- •Передмова
- •Розділ і. Теоретико-методологічні основи типологізації правових систем
- •1.1. Поняття та структура правової системи суспільства
- •1.2. Типологізація сучасних правових систем світу.
- •Розділ іі. Романо-германський тип правової системи
- •2.1. Передумови виникнення континентального права. Рецепція римського права. Етапи розвитку та регіони поширення цього типу правової системи
- •2.2. Звичаєве та канонічне право
- •2.3. Роль юридичної науки, університетів у формуванні романо-германського типу правової системи
- •2.4. Основні риси романо-германського типу правової системи
- •2.5. Правова доктрина. Принципи права. Юридична норма
- •2.6. Співвідношення правової доктрини, принципів права та юридичної норми. Поділ системи права на публічне та приватне право
- •2.7. Особливості правотворчої, правозастосовчої та правотлумачної діяльності згідно з концептуальними засадами позитивізму
- •2.8. Нормативно-правовий акт – основна зовнішня форма континентального права. Роль кодифікації у створенні ефективної системи законодавства. Місце закону в ієрархії нормативно-правових актів
- •2.9. Роль та значення конституційного правосуддя у правових системах континентального права
- •2.10. Особливості романського та германського права
- •2.11. Місце та роль юридичної професії у романо-германських правових системах
- •Розділ ііі. Сучасна правова система України
- •3.1. Основні юридичні ознаки сучасної правової системи України
- •3.2. Ідентифікація правової системи України з романо-германським типом правової системи
- •РозділIv. Англо-американський тип правової системи
- •4.1. Виникнення, розвиток та регіони поширення загального права
- •4.2. Загальні ознаки правової системи англо-американського типу. Особливості правових систем англійського та американського права
- •4.3. Загальне право та право справедливості, їх співвідношення у системі права. Місце та значення норм матеріального та процесуального права в англосаксонських правових системах
- •4.4. Доктрина прецедентного права. Співвідношення судового прецеденту та нормативно-правового акту у системі зовнішніх форм права
- •4.5. Місце та роль юридичної професії у правових системах загального права
- •4.6. Специфіка правотворчої та правозастосовчої діяльності у правових системах загального права
- •Розділ V. Змішаний тип правової системи. Північноєвропейське (скандинавське) та латиноамериканське право.
- •5.1. Виникнення, розвиток та регіони поширення скандинавського права. Рецепція у ньому ознак континентального та загального права
- •5.2. Співвідношення правової доктрини, системи та зовнішніх форм права. Особливості юридичної професії у скандинавських правових системах
- •5.3. Інтеграційні процеси та уніфікація права як тенденції розвитку північноєвропейського права. Його вплив на правові системи Прибалтики
- •5.4. Умови виникнення, формування, розвитку та основні ознаки латиноамериканського права. Рецепція у ньому ознак загального та континентального права
- •5.5. Принципи, система та зовнішні форми (джерела) права. Особливості правотворчої та правозастосовчої діяльності у правових системах Латинської Америки. Тенденції їх регіонального розвитку
- •РозділVi. Релігійно-звичаєвий (традиційний) тип правової системи
- •6.1. Основні риси релігійно-звичаєвого типу. Релігійно-общинний, філософсько-традиційний та звичаєво-общинний підтипи
- •6.1.1. Ознаки релігійно-общинного підтипу правової системи. Загальна характеристика мусульманського та індуського права
- •6.1.2. Загальна характеристика мусульманського права. Виникнення, розвиток, регіони поширення. Роль релігійного світогляду у формуванні права.
- •6.1.3. Система права, зовнішні форми права та особливості юридичної діяльності і професії
- •6.1.4. Загальна характеристика індуського права: доктрина, зовнішні форми права та особливості юридичної діяльності і професії
- •6.2. Загальна характеристика філософсько-традиційного (далекосхідного) підтипу правової системи
- •6.2.1. Загальна характеристика китайського права: система, зовнішні форми права та юридична діяльність і професії
- •6.2.2. Загальна характеристика японського права: система, зовнішні форми права та юридична діяльність
- •6.3. Звичаєво-общинний (африканський) підтип правової системи
- •6.3.1. Умови виникнення, функціонування та регіони поширення. Африканська концепція соціального розвитку
- •6.3.2. Особливості розвитку правових систем Африки. Їх спільні та відмінні ознаки з правовими системами загального та континентального права
- •РозділVii. Міждержавні (міжнародні) правові системи
- •7.1. Поняття міждержавної правової системи
- •7.2. Основні ознаки та особливості правової системи Ради Європи.
