10.6.2.3. Збільшення виробництва промислової енергії

Людство постійно збільшує виробництво промислової енергії. Темпи цього зростання становлять 3-5 % щорічно. Вся промислова енергія врешті решт перетворюється на тепло. Основна частина цього тепла є додатковим джерелом підвищення температури нашої планети. Зараз кількість цього додаткового тепла ще мала, близько 0,42 МДж/м² щороку, що становить 0,01 % від сонячної радіації. Це додаткове тепло може підвищити середню температуру повітря біля земної поверхні лише на 0,01⁰ С. Враховуючи високі темпи зростання виробництва промислової енергії, можна довести, що через 100 років зростання додаткового тепла може досягати 4,2 МДж/м² щороку, що складає близько 1 % засвоєної сонячної радіації. Цього тепла може бути достатньо для істотного танення криги на поверхні Землі. Зменшення площі крижаного покриву призводить до зменшення альбедо Землі і до подальшого підвищення температури, особливо у високих широтах.

При підвищенні температури у першу чергу у високих широтах зменшуються горизонтальні градієнти температури між полюсами та екватором. Це зумовить послаблення циркуляції атмосфери і зменшить перенесення вологи з океанів на суходіл. Тому кількість опадів в умовах континентів зменшиться. У зв’язку з цим погіршаться умови зволоження на великих просторах нашої планети. Зокрема, можна передбачити можливе розширення посушливої субтропічної зони у вищі широти.

На завершення слід нагадати, що не всі вчені погоджуються з тим, що сучасне підвищення температури земної кулі є наслідком посилення парникового ефекту. Деякі з них стверджують, сучасне підвищення температури може мати характер природного коливання клімату. Нам відомо, що протягом історичного часу спостерігались подібні ритмічні коливання клімату, тому останніми роками увага вчених усього світу спрямована на детальніше вивчення чинників формування клімату.

Отже, вивчаючи питання впливу людини на клімат, можна стверджувати, що уже з кінця 19 ст. людина різними методами спрямовано змінює мікроклімат обмеженої території. Що стосується ненавмисного впливу, то ще не можна стверджувати, що сучасне підвищення температури земної кулі точно спричинене збільшенням вмісту СО₂ в атмосфері. Поки що це лише гіпотеза, хоч і добре обґрунтована.

Питання для самоперевірки

1. Коливання метеорологічного режиму.

2. Зміни клімату.

3. Коливання клімату.

4. Ознаки теплого клімату.

5. Ознаки холодного клімату.

6. Ознаки сухого клімату.

7. Ознаки вологого клімату.

8. Зміни клімату в геологічному минулому.

9. Коливання клімату в історичний час.

10. Сучасні коливання клімату.

11. Гіпотези, які пояснюють зміни клімату Землі: астрономічні, фізичні, геолого-географічні.

12. Вплив людини на клімат: навмисний, ненавмисний.

Тести до іі модуля

1.Баричне поле – це розподіл атмосферного тиску:

1) на суходолі;

2) на водній поверхні;

3) на площині.

2.Горизонтальний баричний градієнт – це зміна атмосферного тиску:

1) на кожні 100 м;

2) на кожні 100 км;

3) на кожні 10 км.

3. При однаковій швидкості вітру найбільша сила Коріоліса спостерігається:

1) на полюсах;

2) на екваторі;

3) на широті 45⁰.

4. При піднятті в атмосферу швидкість вітру:

1) не змінюється;

2) збільшується;

3) зменшується.

5. Швидкість вітру залежить від:

1) сили Коріоліса;

2) сила горизонтального баричного градієнта;

3) відхиляючої сили обертання Землі.

6.Градієнтний вітер – це вітер, який визначається дією трьох сил:

1) силою горизонтального баричного градієнта, Коріоліса і силою тертя;

2) силою Коріоліса, силою тертя і відцентровою силою;

3) силою горизонтального баричного градієнта, Коріоліса і відцентровою силою.

