19

ТЕМА: МЕТОДИКА ВИБОРУ ЗОН СПОСТЕРЕЖЕННЯ. МЕТОДИ КОМПЛЕКСНОЇ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДЕКСУ ЗДОРОВЯ І ОЦІНКИ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ СТАНУ ЗДОРОВЯ НАСЕЛЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ВПЛИВОМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

Засвоїти методику комплексної оцінки стану навколишнього середовища, розрахунку інтегрального індексу здоровя населення та впливу денатурованого навколишнього середовища на здоровя населення.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Використання показників здоровя населення в професійній діяльності лікаря.

2. Зони спостереження. Визначення поняття. Вимоги до вибору.

3. Методика вибору зон спостереження, визначення якісних та кількісних характеристик показників здоровя населення для вивчення стану здоровя.

4. Поняття про епідеміологічний метод вивчення стану здоровя населення та основні способи його реалізації (санітарно-статистичне дослідження, медичне обстеження, клінічне обстеження, натурний епідеміологічний експеримент).

5. Поняття про принципові схеми дослідження впливу факторів навколишнього середовища на здоровя населення; (гігієнічні дослідження типу: чинник – показник здоровя, чинник – комплекс показників здоровя, комплекс чинників – показник здоровя, комплекс чинників – комплекс показників здоровя, інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоровя населення).

6. Обчислення показників рівня забруднення атмосфери в зоні спостереження на підставі перевищення гранично допустимих концентрацій та рівнів (ГДК, ГДР).

7. Методика кількісного аналізу стану атмосферного повітря шляхом сумації об’єктивних показників всіх забруднювачів. Її перевага перед бальною оцінкою стану атмосферного повітря.

8. Методика експертної оцінки у балах забруднення атмосферного повітря, води, харчових продуктів, ґрунту, шумового забруднення, сумарного забруднення навколишнього середовища. Експертна оцінка житлово-побутових умов мешкання населення у балах.

9. Формули розрахунку у балах: ступеня забруднення атмосферного повітря, води, харчових продуктів, ґрунту екзогенними хімічними речовинами різних класів небезпечності, шуму, житлово-побутових умов мешкання населення, суми балів окремих середовищ біосфери та окремих факторів. Розрахунок узагальнюючого індексу стану навколишнього середовища.

10. Джерела інформації про стан здоровя населення.

11. Схема інтегральної оцінки стану здоровя населення.

12. Критерії розподілу населення за групами здоровя.

13. “Популяційна норма” розподілу населення за групами здоровя.

14. Поняття про класи захворювань.

15. Орієнтовна шкала оцінки структури первинної захворюваності міського населення за зверненнями.

16. Відсоток осіб І-ІІ груп здоровя в окремих віково-статевих групах населення.

17. Поняття про методи одержання та оцінки показників, що характеризують стан здоровя населення.

18. Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя населення за Л.Є.Поляковим та Д.М.Малинським.

19. Методика “нормованого” прогнозування змін рівня здоровя населення за станом забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту, шумової обстановки:

20. Орієнтовна шкала оцінки якості здоровя населення в залежності від стану атмосферного повітря.

21. Оціночна шкала можливого впливу водних об’єктів різного ступеню забруднення на стан здоровя населення.

22. Шкала небезпечності ґрунту в залежності від показників його санітарного стану та орієнтовна оціночна шкала небезпеки вмісту екзогенних хімічних речовин (ЕХР) (І та ІІ класу небезпеки) у ґрунті для здоровя населення.

23. Оціночна шкала можливого показника захворюваності населення в залежності від рівня шуму.

24. Поняття про методику багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу взаємозв’язку кількісних показників рівня здоровя населення та стану навколишнього середовища.

Завдання:

1. Запишіть у зошит протоколів і засвойте:

1) етапи вибору зон спостереження та їх зміст;

2) роль фахівців закладів охорони здоров’я у підготовці до вибору зон спостереження;

3) поняття про ізольовану, комбіновану, комплексну та поєднану дію факторів навколишнього середовища на організм;

4) класи небезпеки хімічних забруднювачів атмосферного повітря.

5) схему інтегральної оцінки стану здоровя населення, основні медичні показники здоровя населення, джерела інформації про стан здоровя населення.

2. Уважно проглянути особливості одержання вказаної інформації, занотувати після ознайомлення назву і зміст етапів розрахунку інтегрального індексу здоровя населення за Л.Є.Поляковим та Д.М.Малинським.

3. Вирішити ситуаційну задачу з прогнозування змін рівня здоровя населення за станом забруднення оточуючого середовища.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник./За редакцією В.Г. Бардова. — Вінниця:Нова Книга, 2006.-С. 239-253.

2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 52-65, 458-479.

3. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены /Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища шк., 2000. – С. 538-560.

4. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения: Учебное пособие / Под ред. Е.И.Гончарука. – К.: КМИ, 1989. – С. 37-43, 78-109,138-139.

