- •Стартовий контроль. Орфографія. Розділ і. Правопис голосних та приголосних.
- •8. Правильно напишіть слова:
- •Результати контролю.
- •Розділ іі. Складні іменники, числівники, займенники, прикметники. Правильно напишіть слова і словосполучення:
- •Результати контролю.
- •Розділ V. Правопис іншомовних слів.
- •Результати контролю.
- •Пунктуація. Стартовий контроль.
- •Частина і. Орфографія. Розділ і. Правопис основи слова. § 1. Правопис голосних.
- •1.1. Чергування о, е з і.
- •1.2. О, е у закритому складі не переходять в і:
- •§ 2. Позиційні чергування, пов’язані з милозвучністю.
- •2.1. Чергування у- в, і – й. У, в як префікси.
- •2.2. Прийменники у, в, сполучники та початкові і, й.
- •2.3. Прийменники з, із, зі (зо).
- •§ 3. И, і після шиплячих.
- •§ 4. Правопис приголосних.
- •4.1.. Позначення м’якості приголосних. М’який знак пишеться:
- •§ 5. Уживання літери ґ і ґ.
- •6.2. Апостроф не пишеться:
- •§7. Подовження, спрощення, збіг приголосних.
- •7.1. Спрощення груп приголосних. Спрощення приголосних відбувається:
- •Спрощення не відбувається:
- •7.2. Зміни приголосних при їх збігу.
- •§ 8. Правопис префіксів.
- •Префікси пре-, при-, прі-.
- •§ 9. Правопис суфіксів.
- •9.1. Іменникові суфікси.
- •9.2. Прикметникові та дієприкметникові суфікси.
- •Розділ іі. Правопис іншомовних слів.
- •§1. Правопис голосних в іншомовних словах.
- •1.1. И пишеться у власних георгафічних назвах:
- •1.2. Ї пишеться:
- •1.3. Є пишеться:
- •1.4. У пишеться:
- •§2. Правопис приголосних в іншомовних словах.
- •§3. Переклад іншомовних власних назв.
- •3.1. Правила перекладу.
- •3.2. Вживання голосних при перекладі власних назв.
- •Розділ ііі. Правопис складних слів.
- •§ 1. Загальні правила правопису складних слів.
- •1.1.Разом пишуться:
- •1.2. Через дефіс пишуться:
- •§ 2. Складні іменники.
- •2.1.Разом пишуться складні іменники, утворені:
- •2.2. Через дефіс пишуться іменники, що означають:
- •§ 3. Складні числівники та займенники.
- •3.1. Разом пишуться:
- •3.2. Через дефіс пишуться:
- •§ 4. Складні прикметники.
- •4.1. Разом пишуться складні прикметники:
- •4.2. Через дефіс пишуться складні прикметнии:
- •Розділ ііі. Правопис прислівників, прийменників, сполучників, часток.
- •§ 1. Прислівники.
- •Зверніть увагу !
- •Зверніть увагу !
- •§ 2. Прийменники. Порівняйте:
- •§ 3. Частки.
- •3.2.Правопис часток не, ні.
- •Розділ IV. Вживання великої літери. §1. З великої літери пишеться кожне слово (крім родових позначень) у таких власних назвах:
- •§2. З великої літери пишеться перше слово:
- •§ 3. З малої літери пишуться:
- •Розділ V. Правопис іншомовних власних назв.
- •§ 1. Іншомовні імена і прізвища.
- •1.3. Не утворюються прикметники:
- •§ 2. Іншомовні географічні назви.
- •2.1. Прикметники, утворені від іншомовних географічних назв.
- •Розділ VI.
- •§ 1. Родовий відмінок іменників іі відміни.
- •§ 2. Правила переносу.
- •Розділ VII.
- •§ 1. Відмінювання прізвищ, імен, по батькові.
- •Зразки відмінювання імен.
- •§2. Кличний відмінок імен, по батькові.
- •§3. Ступенювання прикметників.
- •Частина іі. Пунктуація.
- •!!! Крапка не ставиться:
- •Розділ 2. Розділові знаки у середині речення.
- •§1. Кома у простому реченні.
- •Кома ставиться:
- •!!! Кома не ставиться:
- •4. В усталених висловах перед і, ні:
- •Вправа 1. Знайдіть однорідні члени речення. Розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.
- •2. Слова проте і однак (одначе) виступають вставними тільки у середині речення (на
- •3. Не будуть вставними і не виділяються комами слова:
- •!!! Комами не виділяються:
- •!!! 10. 4. Кома перед як не ставиться:
- •Вправа 3. Утворіть поширені й непоширені прикладки, доповніть ними речення, розставте розділові знаки й поясніть їх уживання.
- •§2. Кома у складному реченні.
