10

Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я

Методична розробка № 9 для студентів IV курсу медичного ф-ту

ТЕМА: Показники здоров'я населення. Смертність населення, її облік. Лікарське свідоцтво про смерть. Розрахунок і якісна оцінка загальних і повікових коефіцієнтів смертності.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: навчальна кімната кафедри.

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН: 2 години.

І. Актуальність теми: показники смертності поряд і з показниками захворюваності, інвалідності є важливими критеріями оцінки рівня здоров’я населення.

Народжуваність та смертність населення певною мірою зумовлені роботою медичних закладів, отже, можуть бути оцінені і як показники їхньої діяльності.

Набуті знання та уміння сприятимуть також формуванню розуміння взаємозумовленості демографічних і соціально-економічних процесів на певному етапі розвитку та трансформації суспільства. Вивчення закономірностей і тенденцій відтворення населення, динамічних змін у його чисельності та складі є основою майбутнього розвитку кожної країни, регіону.

II. Навчальні цілі заняття:

Студент повинен знати: (α=II)

визначення поняття смертність, розрахунок основних показників.

Трактувати причини і фактори формування демографічної ситуації, її особливості в різні історичні періоди розвитку України, причини смертності в Україні. Значення середньої тривалості життя як ключового показника здоров’я населення.

Аналізувати шляхи зниження смертності за міжнародним досвідом, статистичні демографічні дані; використовувати .результати розрахунків демографічних показників у питаннях організації медичної допомоги населенню.

Пояснювати значення для органів та закладів системи охорони здоров’я особливостей демографічних процесів та демографічних показників.

Студент повинен вміти: (α=II)

• заповнювати облікові документи у випадку смерті людини,

• розраховувати загальні та спеціальні показники смертності.

III.Цілі розвитку особистості

Пізнання законів та закономірностей народонаселення на різних ступенях людської історії, аналіз сучасних проблем народонаселення, виявлення шляхів їх вирішення та значимість вивчення демографічних процесів для системи охорони здоров’я.

3. Mіждисциплінарна інтеграція)

№	Дисципліни	Знати	Вміти
1	Попередні (забезпечуючі) Соціологія Загальна гігієна	Оцінити та застосовувати демографічні показники у галузі охорони здоров’я.	Аналізувати демографічну ситуацію і стратегічне планування розвитку охорони здоров’я
2	Наступні (забезпечувані) Організація охорони здоров’я. Економіка охорони здоров’я Клінічна епідеміологія Економіка охорони здоров’я. Маркетинг та менеджмент охорони здоров’я.	Заповнити облікову медичну документацію з приводу випадку смерті. Ідентифікувати дані соціологічних досліджень щодо формування статики та динаміки населення. Оцінити та застосовувати демографічні показники у галузі охорони здоров’я.	Розрахувати та оцінити загальні та спеціальні показники смертності.
3	Внутрішньо-предметна інтеграція Показники здоров'я населення. . Демографічні показники (народжуваність, смертність, природній приріст). Методика розрахунку і аналіз демографічних показників. Організація роботи та структура закладів охорони здоров'я на різних рівнях надання медичної допомоги.	4. Оцінювати соціально-медичне значення рівнів смертності в країнах. Поняття депопуляції. Показник середньої тривалості життя як ключовий показник здоров’я. Аналізувати демографічну ситуацію і стратегічне планування розвитку охорони здоров’я . Розрахувати та оцінити загальні та спеціальні показники смертності.	Заповнити облікову медичну документацію з приводу смерті. Розрахувати загальний і спеціальні показники смертності. Вирішувати ситуаційні завдання.

Зміст теми заняття.

Смертність –один з демографічних показників, що характеризує здоров’я населення з точки зору поширення найбільш важкої патології. Смерть як фізіологічне явище або результат природного згасання життя людини і досягнення нею критичного довголіття зустрічається не так часто в наш час. Смертність проявляється не тільки як біологічне явище в старості, вона вражає й інші вікові групи.

Реєстрація смерті проводиться органами реєстрації актів громадського стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення трупа або місцем поховання. Засвідчення смерті проводиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-комунальних закладів або за повідомленням адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть. Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше 3 діб з дня смерті чи виявлення труп, а в разі неможливості одержання довідки лікувального закладу або судово-медичної експертизи чи прокурора – не пізніше п’яти. Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом «Лікарське свідоцтво про смерть»(ф.№106/0-95) або «Фельдшерська довідка про смерть» (ф.№106-1/0-95), рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі.

