Компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої

влади з питань екології та природних ресурсів в галузі екологічної

експертизи

До відання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить:

4. здійснення державної екологічної експертизи, в тому числі додаткової;

2) затвердження у встановленому порядку нормативно-технічних та інструктивно-методичних документів у галузі екологічної експертизи;

3) формування системи і структури експертних підрозділів у складі Міністерства та його органів на місцях;

4) створення у встановленому порядку спеціалізованих установ і організацій, необхідних для науково-технічного забезпечення державної екологічної експертизи;

5) залучення спеціалістів і науковців до проведення державної екологічної експертизи;

6) здійснення заходів щодо забезпечення еколого-експертних підрозділів, установ і організацій висококваліфікованими фахівцями, вдосконалення експертної діяльності, форм і методів еколого-експертного аналізу та оцінки об’єктів екологічної експертизи;

7) координація еколого-експертної діяльності, здійснення методичного керівництва з питань проведення екологічної експертизи незалежно від її форм;

8) узагальнення практики проведення екологічної експертизи, застосування новітніх форм і методів еколого-експертного аналізу та оцінки;

9) здійснення інших функцій у галузі екологічної експертизи відповідно до законодавства України.

Проведення державної екологічної експертизи еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами та організаціями Мінекоресурсів України

Державна екологічна експертиза може проводитись:

1. Безпосередньо еколого-експертними підрозділами Мінекоресурсів України і його органів на місцях з урахуванням і на основі представлених за їх завданнями робочих матеріалів попередньої оцінки відповідної проектної документації чи проектів висновків державної екологічної експертизи, підготовлених науковими центрами цього Міністерства, іншими науковими, проектно-розвідувальними спеціалізованими організаціями, лабораторіями, творчими колективами, групами, фірмами.

Попередня оцінка відповідної проектної документації не доручається організаціям, які розробляли матеріали оцінки впливу запроектованої діяльності на навколишнє середовище або брали участь в їх підготовці.

2. Спеціалізованими установами та організаціями Мінекобезпеки України – Українським науковим інститутом екологічних проблем, Українським науковим центром екології моря, Міжвідомчим екологічним центром, а також тими, що працюють на замовлення міністерства – Українським науковим центром технічної екології та іншими – за офіційними дорученнями Мінекобезпеки чи його місцевих органів, які повинні затверджувати підготовлені ними висновки, як висновки державної екологічної експертизи.

3. Спеціально створюваними комісіями Мінекоресурсів України і його органів на місцях (у тому числі – спільно з органами та установами Міністерства охорони здоров’я України) із залученням представників органів державної виконавчої влади, спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських. інших установ та організацій, вищих навчальних закладів, громадськості, експертів міжнародних організацій.

4. Самостійно, еколого-експертними підрозділами Мінекоресурсів України та його органів на місцях, без попередньої оцінки іншими організаціями, створення комісій i залучення представників інших установ і закладів.

Вибір конкретного шляху проведення державної екологічної експертизи у кожному окремому випадку здійснюється керівництвом еколого-експертних підрозділів Мінекоресурсів України i його місцевих органів.

Незалежно від шляху проведення державної екологічної експертизи, еколого-експертні підрозділи повинні (у випадках, коли йдеться про об’єкти, які можуть негативно впливати на здоров’я людей) враховувати висновки державної санiтарно-гігєнічної експертизи Міністерства охорони здоров’я України, що проводитися експертними підрозділами закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках – комісіями, що утворюються головним державним санітарним лікарем, здійснювати взаємне погодження підходів до оцінки тієї чи іншої документації, співпрацювати з ними в будь-якій іншій взаємоприйнятній формі з метою забезпечення узгодженості позицій органів Мінекоресурсів України та Міністерства охорони здоров’я України.

Компетенція статутних органів об’єднань громадян і інших громадських формувань в області екологічної експертизи

Компетенція статутних органів об’єднань громадян і інших громадських формуванні в області екологічної експертизи визначається їхніми статутними документами відповідно до законодавства України.

Експертні і консультативні ради екологічної експертизи

Експертні та консультативні ради екологічної експертизи можуть утворюватися на добровільних засадах при державних еколого-експертних органах, об’єднаннях громадян та інших формуваннях з працівників науково-дослідних установ, вузів, висококваліфікованих спеціалістів – практиків народного господарства, представників громадськості та засобів масової інформації.

