5. Корисні копалини
Територія Полтавської області складалась під впливом горотворних процесів і вулканізму, трансгресій (наступів) древніх морів і накопичення потужних товщ морських відкладів, регресій (відступів) древніх морів і активізації ерозійних процесів, наступу і танення льодовиків антропогенового періоду.
Територія Полтавщини належить до двох геоструктурних районів: Українського кристалічного щита (УКЩ) і його північно-східних схилів та центральної частини Дніпрово-Донецької западини (ДДЗ). Обидві геотектонічні структури входять до складу Східноєвропейської (Російської) платформи. їх геологічна будова різна. УКЩ є однією з найдревніших геоструктур Землі. ДДЗ теж має древній докембрійський фундамент, але в час герценського геотектонічного циклу, внаслідок розширення і опускання земної кори, ділянки її фундаменту по лініях розлому були нерівномірно опущені. Територія ДДЗ протягом 340 млн. років заповнювалася морськими та континентальними відкладами, неодноразово піднімалась і опускалась. Характерною для УКЩ була тенденція підняття, для ДДЗ — опускання. Походження та історія розвитку цих геотектонічних структур зумовили поширення геологічних відкладів, корисних копалин та характер рельєфу на території області.
На території Полтавської області і зараз тривають тектонічні процеси: коливання земної кори силою до 4 балів при землетрусах у Карпатах, повільне підняття (південна частина області піднімається швидше від північної на 2-3 мм на рік). Під дією неотектонічних рухів та в результаті створення водосховищ на Дніпрі та господарської діяльності відбувається перерозподіл стоку вод, що, в свою чергу, змінює загальний гідрологічний режим області та впливає на характер сучасних рельєфоутворюючих процесів.
На Полтавщині розвідано понад 10 видів корисних копалин:
нафта, газ, вугілля, торф, залізна руда, будівельні матеріали, мінеральні води та ін. Вони добуваються більш як на 250 родовищах. Корисні копалини області зосереджені в двох структурних ярусах: в докембрійському кристалічному фундаменті (залізна руда, кам'яні будматеріали); в товщі осадових порід, що перекриває кристалічний фундамент (нафта, буре вугілля, торф, будматеріали).
Сучасний рельєф Полтавщини сформувався під впливом ендогенних (внутрішніх) та екзогенних (зовнішніх) сил Землі, переважно протягом кайнозойської ери, що почалася 60 — 70 млн. років тому. Основні риси сучасного рельєфу були закладені в неогеновий період цієї ери після поступового відступу на південь харківського моря і формування річкової сітки.
Більша частина області розташована в Придніпровській низовині, крайня південно-західна (правобережна) частина — в межах Придніпровської височини, крайня північно-східна частина — частково на відрогах Середньоросійської височини. Поверхня області являє собою слабкохвилясту некруто похилу до Дніпра рівнину, розчленовану долинами річок Сули, Псла, Ворскли, Орелі та 'їх приток. У зв'язку з цим найнижче відносно рівня моря знаходяться території області вздовж Дніпра. На берегах Дніпродзержинського і Кременчуцького водосховищ знаходяться найменші абсолютні відмітки — відповідно 65 м і 81 м. Територія області підвищується в напрямку з південного заходу на північний схід. У центральній частині області абсолютні відмітки досягають 120 — 160 м, на крайньому північному сході — 170 — 190 м. Найвищі відмітки області знаходяться біля Опішні — 202,6 м та південніше Кременчука — 204 м. За підрахунками, середня висота поверхні Полтавщини складає 110 м. Максимальна відмітка рельєфу в межах м. Полтави — 159,2 м. Середній нахил поверхні в межах лівобережної частини області по профілю відміток 202,6 м і 65 м складає 0,98 м/км.
Отже, є підстави говорити про особливості рельєфу правобережної та лівобережної частини Полтавщини. Правобережна (задніпрянська) частина області розташована в долині Дніпра та відрогах Придніпровської височини. Це обумовлює форми рельєфу заплавного типу та форми рельєфу, пов'язані з розчленуванням Придніпровської височини.