Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
літня сесія 1 курс.doc
Скачиваний:
30
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.7 Mб
Скачать

Тема 4.Державотворення та національна ідея в контексті історії української культури.

Формування української державницької ідеї 1648-1649 рр. розглядається у призмі історії української культури. Аналізується національне відродження першої половини ХІХ століття. Окремо розглядається роль Кирило-Мефодієвського товариства, погляди М.Драгоманова та концепція громадського соціалізму та їх значення у становленні національної ідеї.

Модуль 2.

Тема 5. Мовний код української культури.

Огляд історії виникнення і розвиток української мови. Акцентується увага на проблемі багатомовності середньовічної культури для української державності, поява друкарства та мова друкованих видань. Визначається місце Староукраїнського мовознавства.

Тема 6.Музична складова української культури.

Огляд основних етапів становлення музичної культури в Україні: музика доби Київської Русі (9-13 ст.); українська музика доби готики та Ренесансу; українська музика доби бароко та рококо; музика епохи класицизму та еклектизму.

Тема 7.Українська культура у гендерній перспективі.

Розглядається культурно-історичне визначення понять «стать» і «гендер», поняття жіночого в культурно-історичному контексті України. Порівнюються впливи жіночого та чоловічого в українській культурі. Розглядаються перспективи українського фемінізму / фемінності в культурі.

Тема 8.Українська культура в умовах порубіжжя.

Розглядаються відмінності понять «межа» та «кордон» у теорії порубіжжя, «наративна сила» порубіжжя у соціокультурному просторі та порубіжні інтеракції в українській культурі.

IV. Методичні матеріали до семінарських, лабораторних і практичних занять.

Семінар 1. В.Антонович «Три національні типи народні» І.Крип’якевич «Український світогляд»

а) основні національні типи народні за В.Антоновичем;

б) близькі та відмінні типи;

в) український світогляд за І.Крип’якевичем.

Джерела:

  1. Антонович В. Б. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори / Упор. О. Тодійчук, В, Ульяновський. Вст. ст. та коментарі В. Ульяновського. — К.: Либідь, 1995. — 816 с.

  2. Балтарович З. Е. Україна в дослідженнях польських етнографів. К., 1976.

  3. Бойківщина: Іст.-етногр. дослідження. К., 1983.

  4. Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології. Прага, 1927.

  5. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис: У 2 т. К., 1991.

  6. Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография. М., 1991.

  7. Етнонаціональний розвиток України: Терміни, визначення, персоналії. К., 1993.

  8. Кульчицький О. Геопсихологічний аспект в характерології української людини // Наук. зб. УВУ. Мюнхен, 1956. Т. VI.

  9. Кульчицький О. Риси характерології українського народу // Енциклопедія українознавства. Загальна частина. К., 1993. Т. 1.

  10. Кульчицький О. Світові вчування українця // Українська душа. Нью-Йорк; Торонто, 1956.

  11. Крип’якевич І. «Український світогляд» // Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. Львів, 2001. — С.151-166.

  12. Лобода А. Праці Антоновича по етнографії та літературі // Зап. Укр. наук. т-ва в Києві. 1908. Кн. 3. С. 23 — 28.

  13. Мірчук І. Світогляд українського народу. Прага, 1942.

  14. Наулко В. І. Український етнос в часі і просторі // Берегиня. 1992. № 1.

  15. Наулко В. И. Украинцы. К., 1980.

  16. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. К., 1993.

  17. Полесье: Материальная культура. К., 1988.

  18. Синявський А. Проф. В. Б. Антонович як географ України // Синявський А. Вибрані праці. К., 1993. С. 52 — 64.

  19. Токарев С. А. Религиозные верования восточнославянских народов XIX — XX вв. М.; Л., 1957.

Семінар 2. Н.Яковенко «Вибір імені versus вибір шляху»

а) дискусії навколо назв української держави;

б) Русь, Роксоланія, Мала Росія, Малоросія, Україна;

в) роль назви держави та її вплив на долю держави.

Джерела:

  1. Генсьорський А.І.. Термін Русь (та похідні) в Древній Русі...

  2. Жиленко І.. До історії використання топоніму "Русь", "Рóссія" в українській історіографії...

  3. Руська земля (у вузькому значенні) за Б.Рибаковим.

  4. Руська земля (у вузькому значенні) за А.Насоновим.

  5. Яковенко Н. Вибір імені versus вибір шляху (назви української території між кінцем XVI — кінцем XVII ст.) // Міжкультірний діалог. Т. 1: Ідентичність. — К.: Дух і літера, 2009. — С. 57-95.]

  6. Яковенко Наталя. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст. — Київ: Критика, 2002. — 416 с.

Семінар 3. Н.Костомаров «Две русские народности».

а) походження української / малоросійської народності;

б) виникнення ключових північних міст: причини та наслідки;

в) порівняння малоросійської, великоруської та польської народності.

Джерела:

  1. Костомаров Микола. Слов’янська міфологія / Упоряд., приміт. І. П. Бетко, А. М. Полотай; вступна ст. М. Т. Яценка. — К.: Либідь, 1994. — 384 с.