- •1. Безсполучникові складні та складносурядні речення. Кома ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть різні варіанти складних речень зі сполучниками чи без них. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •2. Складнопідрядні речення. Кома ставиться:
- •2. Кома ставиться перед як у зворотах не хто інший, як; не що інше, як:
- •7. Кома між сполучниками взагалі не ставиться, якщо перший
- •8. Не розділяються комами суцільні вирази зі словами і словосполученнями:
- •9. Кома не ставиться у виразах (не) більше як, (не) довше ніж, (не) пізніше ніж, (не) далі як,
- •10. Кома не ставиться у складеному сполучнику, якщо підрядна частина стоїть перед
- •11. Кома не ставиться між головною й підрядною частиною, якщо підрядна частина
- •12. Кома не ставиться, якщо підрядні частини мають спільну головну й з’єднані сполучником
- •§3. Двокрапка. Двокрапка ставиться:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •§4. Тире. Тире ставиться:
- •2.2. Коли один із них або обидва є інфінітивом:
- •2.3. Перед це (це є), оце, ось, значить, то, якщо присудок, виражений іменником у називному
- •8.1. !!! Якщо прикладка є власним іменем вона, як правило, відокремлюється комами:
- •!!! Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо немає смислового, стилістичного виділення присудка:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки й поясніть їх уживання.
- •§5. Крапка з комою. Крапка з комою може стояти:
- •1)_________; А)___________; -___________;
- •Розділ 2. Розділові знаки у складному реченні
- •§1. Складносурядне речення.
- •1. Кома:
- •3. Тире:
- •§ 2. Складнопідрядні речення
- •3. Двокрапка.
- •§ 3. Безсполучникове складне речення.
- •1. Кома.
- •2. Крапка з комою.
- •3. Двокрапка
- •Розділ 4. Пряма мова
- •У словах автора два дієслова із значенням висловлювання:
- •Тире – за іншим). Вправа 1. У підкреслених місцях розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
- •Орфографія. Стартовий контроль. Правильні відповіді. Розділ і. Правопис голосних та приголосних.
- •8. Утворіть прикметники:
- •Розділ ііі.
- •Розділ V. Правопис іншомовних слів.
- •Пунктуація. Стартовий контроль. Правильні відповіді.
- •Контрольні роботи. Контрольна робота №1.
- •7. Утворіть неозначену форму недоконаного виду дієслів:
- •8. Утворіть дієслова із суфіксами –ува (ти), -юва(ти):
- •100 Слів і словосполучень “5” – 5 помилки, “4” – 15, “3” – 25.
- •45 Слів і словосполучень. “5” – 2 помилки, “4” – 7, “3” – 11.
- •36 Слів і словосполучень. «5» – 2 помилки, «4» - 6, «3» – 9.
Розділ 4. Пряма мова
§1. Пряма мова.
Пряма мова після слів автора:
1. А: “П.”Він нахилився й сказав: “Не варто, мабуть”.
2. А:”П!”Сержант скомандував: “Кругом!”
3. А:”П?” Хлопці зажурилися: “Надовго?”
Пряма мова перед словами автора:
1. “П”, - а.“Коли-небудь розповім,” – пообіцяв дідусь.
2. “П!” – а.“Виходьте!” – кричали з вулиці.
3. “П?” – а.“Сьогодні?” – поцікавився весело.
4. “П…” – а. “Колиб-то знати…” – зітхнула молодиця.
Пряма мова розірвана словами автора:
“П ( ), - а, - п”.
Перед словами автора ( ) не було знака або стояв один із
знаків (,) (;) (-) (:) :
“Розумна людина, - подумав Лаврін, - а простих речей не второпає”.
“П, -а. – П.”
Обидва речення прямої мови закінчувалися крапкою:
“Не знаю як вам і дякувати – сипав словами старий. – Добре, що виручили, а то б довелося ноги
топтати”.
“П! – а. – П”.“Стій! – крикнув люто. – Не втечеш!”
“П? – а.. – П”.“Яка робота? –спитав чемно. – За фахом?”
“П…- а. – П”. “Не знаю…- відповіла дівчина. – Вчора”.
У словах автора два дієслова із значенням висловлювання:
1. ”П, - а: - П”.
“Може не будемо поспішати, - втрутився Микола і додав, подумавши: - Дорога погана, краще
почекати”.
Пряма мова у середині слів автора:
1. А:”П”, а.Сказав: “Завтра”, а сам не прийшов.
2. А:”П?” – а. Озирнувся він: “Що тобі?” – питає.
3. А:”П!” – а.Кричить мені: ” Чекай!” – а сам ледве йде.
4. А:”П…” – а.Повернувся: “Проживемо…” – промовив.
Діалог без слів автора:
“П1” –“Коли приїхали?” -
“П2” –“Вчора ввечері.” -
“П1” –“Як відпочили ?” -
“П2” –“Непогано, зовсім непогано…”
§ 2. Діалоги й полілоги.
1. Пряма мова після слів автора:
А:Я протягнув руку:
- П. (- П! -П? -П…) - Сокиру дай. Я зроблю.
А:Олег полегшено зітхнув:
- П. (- П! -П? -П…) - Не квапся. Я швидко повернуся.
2. Пряма мова між словами автора:
А:Сусід підійшов:
- П, (- П! - П? - П…) - а. -Добридень, сусіде! Як ся маєте? - привітався радісно.
