1.6. Запозичення з мов національних меншин

Мови національних меншин, що проживають на території Франції, зробили менш значний внесок у лексичний склад французької мови. Але все ж таки наведемо декілька запозичень з бретонської мови, що є найбільш численними: goeland - від бретонського «gwalan»; bijou - вщ «bizou» - каблучка; biniou - волинка (бретонський музичний інструмент); dolmen - слово, утворене вщ «taol» - «стіл» та «теп» - «камінь» та позначає металевий пам’ятник, що являє собою великий плоский камінь, розташований на інших вертикальних каменях; menhir — від «теп» - «камшь» та «hir» - «довгий» i позначае «мегаліт».

Розділ 2. Універсалії у розвитку романських мов: лексиці

2.1 Лексика

За схожістю розвитку романських мов лінгвісти часто звертали увагу на розбіжності в області лексики. Так, X. Міхаеску відмітив в румунській мові понад 115 слів латинського походження, відсутніх в інших романських мовах. Іоргов Йордан відібрав з основного лексичного фонду каталанської мови 100 слів, невідомих іншим романським мовам, і 140 слів, знайомих тільки іспанському та португальському (Iordan,1964).

Ю. Юд відзначає ряд розбіжностей між іспанським, з одного боку, і французькою та італійською, з іншого.

Відмінною особливістю іспанської лексики (і в багатьох випадках португальської) є збереження слів, висхідних до класичної латини: avis > ісп. ave, порт, ave; rnetus ісп. miedo, порт, medo, Беар. met; comedere ісп. comer, порт, comer; foetere ^> ісп. lieder, порт, feder, Беарн. heder. В інших мовах прототипом романських слів послужили відповідні вульгарнолатинські форми: avicellu, pavore, manducare, pu-tere (пор. фр. Oiseau, peur, manger, puer). Окситанська лексика латинського походження займає проміжне положення між галло-романської і іберо-романської групами. У деяких випадках вона ближче до гало-романської лексики: оксіт. trobar, кат. trobar, фр. trouver (пор adflare ісп. hallar, порт, achar); fenestra оксіт. finestra, кат. fi-nestra, фр. fonetro В інших випадках ми спостерігаємо ряд подібностей з іберо-романської групою (головним чином з іспанської мови): afartar (hartar), calar (callar), сатрапа (сатрапа), flac (flaco), garganta (garganta), lairar (ladrar ), lenha (lefia) perna (pierna), ort (huerto). Встановлення розбіжностей у лексиці романських мов, тобто виявлення індивідуальних рис у функціонуванні і розвитоку лексико-семантичних одиниць, орієнтувало дослідників на аналіз окремих слів (навіть якщо вони входили в тематичні групи термінів споріднення, назв частин тіла , часів року, релігійних свят і т. д.), на з'ясування особливих, обставин лінгвістичного характеру (наприклад, так зване зіткнення омонімів) або екстралінгвістичного.

Якщо проаналізувати фр. en noir et blanc et en couleurs, ісп. en bianco у negro у en colores, ит. in bianco e нього ea colori, то схожість між порівнюваними мовами полягає не тільки в зовнішній схожості лексем noir, negro, рябо-blanc, bianco, bianco - couleurs, colores, colori, але головним чином в особливому значенні третього елемента couleur, color, colore , який в цих мовах є полисемантичним, бо в своєму лексичному полі ця лексема займає дві позиції: позицію архілексеми, маючи значення колір взагалі: фр. couleur verte, ісп. color verde і позицію архілексеми в секторі хроматичного позначення кольору (пор. приклади з en couleurs, en colores, a colori) в протиставленні ахроматичному значенню.

Важливим показником подібності романських мов являється наявність лексичних одиниць, що успадкували від латинського однаковий або приблизно однаковий набір значень (сем) або деякі з них (більше одного). Так, в латинській мові successus мало значення: 1. .. Результат (prosperus); 2. Хороший результат, успіх, удача (plenus successibus annus; successu exultare стрибати від щастя). Те ж саме ми спостерігаємо в романських мовах: фр. succes: 1. (issue quelconque d'une affaire: bon, mauvais succes); 2. Успіх (avoir du succes); ісп. suceso: 1. Подія (La seccion de «sucesos» en los periodicos' події у газетах); 2. Успіх, удача (buen suceso); ит. successo: 1. Подія, результат, (i suc-cessi della guerra події войни; giudicare dai successi судити по справам); 2. Успіх, удача (successo clamoroso' галасливий успіх; ottener successo 'завоювати успіх); порт, sucesso: 1. Пригода, подія (os ultimos su-cessos do dia' останні події дня5); 2. Успіх, удача (bom sucesso); кат. succes 1. Подія (незвичайна),; 2. Успіх. Повного збігу значень (особливо друге) у ряді випадків ми не спостерігаємо. Так, наприклад, передача значення Успіх (або невдача) в іспанському виявляється по контексту (оточенню): buen suceso «успіх», mal suceso «невдача»; у французькому avoir du succes передає позитивне значення – «мати успіх№. Для позначення поняття «успіх» іспанський воліє exito, так само як і португальська - exito, тоді як французький - succes, італійський - successo. В італійському esito поряд зі значенням «результат» (сприятливий чи несприятливий: esito favorevole, dubbio esito і т.д.) має вузьке значення благополучний результат. Пор. англ. exit «смерть» поряд зі значеннями «вихід», «відхід зі сцени»; фр. exit зберегло тільки театральне значення – «актор лишає сцену

Фр. fleuve відповідає ит. fiume, йен. по, порт. rio. Спираючись на матеріальну стороактор зіставляються слів, ми можемо зробити нескладний висновок про те, що французький подібний з італійським в цьому відношенні, але обидва вони відрізняються від іспанської та португальської. Доводиться визнати, що перераховані романські мови діляться на дві групи, і отже, не єдині. Однак вони виявляються єдиними в порівнянні з німецькою мовою, в якому можна спостерігати досить вільну альтернацію FluB і Strom з однаковим значенням. Романські мови відповідно використовували б тільки одне слово: фр. fleuve - fleuve, ит. fiume - fiume, ісп. rio - по, порт, rio - rio. На цій підставі можна зробити висновок про те, що романські мови щодо цього явища відрізняються від німецького і, отже, мають спільну рису негативної властивості: вони не мають у своєму розпорядженні синонімічні засоби для матеріально різної номінації даного предмета.