7. Як впливає сила Коріоліса на вітер; вона:

1) збільшує його швидкість;

2) зменшує його швидкість;

3) змінює його напрям.

8. Повітря в антициклонах у північній півкулі в шарі тертя рухається:

1) до центру;

2) від центру;

3) вздовж ізобар.

9. Мусони – це вітри, які двічі міняють свій напрям на протилежний

протягом:

1) доби;

2) року;

3) кожного сезону.

10. Пасати – це вітри в середині тропічних широт, які мають:

1) північно-східний напрямок;

2) південно-східний;

3) північно-східний та південно-східний.

11. Бора – це місцевий вітер:

1) теплий і сухий;

2) теплий і вологий;

3) холодний.

12. Найсильніші бризи – це вітри, які виникають на берегах:

1) океанів;

2) морів;

3) великих озер.

13.Переважаюче перенесення повітря із заходу на схід у помірний широтах

обумовлюється:

1) впливом океанів;

2) напрямком горизонтально баричного градієнта;

3) компенсаційними течіями внаслідок того, що в тропічних та високих широтах панують східні вітри.

14.На території, зайнятій циклонами, панує хмарна з опадами погода, тому

що в них існують:

1) низхідні течії повітря;

2) висхідні;

3) горизонтальні.

15. Тропічні циклони формуються:

1) в районі екватора;

2) на широті 30⁰ пн. і пд. і півкуль;

3) на широті 5-20⁰ обох півкуль.

16. Океан протягом літа накопичує більше тепла, ніж суходіл, а тому в

умовах морського клімату тепліше протягом:

1) усього року;

2) літа;

3) зими.

17. Великі родовища солі свідчать про те, що клімат минулого був:

1) теплим і вологим;

2) теплим і сухим;

3) помірним.

18. До астрономічних гіпотез зміни клімату відносять:

1) зміну прозорості атмосфери;

2) зміну хімічного складу атмосфери;

3) зміну ексцентриситету земної орбіти.

19. Причиною зміни і коливання клімату може бути:

1) зміна прозорості атмосфери на тривалий час;

2) зміна кількості опадів;

3) зміна температури.

20. Які дії людини можна оцінити як навмисний її вплив на клімат:

1) викиди СО₂в атмосферу;

2)викидитепла;

3) зрошення полів.

21. Бризи – це вітри, які двічі міняють напрям на протилежний:

1) протягом року;

2) доби;

3) сезону.

22. Льодовикові вітри:

1) постійно дмуть вниз вздовж схилу;

2) вночі вздовж схилу, а вдень–угору;

3) вдень вздовж схилу, а вночі – угору.

23. Тромби у порівнянні зі смерчами мають:

1) менший діаметр, меншу руйнівну силу і швидше зникають;

2)більший діаметр, меншу руйнівну силу і швидше зникають;

3) більший діаметр, більшу руйнівну силу і довше існують.

24. Шквали –це...

1) різке короткочасне посилення вітру;

2) тривалі різкі вітри;

3) поступове посилення вітру.

25. Мусони – це стійкі повітряні течії з різкою зміною переважаючого напрямку на протилежний:

1) від зими до весни та від весни до літа;

2) від весни до літа та від літа до осені;

3) від літа до зими та від зими до літа.

26. Основною формою циркуляції атмосфери в помірних широтах є:

1) циклонічна діяльність;

2) пасати;

3) мусони.

27. Основними відмінностями тропічних циклонів від циклонів помірних широт є:

1) менший їх діаметр і нижчий атмосферний тиск у їхньому центрі;

2) більший їх діаметр і вищий атмосферний тиск у їхньому центрі;

3) менший їх діаметр і вищий атмосферний тиск у їхньому центрі.

28. Циклони обумовлюють хмарну погоду з опадами, тому що:

1) в них існують низхідні рухи повітря;

2) висхідні рухи повітря;

3) горизонталь рухи повітря.

