9

ТЕМА: ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ВОДОПОСТАЧАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА НА ВОЄННИЙ ЧАС.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ОЧИЩЕННЯМ, ЗНЕЗАРАЖЕННЯМ ТА ДЕЗАКТИВАЦІЕЮ ВОДИ В ПОЛЬОВИХ УМОВАХ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:Оволодіти методикою здійснення санітарно-гігієнічного контролю за очисткою, знезараженням та дезактивацією води в екстремальних ситуаціях та у воєнний час.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Організація польового водопостачання на період надзвичайних ситуацій, катастроф та у воєнний час.

2. Основні методи очистки, знезараження та дезактивації води, особливості їх використання у польових умовах.

3. Обов’язки медичної служби щодо організації і контролю за водопостачанням військ та цивільних формувань.

4. Пункт водопостачання: структура, табельні засоби видобутку, обробки, зберігання та транспортування води.

5. Табельні засоби щодо контролю за якістю обробки води у польових умовах.

ЗАВДАННЯ:

1. Визначити вміст хлору у хлорному вапні та оцінити його придатність для проведення знезараження води.

2. Визначити вміст активного хлору в таблетках «Пантоцид» та «Аквацид», оцінити їх придатність для проведення знезараження води.

3. Визначити дозу хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування.

4. Очистити і знезаразити воду за стандартним методом Клюканова на моделі ТУФ та дати оцінку ефективності проведеної очистки.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях. Підручник / За ред. Пашка К.О. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. — С. 109-152.

2. Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г. Гончарука. — К.: Вища школа, 1995. — 127-129.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. — 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. — С. 679-687.

4. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — 86 с.

5. Беляков В. Д., Жук Е. Г. Военная гигиена и эпидемиология. — М, 1988. — С. 47-78.

6. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 633-641.

7. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1971. С. 207-214.

8. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. — Вінниця., 1994. — С. 28-35.

9. Матеріали лекції до теми.

Додаткова:

1. Марзеев А.Н., Жаботинский В.М. Коммунальная гигиена. — М.: Медицина, 1979.— С. 194-219.

2. Руководство к лабораторным занятиям по коммунальной гигиене / Под ред. Е.И.Гончарука. — М.: Медицина, 1990. — С. 97-102.

3. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. — К.: Здоров'я. — 1993. С.16-20, 25—78,

4. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. — К. 1992. — С. 26-34.

5. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. — М. 1991.

6. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях. — Военно-медицинский журнал. — 1990. — №3. — С. 10-15.

Методика виконання самостійної роботи

Заняття лабораторне. В ході практичного заняття студенти оволодівають методикою здійснення санітарно-гігієнічного контролю за очисткою, знезараженням та дезактивацією води в екстремальних умовах та у воєнний час, проводять лабораторні дослідження та розв’язують ситуаційні задачі.

Додаток 1

ІНСТРУКЦІЯ

до визначення активного хлору в препаратах для знезараження

води польовим (крапельним) методом

1. Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні або ДТСГК та оцінка його придатності для проведення знезараження води.

Готують 1% розчин хлорного вапна, що підлягає перевірці. В колбу наливають 30 мл дистильованої води, 10 крапель 1% розчину хлорного вапна (окремою піпеткою), 5 крапель розчину НСl (1:2), 10 крапель 5% розчину КI та 10 крапель розчину крохмалю. Далі титрують краплями 0,7% розчину тіосульфату натрію до повного знебарвлення. Кількість крапель, витрачених на титрування, відповідає відсотку активного хлору у вапні. Вапно, що вміщує менше 20% активного хлору, непридатне для знезараження води.

Наприклад: на титрування пішло 22 краплі 0,7% тіосульфату натрію. Отже, досліджене хлорне вапно вміщує 22% активного хлору і, таким чином, є придатним для знезараження води.

2. Визначення вмісту активного хлору в таблетках «Пантоцид» («Аквацид») та оцінка їх придатності для проведення знезараження води.

Одну таблетку з контрольної партії «Пантоциду» розчиняють у колбочці, в якій знаходиться 50 мл дистильованої води. Після повного розчинення таблетки вносять 5 крапель розчину HCL (1:2), 10 крапель 20% розчину КI та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Далі титрують краплями 0,7% розчином тиосульфату натрію (1 крапля зв'язує 0,04 мг ). Таблетки, що вміщують менше 1,5 мг хлору є не придатними для проведення знезараження води. У свіжих таблетках вміст активного хлору в межах 3,0-3,5 мг. Таблетки з вмістом активного хлору менше 1,5 мг непридатні для знезараження води.

3. Визначення дози хлорного вапна (або дтсгк) для проведення знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування.

У три колби або склянки вливають по 200 мл води, яка підлягає знезараженню. У кожну колбу піпеткою вносять відповідно по 2, 3 та 6 крапель 1% розчину хлорного вапна. Розмішують та залишають на 30 хвилин. Далі визначають вміст залишкового хлору, для чого в кожну колбу вносять по 2 краплі розчину HCl (1:2), 10 крапель 5% розчину KI та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Титрують краплями (слід збовтувати розчин після кожної краплі) 0,7% розчином гіпосульфату натрію (1 крапля зв'язує 0,04 мг хлору) до знебарвлення.

Залишковий хлор розраховують множенням кількості крапель, що витрачені для титрування на 0,04 і на 5 (для перерахунку на 1 літр води). За робочу для подальших розрахунків слід брати ту пробу, у якій залишковий хлор буде в межах 0,3-0,5 мг/л.

Наприклад, на титрування третьої проби, куди було внесено 6 крапель 1% розчину хлорного вапна, витрачено 2 краплі розчину гіпосульфіту. Залишковий хлор буде дорівнювати 2 х 0,04 х 5 = 0,4 мг/л, тобто знаходиться у межах норми 0,3-0,5 мг/л. Подальші розрахунки такі: 6 крапель 1% розчину вапна внесено в 200 мл води, а на літр треба у 5 разів більше, тобто 30 крапель, що в мілілітрах складає 30 / 25 = 1,2 мл. В 1 мл 1% розчину міститься 10мг вапна, а в 1,2 мл — 12 мг. Звідси для знезараження води в резервуарі РДВ-500 потрібно зважити 12 х 5000 = 60000 мг = 60 г такого вапна.