Типове положення про експертні та консультативні ради екологічної експертизи затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Уряд України здійснює заходи для забезпечення законів, а також прав громадян і юридичних осіб в області екологічної експертизи.

Крім перерахованого вище, спеціальні державні органи в області екологічної експертизи (Мінекоресурсів України )уповноважені :

одержувати безкоштовно від державних органів незалежно від їхньої приналежності інформацію, необхідну для виконання задач в області екологічної експертизи,

мати доступ до бази даних що знаходиться в їхньому розпорядженні про стан навколишнього середовища і можливих наслідків негативного впливу на неї господарської й іншої діяльності,

направляти в банківські організації представлення про призупинення (припиненні) фінансування, кредитування й інших фінансових операцій у відношенні об’єктів екологічної експертизи, що не одержали позитивного висновку державної екологічної експертизи,

попередньо інформувати органи державної влади й органи місцевого самоврядування про проведення засідань експертної комісії з об’єктів, реалізованим на території відповідних органів,

організовувати інформаційне забезпечення державної екологічної експертизи, у тому числі формування і ведення банків даних про намічувану діяльність, реалізацію об’єктів екологічної експертизи і про негативний вплив намічуваної діяльності на навколишнє середовище,

надавати для ознайомлення суспільним об’єднанням, що здійснюють суспільну екологічну експертизу, нормативно-технічні документи, що установлюють вимоги до проведення екологічної експертизи,

направляти органам місцевого самоврядування, суспільним об’єднанням і громадянам, що представили аргументовані пропозиції, матеріали про розгляд цих пропозицій при проведенні державної екологічної експертизи, інформацію про висновок державної екологічної експертизи,

надавати засобам масової інформації по їх запитах зведення про результати проведення державної екологічної експертизи.

Територіальні органи Мінекоресурсів України зобов’язані вчасно інформувати органи прокуратури про порушення законодавств, готувати і направляти іншим правоохоронним органам відповідні матеріали з питань залучення до відповідальності осіб, винних у здійсненні порушень законодавства України про екологічну експертизу.

Ближче усіх до населення знаходяться органи місцевого самоврядування, що у розглянутій області можуть:

делегувати своїх експертів, як спостерігачів у засіданнях експертних комісій державної екологічної експертизи, причому не тільки щодо об’єктів, розташованих на своїй території, але й у випадках можливого впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності, що намічається іншою адміністративно-територіальною одиницею;

приймати і реалізовувати в межах своїх повноважень з питань екологічної експертизи на підставі результатів суспільних обговорень, опитувань, референдумів, заяви громадських екологічних об’єднань і рухів, інформацію про об’єкти екологічної експертизи;

організовувати громадські слухання, проводити опитування, референдуми серед населення про намічувану господарську й іншу діяльність, що підлягає екологічній експертизі;

організовувати за вимогою населення громадську екологічну експертизу;

інформувати органи прокуратури, територіальні спеціально уповноважені державні органи в області охорони навколишньої природного середовища, органи державної влади про початок реалізації об’єкта екологічної експертизи без позитивного висновку державної екологічної експертизи.

Для того щоб мати можливість реалізувати ці повноваження, органи місцевого самоврядування вправі одержувати від відповідних державних органів необхідну інформацію про об’єкти екологічної експертизи, реалізація яких може впливати на навколишнє середовище в межах відповідної території і про результати проведення державної екологічної експертизи і громадської екологічної експертизи.

У Законі України „Про екологічну експертизу” названі спеціально уповноважені державні органи в області екологічної експертизи. Це Міністерство екології та природних ресурсів і його територіальні органи, що мають виключне право на проведення державної екологічної експертизи і здійснення функції через свої підрозділи, спеціалізовані в області організації і проведення державної екологічної експертизи.

Не слід змішувати державну і громадську екологічну експертизи з іншими суміжними заходами, що не мають описаних правових статусів: екологічними дослідженнями, науковими оцінками і т.п., що мають нерідко ті ж цілі, але не забезпечені відповідними нормами права.Модуль 4