитися там і нічого не сказати про ту подію, яка створила порожнечу у моєму житті, яку минулі два роки мало чим змогли заповнити.

16. Я вважаю, ви досить добре мене знаєте, Ватсон, щоб розуміти, що я анітрошки не нервова людина. Разом з тим, це дурість, а не хоробрість – відмовлятися визнавати небезпеку, коли вона так близько.

17. Він мало що робить сам. Він тільки планує. Але його агенти численні й прекрасно організовані. Коли є злочин, який необхідно скоїти, папір, який потрібно викрасти, або, скажімо, будинок, який слід обшукати та пограбувати, чи людина, якої треба позбавитися, професорові повідомляють, справу організують та виконують.

18. Дійсно справи в нас йшли дуже повільно, і я навчився боятися таких періодів бездіяльності, тому що з досвіду знав, що мозок мого компаньйона був настільки надзвичайно активним, що небезпечно було залишати його без матеріалу, над яким можна було б працювати. Тому я прославляв містера Овертона, хто б він не був, оскільки він прийшов зі своїм загадковим повідомленням, порушивши той небезпечний спокій, який обіцяв більшу небезпеку для мого друга, ніж усі хвилювання бурхливого життя.

19. Але смію зауважити, що ви могли звернути увагу на те, що коли ви заходите до поштового відділення і вимагаєте показати корінець повідомлення іншої людини, з боку службовців можливе деяке небажання надати вам таку послугу.

20. «Дуже добре, сер, – сказав Шерлок Холмс. – Можу я тим часом запитати, чи є у вас своя теорія, яка б пояснювала зникнення парубка?» – « Ні, сер. Він досить великий і дорослий, щоб самому про себе подбати, і якщо він настільки дурний, щоб загубитися, я повністю відмовляюся брати відповідальність за його пошуки».

21. Пояснення одне: цей юнак дійсно спадкоємець великого майна, якими б обмеженими не були його кошти у даний момент, і не виключається можливість того, що було організовано змову утримувати його заради викупу.

22. Звичайно, у мене спочатку не було особливих причин пов’язувати ці поїздки зі зникненням Годфрі Стаунтона, і я був лише схильний розглядати їх на тих загальних підставах, що все, що стосується доктора Армстронга, зараз представляє для нас інтерес, але ж тепер, коли я дізнаюся, що він так ретельно стежить за тим, щоб його не переслідували на цих екскурсіях, ця справа здається серйознішою, і я не заспокоюся, поки не внесу до неї ясність.

23. Він знає, де цей юнак, і якщо він знає, тоді, мабуть, це наша провина, якщо ми не в змозі також про це довідатися. Не в моїх звичках виходити з гри за таких обставин.

24. Не сумніваюся, що ви знайдете де розважитися у цьому місті, а я сподіваюся принести вам до вечора більш сприятливий звіт.