7. Зародження і поширення скотарства

З метою збереження тваринних ресурсів навколишнього середовища люди починають застосовувати заходи: обмежують полювання, не знищують молодих тварин. Це були перші кроки до одомашнення диких тварин. Перша одомашнена тварина – собака (11 – 9 тис. р. до н.е.). Пізніше – вівці, кози, свині, велика рогата худоба (8 – 5 тис. р. до н.е.).

Скотарство зароджується в регіонах Західного Туркменістану – Тибету, де були поширені дикі копитні – яки, вівці, кози; Алтаю і Казахстану – коні, верблюди. В подальшому скотарство поширюється на Кавказ, Гобі, Іран, Месопотамію, Сірію, Африку. Скотарі вживали в їжу молоко і м’ясо, для господарства – шерсть, шкіри.

Раціональне поєднання землеробства і скотарства формує продуктивне сільське господарство, в якому поєднуються плуг і тяглова сила худоби. Наслідком такого господарювання було зростання кількості населення.

Землеробські племена запозичили скотарство у скотарських народів, однак Європа та Сх. Азія не сприйняли культури скотарів.

З розвитком сільського господарства одні племена все більше спеціалізувались на землеробстві, а інші – на скотарстві. Так виник перший суспільний поділ праціі відокремлення землеробства від скотарства. З ним був пов’язаний ігеографічний поділ праці, що нерідко призводило до суперництва скотарських і землеробських племен.

Висновки.Досягнення неолітичної революції поширювались від більш прогресивних племен на інші території. Більш розвинуті племена витісняють менш розвинуті, переносячи нові форми господарювання. Це або відкидає „відсталі” народи ще нижче в рівні розвитку, або вони переймають нововведення. З епохи неоліту починається прискорений розвиток племен в одних регіонах, уповільнений – в інших, регрес – в третіх.

Неолітична революція не зачепила Північну Америку та Австралію. В Північній Америці багатство мисливських ресурсів дозволило зберегти мисливський тип господарства значно довше, незважаючи на зникнення багатьох видів тварин. В Австралії дуже довга ізоляція „законсервувала” примітивну матеріальну культуру, яка збереглась до ХХ ст.

В цілому наслідки неолітичної революції були незначні в межах жаркого поясу, де велике багатство і різноманіття флори і фауни лісів та саван сприяло збереженню архаїчного типу збирачів і мисливців.

Контрольні запитання:

1. Назвіть основні види господарської діяльності первісних людей.

2. Які були передумови переходу до виробляючого господарства?

3. Що собою являла «неолітична революція»? Які її наслідки?

4. Назвіть центри походження культурних рослин.

5. Назвіть головні райони первісного землеробства та скотарства.

6. З чим був пов’язаний перший суспільний та географічний поділ праці?

Література:

1. Баландин Р.К., Бондарев Л.Г. Природа и цивилизация. – М.: Мысль, 1988.

2. Геттнер А. Как культура распространялась по земному шару. – Л., 1925.

3. Голубчиков Ю.Н. География человека. – М., 2003.

4. Максаковский В.П. Историческая география мира. – М., 1997.

ЛЕКЦІЯ 5. Зародження стародавніх цивілізацій

План:

1. Етапи розвитку виробляючого господарства неоліту.

2. Освоєння металів.

3. Міжплемінний обмін матеріалами у бронзовому віці (ІІІ–ІІ тис. до н.е.).

4. Зародження стародавніх цивілізацій.