  2. Костомаров Н. Две русские народности // Основа. — СПб., 1861. — №3. — С. 33-80.

  3. Костомаров Н. И. Русские инородцы. — М., 1996. — С. 554-568.

  4. Костомаров Н. И. Правы ли наши обвинители? // Український історичний журнал. — 1990. — № 7. — С. 140-146.

Семінар 4. П.Шевальє «Розвідка про землі, звичаї, спосіб правління, походження та релігію козаків»

а) феномен козацтва в історії української культури;

б) специфічний погляд іноземного спостерігача та його оцінка ролі козацтва.

Джерела:

  1. Голобуцький Володимир. Запорозьке козацтво. — К.: Вища шк., 1994. — 539 с.

  2. Наливайко Д. Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі XI-XVIII ст. — КИЇВ — «Основи» — 1998

  3. Шевальє, П’єр. Історія війни козаків проти Польщі. Пер. з фр. Ю. Назаренко. — К.: Томіріс, 1993. — 224 с.

  4. Щербак В. О. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV — середина XVII ст.— К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2000.— 300 с.: іл.

Семінар 5. А. Іванов «О малорусском литературном языке и об обучении на нем»

а) українська та / або малоросійська мова: «за» та «проти»;

б) дискусії щодо доцільності викладання та вивчення малоросійської мови;

в) погляди сучасників на мовну проблему.

Джерела:

  1. Огієнко І.(Митрополит Іларіон) Історія української літературної мови / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К.: Наша культура і наука, 2001. — 440 с., іл.(Видавничий проект Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка) "Запізніле вороття").

  2. Русанівський В. Історія української літературної мови. Київ, 2001.

  3. Тевельов Ю.. Історична фонологія української мови. Харків, 2002 (фраґмент).

  4. З енциклопедії "Українська мова". Київ, 2000.

  5. Ивановъ А.А. О Малорусскомъ литературномъ языкЂ и объ обученіи на немъ // Русскій вЂстникъ. — М., 1863. — Т. 45. — С. 244-267.

Семінар 6. Б.Грінченко «Листи з України Наддніпрянської»

а) «пан» та «мужик», «інтелігенція» та «народ» - основні відмінності;

б) «суспільні перевертні» та «регенератство» за Б.Грінченком;

в) мовне питання та націоналізм.

Джерела:

  1. Грінченко - М. Драгоманов. Діалоги про українську національну справу. — К., 1994. — 288 с.

  2. Драгоманов М. Вибрані праці.

  3. Б.Кістяківський. М.П.Драгоманов: його політичні погляди, літературна діяльність і життя.

Семінар 7. Мейнстрим і манівці українського гендеру

а) гендерний мейнстримінг (ГМ);

б) українське законодавство та ГМ;

в) гендер в українському сучасному мистецтві.

Джерела:

  1. Левченко, К. Б. Права жінок [Електронний ресурс] : зміст, стан та перспективи розвитку / К. Б. Левченко. - Х. : Вид–во НУВС, 2001. - 360 с.

  2. Михайлова Е.Л. "Я у себя одна", или Веретено Василисы [Електронний ресурс] / Е. Л. Михайлова. - М. : Класс, 2003. - 320 с.

  3. Злобіна Т. Маскарад жіночности як успішна художня стратегія [Електронний ресурс] / Т. Злобіна. - К. : Критика, число 1-2 (159-160). Січень-Лютий, 2011. - 2 с.

  4. Hankivsky О. and Salnykova A. (2010), «Gender Mainstreaming in Post-Soviet Ukraine: Application and Applicability», Journal of Communist Studies and Transition Politics, т. 26, №3, с. 383–408.

  5. Women, Gender, and World Politics [Electronic resource] : perspectives, Policies, and Prospects / editor: P. R. Beckman, F. D'Amico. - Westport : Bergin & Garvey, 1994. - 250 p.

Семінар 8. Україна між Сходом і Заходом: проекція однієї ідеї

а) порубіжність української культури;

б) роль культурного «Сходу» та географічного «Півдня»

в) Західна культура та вплив культури географічної «Півночі»

Джерела:

  1. Шевченко І. «Релігійні місії очима Візантії…»

  2. Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку XVIII століття / авторизований переклад з англійської Марії Габлевич, під редакцією Андрія Ясіновського. Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії 2001.XIX+250 с., 5 карт.

  3. Шевченко І.«Формування національної самосвідомості…»

V. Матеріали для самостійної роботи.

Самостійна робота студентів – це спланована пізнавальна, організаційно і методично направлена діяльність, яка здійснюється без прямої допомоги викладача на досягнення результату.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці ВНЗ, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), у домашніх умовах. Рекомендується перевіряти засвоєння найважливіших і найскладніших питань у формі співбесіди з викладачем.

Самостійна робота студентів передбачає:

- самостійне вивчення частини курсу шляхом конспектування лекцій, написання рефератів, повідомлень, виступів на семінарських заняттях;

- роботу з підручником, науковою літературою, дослідження джерел українознавчого характеру;

- позааудиторну роботу (участь у пошукових і наукових дослідженнях, обговорення важливих наукових питань на студентських конференціях; участь в олімпіадах, конкурсах).