- •7.3. Основні ознаки та особливості правової системи Європейського Союзу
6.2. Загальна характеристика філософсько-традиційного (далекосхідного) підтипу правової системи
Філософсько-традиційний (далекосхідний) підтип правової системи є досить своєрідним. Він має давню історію і є довговічним.
Країни Далекого Сходу є різноманітними як за історичними умовами розвитку, так і за правовою культурою та сучасним станом правової системи, а також за концепціями соціального розвитку. Поряд з тим, однією з найсуттєвіших ознак, що відрізняє цей підтип від інших типів та підтипів правової системи свого (релігійно-общинного) типу, є специфічне праворозуміння. На відміну від західного розуміння права як виключно важливого інструменту соціального життя щодо впорядкування суспільних відносин, далекосхідне розуміння наділяє право субсидіарною функцією, і схильне відноситися до права, як до засобу забезпечення соціального порядку та справедливості. Вихідними засадами цієї концепції є те, що соціальний порядок забезпечується переважно методами переконання, технікою посередництва, самокритичними оцінками поведінки, духом поміркованості та згоди.
На розвиток далекосхідного підтипу особливий вплив мала китайська та індійська (індуська) філософсько-світоглядна доктрина і правова культура. Особливо впливовим у свій час було конфуціанство, яке і заклало філософсько-релігійні (традиційні) основи даного підтипу. Зокрема, ще у давнину сформувався (на базі конфуціанства) традиційний скептицизм по відношенню до узагальнюючих формулювань приписів нормативно-правових актів (норм права і до всіх форм застосування їх судами. Ці традиції і на сьогодні мають певний вплив на право КНР, у свій час сприяли формуванню права даного типу у Японії, Монголії, Кореї, має відповідне значення для китайців, що проживають у Гонконзі, Індонезії, Малайзії, Бірмі та інших країнах Індокитаю.
Глибокі морально-релігійні та філософсько-традиційні витоки виявилися настільки стійкими, що наступні рецепції континентального і загального права не змогли суттєво змінити сутність та природу даного типу, не привело до зміни традиційних структур.
Кодифікація правових систем, інші модифікації права не дають підстав стверджувати про повну відмову від традиційного права. Інститути західного права у багатьох випадках є фасадом, за яким здійснюється регламентація суспільних відносин за традиційними моделями. Поряд з цим, керівництво цих країн повинно враховувати і рівень свідомості населення. Часто етично-філософські цінності та традиційні способи регулювання відносин діють через право (включаються, трансформуються в нормах права).
Все це дає можливість виділити загальні ознаки далекосхідного підтипу правової системи:
наявність філософсько-традиційних джерел права щодо врегулювання деяких суспільних відносин;
вплив філософсько-релігійної доктрини на праворозуміння та формування правової системи;
наявність значної частини нормативно-правових актів, зокрема, законів; їх кодифікованість;
дуалізм системи (наявність нормативно-правових актів та традиційних норм);
рецепція ознак континентального та загального права;
наявність специфічних способів вирішення юридичних спорів (судових процедур та позасудових).
В той же час можна виділити і ряд тенденцій розвитку даного підтипу: 1) розвиток правової ___ за західноєвропейськими зразками; 2) звуження сфери застосування традиційних норм; 3) фіксація філософсько-релігійних принципів у правових нормах; 4) плюралізм у юридичній науці; 5) розформалізованість в системі.
Найбільш чітко виділити різні важливі та характерні елементи далекосхідного (філософсько-традиційного) підтипу правової системи дозволить характеристика китайського та японського права.
Правові системи Китаю та Японії – це два різні види суспільства: Китай керується соціалістичними (комуністичними) цілями, Японія – дотримується принципів ліберальної демократії.