2.2. Коли один із них або обидва є інфінітивом:

В кузні працювати – не на перині спати. Життя прожити – не поле перейти.

2.3. Перед це (це є), оце, ось, значить, то, якщо присудок, виражений іменником у називному

відмінку або неозначеною формою дієслова, приєднується ними до підмета:

Справжній первородний гріх – це обмеження Сущого.

Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування.

Бути бездоганним – значить все робити якнайкраще.

Рейнгольд Месснер, австрієць, - це перша у світі людина, яка побувала на шістнадцяти

найвищих – понад вісім тисяч метрів – вершинах планети.

3. На місці пропущеного члена речення,

переважно присудка:

Перед нами – льодовий схил, рівний і гладенький, як стіл.

Одразу за вікном росли берези, за ними - осики на березі річки.

Ведмежа скотилося з дерева і кинулося за матір’ю, друге – за ним.

4. О,О,О,О - .

• після переліку перед узагальнюючим словом:

Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка - все це було йому знайоме, промовляло до

нього.

Стогін ударів по залізу накинувся з усіх сторін; гуркіт парових молотів, цикади маленьких

молотків, запаморочливе торохтіння коліс – усе це, якщо слухати, не розділяючи звуки, складался в єдиний крик.

Пісок, вкритий, наче лускою, шаром блискучих камінців, куполи горбів, що оточують нас,

машини – усе сяяло у світлі місяця, немов броньоване.

5. : О, О, О, О -_ _ _ _ _ _ _ _ .

• після переліку, якщо перелік іде за узагальнюючим словом і речення ним не закінчується:

Усе навкруг: згасаючі зорі, хмари, сніг – було схоже на дивний сон.

У його житті, здавалось, зараз не було нічого: ні радості, ні друзів,ні захоплення, ні роботи, яка б хоч трохи йому подобалася, - і він починав розуміти. що винен у цьому тільки він сам.

Зараз усе було інакше: він мав провести наодинці більше тижня,подолати важку й небезпечну

дорогу, перемогти власну втому й виснаження – і тільки серйозна й тривала підготовка давала

якісь шанси залишитися живим.

6. Вставні словосполучення, речення

• для виділення поширеної групи вставних слів або вставного речення, що стоїть у середині речення:

Цей будиночок – ми його помітили, щойно звернули у провулок,- одразу видався нам напрочуд

привабливим.

Мені поталанило: я йду вниз, туди, де є гарячий чай і – неймовірна розкіш - лимон, де тепло й

затишно – мені здається, що я вже забув про існування таких речей, - де можна спокійно

відпочити.

Були тут три лайки з його упряжки – власник вважав їх присутність тут необхідною – були й

вівчарки, й бульдоги.

Щоб захопитися фільмом треба, по-перше, спроектувати на екран усю плівку, хвилина за

хвилиною, - будь-яка ілюзія вимагає, щоб час і простір були пережиті, – і, по-друге, допустити все

це у свою уяву.

7. При протиставленні:

1. Між двома присудками, якщо другий з них виражає щось несподіване або різко протилежне до висловленого першим

(перед єднальним сполучником, зрідка – після нього):

Попрощався, відкрив двері – і повернув назад.

Учора прочитав статтю і – втратив спокій на увесь день.

Повернувся до малюка, розгніваний, - і засміявся: хлопчик тікав через усю кімнату від такого

ж кумедного, як він, цуценяти.

2. Між однорідними членами речення, якщо вони протиставлені

одне одному і не з’єднані сполучниками:

Даруй нам не помсту – прощення. Він уже не актор – глядач.

Кожна людина, яка зустрічається у твоєму житті, не друг тобі і не ворог – учитель.

7.3. Між реченнями, коли їх зміст різко протиставляється(перед другою частиною можна

вставити а):

Реве вітер, перекочуються хвилі – (а) човен пливе.

Ми писали листи, слали телеграми, переконували – (а) керівництво не погоджується.

Лютує ураган, клубочаться хмари, гнані шаленими поривами вітру, миготять блискавки –

(а) літак іде прямо на них.

8. Прикладки

• для виділення прикладок, якщо вони стоять у кінці речення і перед ними можна

вставити, не змінюючи змісту, а саме:

Лікувався він незвичними ліками – (а саме) картоплею.

Пішли вони шукати людину, яка допомогла б їм відремонтувати воза, - (а саме) коваля.