А:Не хотілося розмовляти Петрові:
- П, ( -П! -П? -П…) – а. - Добридень, - відповів неохоче.
.
3. Пряма мова розірвана словами автора:
- П, - а, - п. -Приходь завтра, - сказав Михайло, - бо сьогодні не можу.
- П! – а. – П, - а. - Завтра то й завтра… - відгукнувся Іван. – Мені все одно їхати…
- П? – а. – П. - Усе буде добре, - бадьорився Михайло. – Документи візьмеш зараз? – запитав
несподівано.
- П…- а. – П. - Ні, зараз не треба, - відповів Іван.
§ 3. Цитати.
Цитати виділяються лапками:
Якщо цитати супроводжуються словами автора, розділові знаки ставляться, як і при прямій мові:
“Ц,” – а. “Тільки Дух, торкнувшись глини, може створити
Людину,” – писав Сент-Екзюпері.
Якщо цитата стоїть перед словами автора, які починаються словами так говорить, так описує, ось як відзначає й подібні, після лапок ставиться тільки тире:
“Ц!” – а. “Не животіти – жити!” – так формулює поет мету життя.
“Ц?” – а.“Чи досить зробленого?” – ось як він ставить питання.
“Ц” – а.Якщо цитата закінчується крапкою, знак після неї не ставиться, а після неї перед
словами автора ставиться тире:
“І в тих текстах мною були знайдені ключі до неземної мудрості” – так писав цар
Соломон про “Книгу ключів”.
Якщо цитата вводиться в авторські слова як частина речення, перше слово пишеться з малої літери:
А “ц”.Ю. Сенкевич стверджує, що “найстрашніші перешкоди можна здолати, якщо люди
солідарні в головному, якщо всупереч усьому, що їх роз’єднує, вони вірні спільній
розумній меті”.
Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск слів позначається трьома крапками:
“Ц…” - а.
“Для літератури в мені не вистачає пристрасті і, таким чином, таланту…” - писав
А .П. Чехов.
“Ц… - а, - … ц … ц”.
“У наших талантах багато фосфору , але немає заліза… - цитує Чехова Ізмайлов, - …мило, талановито… і в той же час ви не можете забути, що вам хочеться палити”.
“…Ц”, - а.
“…Гюго не міг працювати, не маючи перед собою своєї бронзової собачки”, - стверджує автор.
“…ц”, – а.
“… моя фантазія потребує допомоги, моя сила уяви – підтримки”, – писав Вагнер Лісту.
Якщо вказівка на автора або на джерело цитати йде одразу за нею, то вона береться в дужки, а крапка ставиться після дужок:
“Той, хто пише про таємниці мовою, доступною кожному, - небезпечний
божевільний” (Роджер Бекон).
Якщо вказівка на автора або на джерело цитати стоїть нижче, після цитати ставиться крапка:
“Рідна душа – це той, у кого є ключі від наших замків і до чиїх замків підходять наші ключі”.
Р. Бах.
Епіграфи пишуться без лапок, а вказівка на автора не береться в дужки:
Ми повинні зрозуміти й прийняти, кінець кінцем, що монополії на абсолютну істину ніхто
не має. Кожен може бути не правий.
А. Кончаловський
Дослівні вирази, які вставлені в текст як члени речення, виділяються лише лапками:
Здається цілком слушним зауваження Л. Бурбо про те, що людина не може зробити
щасливою іншу людину, “тому що щастя приходить зсередини”.
Частина ІІ. Вправи.
При виконанні вправ пам’ятайте, що розділові знаки призначені для членування речення за змістом, надання його частинам відповідних інтонацій, тому характер розділових знаків у деяких реченях є варіативним і буде залежати від того, яких інтонацій ви їм хочете надати. Особливу увагу зверніть на вживання таких пунктограм:
1. Кома у простому реченні:
- однорідні члени речення;
- вставні слова, словосполучення, речення;
- порівняльні звороти,
- відокремлені означення;
- дієприслівники та дієприслівникові звороти;
обставини часу, місця, дії.
Кома у складному реченні:
між реченнями у безсполучниковому складному реченні;
між реченнями із сурядним зв’язком (і тоді, коли вони з’єднані єднальним сполучником);
для виділення підрядних речень.
Двокрапка:
після узагальнюючого слова перед переліком;
між реченнями.
4. Тире:
між підметом і присудком;
між реченнями;
на місці пропущеного члена речення;
при протиставленні (речень, однорідних членів, присудків);
для виділення вставних словосполучень і речень;
після переліку перед узагальнюючим словом;
після переліку, якщо перед ним є узагальнююче слово й речення ним не закінчується;
між порівнюваними частинами;
для означення паузи;
для виділення прикладки, яка стоїть у кінці речення.
5. Крапка з комою;
між реченнями у безсполучниковому складному реченні;
між реченнями із сурядним зв’язком;
між поширеними однорідними членами речення.
6. Збіг знаків (кома й тире, кома ставиться за одним правилом,