10.6.1.2. Осушення

На осушених болотах радіаційний баланс вдень на 10-12 % більший, ніж на суходолі. Це пов’язано із зменшенням ефективного випромінювання добре розвиненим рослинним покривом. На цій ділянці витрати тепла на випаровування води становлять близько 80 % від радіаційного балансу у той же час як на суходолі 35-60 %.

Осушені торф’яники мають малу теплопровідність, тому разом з великими витратами тепла на випаровування дуже охолоджуються протягом ночі. Це призводить до того, що мінімальна температура вночі на торф’яниках на 3-4⁰ С нижча, ніж на суходолі і тому збільшуються добові амплітуди температури. Усе ж таки середні добові температури повітря на осушених ділянках на висоті 150 см на 0,3-0,6⁰ С нижчі , ніж на суходолі. В середині рослинного покриву ця різниця збільшується. Тому й вегетація сільськогосподарських культур на цих ділянках затягується на 3-6 днів.

Через збільшення імовірності приморозків на осушених ділянках зменшується тривалість безпомозного періоду. На слабко осушених мінералізованих болотах безморозний період скорочується на 7 днів. На добре осушених болотах після збирання врожаю, коли немає рослинного покриву, можуть виникати пилові бурі місцевого масштабу, яких до осушення не могло бути.

10.6.1.3. Будівництво ставків та водосховищ

Під впливом ставків та водосховищ мікроклімат змінюється над самими водоймами та в досить вузькій зоні узбережжя. Радіаційний баланс водної поверхні збільшується до 30 %. Збільшуються витрати тепла на випаровування. У зоні достатнього зволоження річна амплітуда температури майже не змінюється. Влітку та восени над водоймами дещо тепліше, весною холодніше.

У зоні недостатнього зволоження ці водойми знижують температуру повітря влітку за рахунок більшого випаровування, тому й зменшується річна амплітуда температури повітря. Найбільші зміни спостерігаються на підвітряному березі. Вплив водосховищ нівелюється пропорційно логарифму відстані від берега (табл.. 10.3, 10.4.)

Таблиця 10.3. Середні місячні різниці температури повітря між узбережжям (Черкаси) і суходолом на різній відстані від Кременчуцького водосховища (⁰С)

Місяць (час)	Відстань (км)
	0,0	0,1	0,3	0,5	1,0	3,0	5,0	10,0
Квітень (15 год)	-3,1	-1,3	-1,0	-0,8	-0,8	-0,5	-0,4	-0,2
Липень (15 год)	-2,4	-1,0	-0,8	-0,7	-0,5	-0,4	-0,2	-0,1
Жовтень (3 год)	3,9	1,6	1,1	1,0	0,9	0,6	0,5	0,3

В середньому за місяць помітний вплив Кременчуцького водосховища на температуру й вологість повітря у районі Черкас розповсюджується углиб суходолу на відстань до 10 км.

Таблиця 10.4. Середні місячні різниці парціального тиску водяної пари між узбережжям (Черкаси) та суходолом на різній відстані від берега Кременчуцького водосховища (гПа)

Місяць (час)	Відстань (км)
	0,0	0,1	0,3	0,5	1,0	3,0	5,0	10,0
Квітень (15 год)	1,7	0,8	0,7	0,5	0,4	0,3	0,1	0,0
Липень (15 год)	5,6	2,6	2,1	1,8	1,6	1,1	0,9	0,5
Жовтень (3 год)	2,9	1,4	1,2	1,0	0,9	0,6	0,5	0,4

Із таблиць видно, що вже у жовтні Кременчуцьке водосховище тепліше, ніж суходіл. Найпомітніше збільшення вмісту водяної пари в повітрі поблизу водосховища спостерігається в середині літа.

В умовах сухого спекотного клімату в Середній Азії охолоджуючий вплив великого водосховища розповсюджується на відстань 10-20 км. Тут же вміст водяної пари в повітрі збільшується до 4 гПа і цей ефект спостерігається на відстані до 50 км від водосховища.

В середньому за рік берег водосховища вдень на 0,8 ⁰ С холодніший, а вночі на 0,5⁰ С тепліший. Це призводить до формування бризової циркуляції при антициклональній погоді. У зв’язку із зменшенням шорсткості водної поверхні над водосховищами і на узбережжі швидкість вітру збільшується в середньому на 30 %, а в окремих випадках навіть в 1,6 рази.

Ставки – це дуже малі водосховища. Тому вплив цих водойм помітний лише на відстані десятків метрів.