5. Современные проблемы экогигиены / М.П.Захарченко, Е.И.Гончарук, Н.Ф.Кошелев, Г.И.Сидоренко. – К.: Хрещатик, 1993. – Часть 1. – С.52-64.

6. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. 2-ге видання:Київ:Здоров’я,2004.-С.17-24.

Методика виконання самостійної роботи:

Заняття лабораторне. Користуючись показниками стану забруднення в зонах спостереження, студенти прогнозують найбільш вірогідні зміни рівня здоровя населення, визначають основні напрямки профілактичних заходів. Викладач демонструє приклад статистичного аналізу відмінностей у захворюваності населення, що проживає в різних зонах спостереження, методику відбору показників стану здоровя для залучення до інтегрального індексу здоровя, дисперсійного аналізу впливу приналежності до тієї чи іншої зони спостереження на виникнення певного виду захворювання, розрахунку інтегрального індексу здоровя, а також методику якісної оцінки показників здоровя. За цим прикладом студенти пишуть висновки і визначають напрямки профілактичних заходів. Під час виконання завдань студентами викладач контролює їх знання та вміння.

Принципові схеми гігієнічного дослідження вивчення впливу факторів навколишнього середовища на показники здоров’я

Зони спостереження – досліджувані території (дослідна і контрольна), що характеризуються ідентичними умовами проживання та діяльності населення, але відрізняються спрямованістю, поширенням та інтенсивністю впливу досліджуваних етіологічних чинників навколишнього середовища, обмежені необхідною кількістю контингентів спостереження.

Рекомендується для дослідження відбирати такі групи населення, які найбільш чутливі та зазнають найбільшого впливу фактору, що вивчається.

У відібраних зонах спостереження ретельно досліджується санітарно-гігієнічна ситуація, проводяться лабораторне та інструментальне вивчення інтенсивності дії всіх факторів та дається їм гігієнічна оцінка.

У зонах, відібраних для дослідження вивчення здоров’я населення проводиться вивчення стану здоровя людей за допомогою епідеміологічного методу та основних способів його реалізації – санітарно-статистичного дослідження, медичного обстеження, клінічного спостереження та натурного епідеміологічного експерименту. Залежно від методологічної спрямованості гігієнічні дослідження впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення можна звести до п’яти принципових схем вивчення.

Схема 1

Гігієнічне дослідження типу “чинник - показник здоров’я”

Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
Гігієнічна оцінка чинника (рівень поширеності, впливу, тривалість і умови впливу)
Вибір адекватного найбільш чутливого показника здоров’я та піддослідної групи населення
Збір даних для розрахунку показника здоров’я
Розрахунок показника здоров’я
Оцінка зв’язку між рівнем поширеності чинника і показником здоров’я
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 2

Гігієнічне дослідження типу “чинник – комплекс показників здоров’я”

Вибір лімітуючого чинника шкідливості в навколишньому середовищі
Гігієнічна оцінка чинника (рівень поширеності, впливу, тривалість і умови впливу)
Вибір адекватних показників здоров’я та піддослідної групи населення
Збір даних для розрахунку відібраних показників здоров’я
Розрахунок показників здоров’я
Інтеграція розрахованих показників здоров’я в індекс здоров’я, визначення групи здоров’я
Оцінка зв’язку між рівнем поширеності чинника та окремими показниками або індексами здоров’я
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 3

Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників - показник здоров’я”

Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
Гігієнічний опис поширеності відібраних чинників (кількісна оцінка, визначення шляхів, тривалості та умов впливу на організм)
Визначення найбільш чутливого показника здоров’я для піддослідної групи населення
Збір даних для розрахунку визначеного показника здоров’я і його розрахунок
Оцінка багатофакторного зв’язку між різними етіологічними чинниками та показником здоров’я за допомогою математичного моделювання
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 4

Гігієнічне дослідження типу “комплекс чинників – комплекс показників здоров’я”

Складання переліку етіологічних чинників навколишнього середовища
Гігієнічний опис поширеності відібраних чинників (кількісна оцінка, визначення шляхів, тривалості та умов впливу на організм)
Складання переліку адекватних показників здоров’я та вибір піддослідної групи населення
Збирання даних для розрахунку визначених показників здоров’я та їх розрахунок, визначення індексу здоров’я
Оцінка багатофакторного зв’язку між різними етіологічними чинниками та показником ( індексом здоров’я) за допомогою математичного моделювання
Розробка і впровадження профілактичних рекомендацій, оцінка їх ефективності

Схема 5

Інверсійний підхід до вивчення впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення

Оцінка рівня здоров’я населення
Обґрунтування “нормованого” прогнозу зміни рівня здоров’я населення
Встановлення пріоритетного переліку чинників навколишнього середовища
Розробка та здійснення профілактичних заходів
Оцінка ефективності профілактичних заходів рівня здоров’я населення