Тема 6. Всесвіт філософії. Єдність та різноманіття.

Коло філософських проблем та їх своєрідність. Естетика мислення.

Різноманіття форм філософії, що обумовлюються соціально-культурним, онтолого-гносеологічним, соціально-психологічним, екзистенціальним ґрунтом. Філософія як єдність різноманіть, спільність усіх існуючих філософій.

Філософські системи. “Aufheben” або “зняття” за Г.В.Ф. Гегелем.

Особливий характер філософських проблем. Чи припустиме «основне питання філософії».

Думати й мислити. Реальність й уявлення.

Естетика мислення. Мислення ‑ немислення. Смисл та розуміння.

Тема 7. Філософія як мета-фізіка.

Натурфілософія. Антична філософія. Мілетська школа: Фалес, Анаксімен, Анаксімандр. Школа Піфагора. Геракліт. Елєати. Атомісти. Епікуреїзм. Платон: вчення про ідеї. Метафізика Аристотеля.

Ренесансне повернення до натурфілософії.

Категорія буття як одна зі стрижневих тем і проблем філософії.

Варіанти розуміння змісту цієї категорії. Проблема реального існування

загального й одиничного. Поняття субстанції. Вчення про діалектику.

Тема 8. Філософія в духовному світі людини.

Спроба визначення місця розташування філософії і релігії.

Середньовічна філософія: реалізм, номіналізм, креаціонізм. Спроба раціонального обґрунтування релігійних догматів. Тертулліан. Августін Блаженний. Ібн Рушд. Фома Аквінський.

Ф.Ніцше: переоцінка філософських цінностей.

Л. Шестов “Афіни і Єрусалим”.

М. Бубер «Два образа віри».

Тема 9. Філософія як мета-наука.

«Філософія як нічия земля між релігією і наукою».

Спроби класифікації наук. Філософія Нового часу. Ф.Бекон. Т. Гоббс. Р.Декарт. Дж. Локк.

Інструменти пізнання. Істина. Специфіка соціального пізнання.

Г. В. Лейбниц. Ф. Шлейермахер. Позитивізм. О.Конт.

Розвиток науки у ХІХ ст.: математика, лінгвістика, психологія. Еволюційна теорія.

Науковчення Й.Г. Фіхте. Філософія ХХ ст. Е.Гуссерль: криза європейських наук.

Критичний раціоналізм К. Поппера.

Тема 10. Проблема людини в філософії.

Антропологія як мета-філософія. Філософський аспект проблеми походження людини. Софісти. Сократ. Еволюція філософських поглядів на людину.

Категоричний імператив І. Канта. Свобода й відповідальність.

Л. Фейєрбах: зведення теології до антропології. Марксизм.

Некласична філософія кінця ХІХ – початку ХХ ст. С. К’єркегор: “одиничний” перед Богом.

Ф. Ніцше: ідея надлюдини та переоцінка цінностей.

Еволюція філософської думки у ХХ ст. М. Гайдеггер: буття-в світі та буття-з-іншими.

Da-sein й екзістенційна аналітика. Ж.-П.Сартр. Екзистенціалізм – це гуманізм. З. Фройд. Психоаналіз як культурна практика. Г.-Г. Гадамер та розвиток герменевтики.

Р. Барт: проблема авторства у філософії та культурі.

Тема 11. Соціальна проблематика у філософських поглядах та формування соціальної філософії.

Суспільний вимір людського буття. Історична свідомість. Розуміння історії Г.В.Ф. Гегелем у роботі “Феноменологія духа”. Ідея прогресу, регресу, циклічності.

“Філософія життя” (Дільтей, Шпенглер, Ніцше) та наукове пізнання історії.

Багатоманіття форм соціального досвіду. Культура й цивілізація.

Н.Я. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі, П. Сорокін.

Культурно-історичні типи. Поняття «культура» й «цивілізація».

Теорія «локальних цивілізацій». Виклик та відповідь. Ріст і занепад цивілізацій. Переміщення центру творчих сил. Вчення про культурні суперсистеми.

Протиставлення закону як догми та аномії. Метаморфози техногенної культури.