Метою самостійної роботи є засвоєння програмового матеріалу з дисципліни; формування навичок самостійної розумової праці; розвиток творчих здібностей та активізація розумової діяльності студентів; формування у студентів потреби безперервного самостійного поповнення знань як необхідної умови професійного становлення.

Організація самостійної роботи студентів

Зміст самостійної роботи студентів з дисципліни «Історія української культури» визначається навчальною та робочою навчальною програмою вивчення дисципліни.

На самостійну роботу виноситься частина теоретичного матеріалу. Контроль опрацювання навчального матеріалу, винесеного на самостійну роботу, проводиться викладачем на семінарських заняттях та під час модульного поточного контролю.

Підсумковий контроль здійснюється на іспиті. Для студентів проводяться консультації згідно графіка.

Теми для самостійного опрацювання:

    1. Українська ментальність.

    2. Синкретизм як невід’ємна риса української релігійної свідомості.

    3. Мовний код української культури.

    4. Боротьба за українську національну ідею: минуле та сучасне.

    5. Багатоманіття української народної творчості у призмі міжкультурного діалогу.

    6. Місце жіночого та чоловічого в культурі України.

    7. Українська культура та/або культура України у порубіжжя.

    8. Мультикультуралізм і українська культура.

VI. Методичні вказівки щодо виконання індивідуальних завдань.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання студента (надалі ІНДЗ) є видом позааудиторної самостійної роботи студента навчального чи навчально-дослідницького характеру, яке виконується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом із складанням підсумкового іспиту чи заліку із даної навчальної дисципліни.

Мета. Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст. Завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних в процесі лекційних та семінарських занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання передбачає написання есе чи твору-роздуму на задану тему.

Основніетапипідготовкинауковоїроботи.

На першому етапі вибираємо тему, відбувається консультація з викладачем щодо змісту роботи, її оформлення, підбору літератури. Другий етап полягає в самостійному вивченні літератури з обраної теми. На основі вивчених джерел відпрацьовується перший варіант плану роботи, за яким пишеться сама робота. Зміст плану, формулювання питань можуть уточнюватись у процесі роботи над текстом. Третій етап — написання тексту і його оформлення.

1. Вибір теми роботи. Тематика індивідуальних завдань визначається змістом курсу «Історія української культури», розробляється і затверджується кафедрою. Тема роботи має викликати інтерес у студента і сприяти максимальному використанню здобутих знань і практичного досвіду. Слід зауважити, що студент має право запропонувати свою тему роботи, але при цьому має обґрунтувати викладачу доцільність такої розробки.

2. Формулювання мети та основних завдань роботи. Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання, стиль викладу. Правильне визначення мети роботи дасть змогу студенту відокремити в ній суттєве, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, уникати загальних міркувань; мета має бути відображена певною мірою у назві роботи і у назвах основних розділів.

3. Складання плану роботи на початку виконання індивідуально навчально-дослідного завдання студенту необхідно ознайомитися зі змістом наукових публікацій за темою і скласти розгорнутий план із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який потрібно узгодити з керівником. План наукової роботи — це відбиття структури, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв’язок окремих частин. Написані розділи роботи студент подає на розгляд керівнику, після чого уточнює, доповнює, доопрацьовує.

4. Виклад матеріалу роботи. Роботу студент повинен викладати послідовно, логічно, пов’язуючи окремі його частини, повністю розкриваючи тему роботи. Для цього слід опрацювати сучасні теоретичні та методичні розробки, розглянути і творчо осмислити наукову, культурологічну та українознавчу літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми. На основі аналізу даних, особистих вражень та узагальнень потрібно зробити необхідні висновки.

Вимоги до виконання індивідуального навчально-дослідного завдання.

1. Актуальність теми. В роботі повинна бути представлена важливість, практична значущість проблеми, що розглядається. Наукова робота претендує на ту чи іншу міру актуальності тоді, коли тема важлива та суттєва.

2. Достатній теоретичний рівень. Ця вимога означає, що студент повинен розкрити тему роботи на сучасному рівні розвитку історії української культури, використовуючи такі підходи й наукові знання, що пояснюють різні явища і події у суспільстві. Крім того, студент повинен розкрити основні поняття і терміни, що стосуються проблеми роботи, залучаючи у зміст матеріалу тільки об’єктивні факти і реальні практичні приклади.

3. Дослідницький характер. У роботі повинні міститись елементи дослідження: вивчення достатньої кількості джерел (книг, журнальних статей та інших розробок) вітчизняних і зарубіжних авторів; систематизація та аналіз різних думок і підходів, формування власної точки зору на проблему; порівняння теоретичних поглядів різних вчених, розробка висновків, рекомендацій.

4. Грамотність оформлення. Це важлива вимога до роботи, яка підвищує її якість. У роботі не повинно бути граматичних і стилістичних помилок. Необхідно дотримуватись правил цитування, оформлення посилань, списку літератури.