1.3. Запозичення з класичних мов

Латинська мова, родоначальник романських мов, завжди здійснювала значний вплив на французьку мову. Збагачення французького словника за допомогою вокабул та латинських елементів датується з періоду формування французької мови як самостійної та продовжується до сих пір.

Можна сказати, що латинська мова завжди слугувала французькій невичерпним джерелом збагачення. Що стосується давньогрецької мови, хоч i її вплив був значним починаючи з XIV століття, його неможливо порівняти з необмеженим впливом латинської мови.

Вплив латинської та грецької мов особливо відчувається у XVI столітті, в епоху Відродження культури та античного мистецтва. Велику кількість слів латинського та грецького походження можна знайти в творах Рабле, Монтеня та інших письменників цього часу, як відповідно до головних тенденцій століття, викладених в Teopii Дю Белле, використовували yci можливі засоби i джерела, щоб заповнити прогалини у словнику рідної мови. Запозичення з мертвих мов часто робляться з метою усунути нестачу абстрактних термінів. Такими словами є: evolution, concours, education, structure, social, enumeration, explication, exister, assimiler, hesiter (з латинсъкої); academie, epigramme,hypothese, sympathie, periphrase, anarchie, economie, politique, aristocratie (з грецъког).

Поряд з запозиченнями цілих слів, треба згадати велику кількість запозичень елементів слів, основ та афіксів. Деякі з них i досі продовжують слугувати ефективними засобами утворення нових слів. Наведемо приклади продуктивних запозичених афіксів: -ation = lat. -ationem; -ement = lat. - amentum; - ite = lat — itatem; - ible = lat. —ibilis; -al = lat. —alis; -isme = lat. — ismus — gr. -ismos; - anti = contre = gr. — anti. Велика кількість слів утворена від латинських та грецьких основ. Наприклад: manuscrit (від лат. manus + scriptum - ecrit); velocipede ( від лат. velox - rapide; pes, pedis - pied); mastodonte ( від грец. mastos - mamelle та odous, odontos - dent); microphone ( від грец. micros - petit + phone - voix); греко-латинські основи: velodrome від лат. velo - rapide + грец. dromos - course); coronographe ( лат. corona + грец. graphe).

Можна сказати, що вплив латинської мови на французьку був настільки сильним, що це відчувається навіть у її структурі.

Зауважимо, що слова та їх частини, запозичені з латинської та давньогрецької традиційно називають складними словами у порівнянні зі словами набутими загальнодоступним шляхом. Проте, термін «складне слово» став зовсім класичним (звичайним) у сучасній французькій мові. (виключно умовним). Дійсно багато запозичень з мертвих мов вже майже не використовуються, як у час їx виникнення, у тій чи iншій термінології; вони все глибше проникають у повсякденну мову. « Хто сьогодні припустить, що такі слова, як regiment, nature, imbecile, facile, fatiguer, habituer, imaginer є складними словами?», - говорить Ж. Парі. Будь-який француз користується не лише колишніми запозиченнями, такими як penser i reflechir, але також нещодавніми, наприклад: avion, aviation, telephone, photogi'aphie.