- •1. Завдання для курсового проектування
- •2. Математичні моделі руху судна
- •3. Метод кінцево-різницевої апроксимація для вирішення диференціальних рівнянь.
- •4. Система стабілізації руху судна на заданому курсі з компенсацією вітрового збурення
- •5. Визначення інтегрованої оцінки безпеки руху в умовах невизначеності
- •6. Корегування оцінки небезпеки з урахуванням вирішення суперечливих ситуацій
6. Корегування оцінки небезпеки з урахуванням вирішення суперечливих ситуацій
При погіршенні умов руху судна, а тобто достатньо низькому розрахунковому рівні категорії безпеки, оператор включає інтерактивний інформаційний канал з зовнішніми експертами. Визначення інтегрованої оцінки небезпеки базується на алгоритмі з застосуванням Байєсової схеми.
Нехай множина рішень {Аi},ґрунтується на тому, що виникла аварійна ситуація, і мають місце суперечливі оцінки, які незалежно формуютьmекспертів. Кваліфікація кожного експерту,P(V1),…,P(Vm), визначається заздалегідь та виступає апріорною ймовірністю.
Рішення приймається на користь V– оцінкиk-ого експерту згідно з Байєсовою формулою, яку можна записати у вигляді:
де – апостеорна ймовірність відношення ситуації до однієї зm - оцінок,
;
–частота повтору k-ої оцінки в виборці зmоцінок,
;
де F– кількість повторних оцінок;
- відношення оцінки до розрахункової, ,
.
При цьому приймається допущення, що отриманні ймовірності розподіляються за нормальним законом.
На основі інтегрованої оцінки, max Uвизначаємо допустиму ширину траєкторії руху суднапо каналу, яка розраховується наступним чином:
,
де - ширина каналу,
а також безпечна швидкість руху судна по каналу:
,
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Зайцев Г.Ф. Теория автоматического управления и регулирования. – К.: Выща школа, 1988. – 432с.
2. Катханов М.Н. Теория судових автоматических систем. – Л.: Судостроение, 1985. – 375с.
3. Корн Г., Корн Т. Справочник по математике. – М.: Наука, 1984. – 832с.
4. Лукомский Ю.А., Чугунов В.С. Системы управления морскими подвижными объектами.-Л.:Судостроение,1988.-272с.
5. Понтрягин Л.С. Математическая теория оптимальных процессов. – М.: Наука, 1976. – 392с.
6.Тимченко В.Л. Линеаризация уравнения динамики заякоренного судна// Межведом. сб. научн. трудов «Судостроение» №37, Киев-1988., СС.77-81.
7. Ткаченко А.Н. Судовые системы автоматического управления и регулирования. – Л.: Судостроение, 1984. – 288с.
8. Судовые устройства: Справочник / Под ред. М.Н. Александрова. – Л.: Судостроение, 1987. – 656с.
9. Чаки Ф. Современная теория управления. – М.: Мир, 1975. – 425c.
10. Саати Т. «Принятие решений - метод анализа иерархий»: пер. с англ. – М.: Радио и связь, 1993. – 278 с.