4.13.4. Розподіл середньої місячної температури повітря в січні
На січневих картах ізотерми відхиляються від зонального розподілу більше, ніж на річних картах. В середині тропічних широт температура також повільно змінюється з широтою. На півночі північної півкулі ізотерми дуже густі у порівнянні з липневими (мал. 4.7). Над холодними материками ізотерми прогинаються на південь, а над океанами – на північ. Особливо виділяється тут вплив Гольфстріму, в результаті чого січнева ізотерма 00С у Північній Атлантиці піднімається до 700 пн.ш. Згущення ізотерм біля берегів Норвегії свідчить про вплив прибережних гір, за якими на Скандинавському півострові накопичується холодне повітря. Схожий вплив Скелястих гір спостерігається в районі Тихоокеанського узбережжя Північної Америки. Згущення ізотерм поблизу східного узбережжя Азії пов’язане з перенесенням холодного сибірського повітря на океан, яке над водною поверхнею швидко нагрівається.
Звертає на себе увагу напрямок ізотерм у Європі. Вони дуже відхиляються від широтного розташування і простягаються з північного заходу на південний схід. У Мурманську така ж січнева температура, як і в Астрахані, яка розташована південніше на 2000 км. На узбережжі Європи температура повітря залежить не від широти місцевості, а від відстані від Атлантичного океану.
На північному сході Азії та в Гренландії замкнені ізотерми виділяють області холоду. Між річками Леною та Індигіркою середня температура січня -480С, а на рівні місцевості навіть -50,10С. Це район якутського полюсу холоду. Формуванню його сприяє орографія. Повітря в умовах антициклональної погоди застоюється і вихолоджується в міжгірних долинах, закритих навколишніми хребтами.
У північній півкулі є ще один полюс холоду. Це Гренландія. На карті ізотерм на рівні моря він менше виділяється у зв’язку з тим, що висота острова досягає 3 км. На рівні місцевості середня температура повітря тут знижується до -550С. Особливістю цього полюсу є те, що тут і влітку на рівні місцевості температура нижча 00С, а в Якутську в липні середня температура становить 190С, що вище, ніж у Парижі. У центральних районах Арктики середня місячна температура повітря становить -360С.
У південній півкулі у січні літо. На материках південної півкулі замкнені ізотерми виділяють області тепла, де температура вище 340С. У помірних широтах ізотерми простягаються вздовж паралелей. Середня температура всередині Антарктиди близько -350С.
4.13.5. Географічний розподіл місячної температури повітря в липні
У північній півкулі добре виражені області тепла у тропічних пустелях(мал.4.8). В Сахарі температуру перевищує 400С, а на рівні місцевості вона трохи нижча. Необхідно відмітити, що Мексика і Центральна Азія розташовані на великій висоті і тому температура на рівні місцевості нижча, ніж на карті.
У помірних широтах на суходолі ізотерми прогинаються на північ, а над океанами – на південь. Отже на всіх широтах влітку материки тепліші, ніж океани. Прослідкується вплив холодних та теплих течій. Особливо велике згущення ізотерм біля узбережжя Каліфорнії, де поряд з пустелею є холодна Каліфорнійська течія. Середня температура в липні на узбережжі тут всього 160С, а в прилеглій пустелі перевищує 320С.
В Арктиці в липні поблизу полюса та на Гренландії температура нижча 00С, а на рівні місцевості в Гренландії вона нижче -150С. Це й не дивно, оскільки висота крижаного плато Гренландії близько 3км. У південній півкулі температура досить швидко знижується до Антарктиди. На узбережжі вона знижується до -15,-350С, а в центрі Східної Антарктиди середня липнева температура близько -700С.