29. Загальна циркуляція атмосфери в нижній тропосфері має такі риси:

1) в тропічних широтах панують східні вітри, в помірних та високих широтах західні;

2) в тропічних широтах західні, в помірних східні, у високих західні;

3) в тропічних широтах східні, в помірних західні, у високих широтах східні.

30. Пасати – це...

1) постійні вітри на екваторіальній периферії субтропічних антициклонів на широті 30⁰-10⁰ в обох півкулях;

2) сезонні вітри на екваторіальній периферії субтропічних антициклонів на широті 30⁰-10⁰ в обох півкулях;

3) постійні вітри в зоні екватора.

31. Зона конвергенції в середині тропічних широт – це:

1) зона зустрічі антипасатів обох півкуль;

2) зона зустрічі пасатів обох півкуль;

3) зона зустрічі пасатів та антипасатів.

32. Траєкторія руху тропічних циклонів має вигляд:

1) параболи, вигнутої на схід;

2) параболи, вигнутої на захід;

3) параболи, вигнутої в бік від екватора.

33. Атмосферний фронт називається теплим, коли:

1) холодне повітря рухається у бік теплого;

2) тепле у бік холодного;

3) тепле піднімається угору.

34. Холодні фронти формуються:

1) у тиловій частині циклонів;

2) у передній частині циклонів;

3) в центральній частині циклонів.

35. Струминні течії в атмосфері – це:

1) потужні висхідні рухи теплого повітря;

2) потужні низхідні рухи холодного повітря;

3) потужні горизонтальні течії повітря.

36. До сезонних центрів дії атмосфери відносять:

1) Азорський антициклон, Гавайський антициклон;

2) Ісландський мінімум, Сибірський антициклон;

3) Мексиканський мінімум, Канадський антициклон.

37. Шар тертя – це:

1) шар атмосфери товщиною 10 м;

2) 100 м;

3) 1000 м.

38. Напрямок вітру – це частина горизонту:

1) звідки дме вітер;

2) куди дме вітер;

3) куди він повертає.

39. В шарі тертя вітер:

1) відхиляється від ізобар праворуч;

2) ліворуч;

3) дме вздовж ізобар.

40. Геострофічний вітер – це вітер який визначається:

1) силою горизонтального баричного градієнта та силою

Коріоліса ;

2) силою горизонтального баричного градієнта, силою

Коріоліса та силою тертя;

3) силою горизонтального баричного градієнта, силою Коріоліса і відцентровою силою.

41. Горизонтальний баричний градієнт – це:

1) зміна атмосферного тиску на кожні 100 м висоти;

2) зміна атмосферного тиску на кожні 100 км відстані;

3) зміна атмосферного тиску на кожні 100 м відстані.

42. Баричний ступінь більший:

1) у теплому повітрі;

2) у холодному;

3) у вологому.

43. Баричне поле – це:

1) розподіл атмосферного тиску в горах;

2) на рівні земної поверхні;

3) на площині.

44. Карти відносної баричної топографії дають нам уяву про:

1) розподіл тиску у певному шарі повітря;

2) розподіл температури у певному шарі повітря;

3) розподіл абсолютної вологості повітря у певному шарі повітря.

45. У періоди інтенсивної вулканічної діяльності в атмосферу надходить

багато твердих та рідких аерозолей, що призводять до:

1) зниження температури земної кулі;

2) підвищення, оскільки зменшується ефективне випроміню-

вання;

3) зниження, оскільки збільшується ефективне випроміню-

вання.

46. На осушених масивах колишніх боліт імовірність приморозків:

1) не змінюється;

2) зменшується;

3) збільшується.

47. Найбільший вклад у створення парникового ефекту вносить:

1) вуглекислий газ;

2) водяна пара;

3) озон.

48. За рахунок парникового ефекту на кінець ХХІ ст. середня температура земної кулі може підвищитись на 1,5-2,5⁰ С, але удвічі більше від середнього вона може підвищитись:

1) у низьких широтах;

2) у високих;

3) у помірних.

49. Мікрокліматичні особливості окремих ділянок можна вивчити за

проміжок часу:

1) 10-20 років;

2) 2-4 роки;

3) 20-30 років.

50. У великих містах з розвиненою промисловістю сонячна радіація має

такі особливості:

1) прямої радіації менше, а розсіяної більше;

2) прямої радіації більше, а розсіяної менше;

3) прямої і розсіяної радіації менше.

51. Які дії людини можна оцінити як ненавмисний вплив на клімат:

1) осушення боліт;

2) створення полезахисних лісових смуг;

3) викиди СО₂ в атмосферу.

52. Залізні, марганцеві та бокситові руди у земній корі є ознакою:

1) сухого і теплого клімату;

2) вологого і спекотного;

3) вологого і теплого.

53. В основу класифікації, кліматів Л.С. Берг поклав:

1) ландшафтні зони;

2) розподіл сонячної радіації;

3) розподіл температури.

54. В середземноморському кліматі атмосферні опади випадають переважно:

1) влітку;

2) весною;

3) взимку.

55. В основу класифікації кліматів Б.П. Алісов поклав:

1) сонячну радіацію;

2) циркуляцію атмосфери;

3) характер земної поверхні.

56. Межі кліматичних поясів Б.П. Алісов визначає за:

1) зміною характеру рослинного покриву;

2) положенням кліматологічних фронтів;

3) зміною кількості атмосферних опадів.

57. Поява снігового покриву після дощової осені сприяє:

1) підвищенню температури повітря;

2) не впливає;

3) зниженню.

58. Зимою при підвищенні місцевості в нижній частині гір середня місячна температура повітря:

1) підвищується;

2) знижується;

3) не змінюється.

59. На навітряних схилах гір при збільшенні висоти кількість атмосферних опадів:

1) коливається;

2) зменшується;

3)збільшується.

60. При збільшенні висоти кількість опадів на гірських плато:

1) збільшується;

2) зменшується;

3) не змінюється.

61. В умовах морського клімату хмарність:

1) менша, ніж на суходолі;

2) більша;

3) однакова.

62. В умовах морського клімату найвищі та найнижчі місячні температури повітря:

1) запізнюються проти суходолу на 1 місяць;

2) випереджають;

3) настають одночасно.

63. В умовах морського клімату добові амплітуди температури повітря:

1) більші, ніж на суходолі;

2) однакові;

3) менші;

64. Над холодними морськими течіями кількість атмосферних опадів:

1) значно зменшується;

2) однакова;

3) значно збільшується.

65. Поверхня води нагрівається повільніше, ніж суходіл, оскільки тепло від водної поверхні розповсюджується вглиб:

1) завдяки турбулентній теплопровідності;

2) молекулярній теплопровідності;

3) радіаційному випромінюванні.

66. Турбулентний потік тепла в атмосферу над океанами найбільший:

1) в середині тропічних широт;

2) в помірних широтах;

3) в субполярних широтах;

67. Витрати тепла на випаровування над океанами найбільші:

1) в районі екватора;

2) в субтропіках;

3) в помірних широтах.

68. Основною формою трансформації повітряних мас над океанами є їх:

1) нагрівання;

2) охолодження;

3) зволоження.

69. Сумарна сонячна радіація на Землі змінюється в межах:

1) 2600 – 8200 МДж/м² ;

2) 2200 – 7600 МДж/м²;

3) 2400 – 8000 МДж/м².

70. Середня багаторічна величина радіаційного балансу на материках не перевищує:

1) 3000 – 3200 МДж/м²;

2) 4000 – 4200 МДж/м²;

3) 3500 – 3700 МДж/м².

71. Основною формою циркуляції атмосфери в середині тропічних широт є:

1) циклонічна діяльність;

2) пасати;

3) західні вітри.

72. Температура повітря у східній частині океанів в середині тропічних

широт:

1) на 3-4⁰ нижча, ніж у відкритому океані;

2) на 3-4⁰ вища;

3) однакова.