Всі заклади, які видають «Лікарське свідоцтво про смерть» ведуть журнал обліку померлих (ф.№151/0). Щомісячно вносить інформація про померлих за даними РАЦСу. У випадку смерті дитини в період 0-6 діб заповнюється «Медичне свідоцтво про народження» дитини ф.№103/0-95 і «Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть»- ф. №106-2/0-95.Останній документ заповнюється також у випадку мертвої дитини. Всі ЛПЗ МОЗ України, які заповнюють «Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть», ведуть журнал обліку перинатальної смертності (ф.№153/0). Щомісячно проводиться корекція з записами у РАЦСі.

У наш час у більшості економічно розвинутих країн світу не відзначається суттєвого зниження показників смертності. Відносна стабілізація рівня смертності має місце у останні 20-30 років, що пояснюється як скороченням народжуваності, так і постарінням населення за цей період (див. табл.1).

Табл.1. Показники смертності у світі (‰ ).

Регіон	Смертність за 2006 р.
Світ	9
Північна Америка	8
Латинська Америка	7
Європа	10
Азія	8
Африка	13
Австралія	7
Росія	16
Україна	16
США	7
Японія	5
Великобританія	11
Німеччина	11
Китай	6
Індія	9
Афганістан	22
Кенія	13

Оцінка показника смертності по ВООЗ (ТАБЛ.2).

Табл. 2 Орієнтовна шкала оцінки природного руху населення:

Оцінка показника природного руху	Показник на 1000 населення смертність
Високий	Більше 15
Середній	9-15
Низький	до 9

Показник загальної смертності, як середня величина, на зразок іншим демографічним коефіцієнтам, нівелює соціальну неоднорідність цього явища. У розвинутих країнах особливо різка розбіжність у смертності представників різних соціальних груп від туберкульозу, пневмонії, виразки шлунку, серцево-судинних та інших захворювань.

Щодо основних причин смертності населення, необхідно визначити, що у останні десятиріччя відбулися зміни у структурі причин смерті, які обумовлені змінами співвідношення між інфекційними хворобами та неінфекційними, хронічними хворобами. Ще на початку XX століття інфекційні хвороби займали перше місце, на їх долю припадало до 60% від кількості усіх випадків смерті, то у кінці ХХ століття смертність від цих захворювань скоротилась у декілька разів, а по деяких хворобах-у десятки і навіть сотні разів, поступившись першим місцем неепідемічним, хронічним захворюванням. Серед останніх найбільше значення набули серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення, травми, на які у економічно розвинутих країнах припадає 70-80 % від кількості усіх причин смерті.

Скорочення народжуваності, зменшення інфекційної захворюваності приводить до зменшення ризику смерті дітей. Значне постаріння населення і збільшення випадків хронічних неінфекційних захворювань веде до збільшення основних причин смерті.

Аналіз віково-статевих показників смертності в Україні показує, що має місце значне збільшення смертності головним чином у чоловіків працездатного віку. Це пояснюється зростанням нещасних випадків, отруєнь, травм, хвороб системи кровообігу.

У 15-19 років смертність чоловіків перевищує жіночу у 1,5 разів, у віці 40-49 років це перевищення становить вже 3,5 рази.

Слід відмітити, що смертність у віці 60-64 роки у 25-26 разів вища, ніж у віці 30-34 роки.

Структура причин смертності серед населення України досить стабільна: перше місце- хвороби системи кровообігу (60,5%), на другому - злоякісні новоутворення (13,5%), на третьому –нещасні випадки, отруєння і травми (9,7%).

У динаміці рівень смертності населення працездатного віку за останнє десятиріччя підвищився за рахунок нещасних випадків, отруєнь, травм, хвороб системи кровообігу і найбільше за рахунок інфекційних і паразитарних хвороб, туберкульозу, СНІДу. Більш швидке зростання рівня смертності у працездатному віці спостерігається серед чоловіків, у яких перші два місця у структурі смертності посідають хвороби системи кровообігу та нещасні випадки, отруєння та травми, 3 місце- онкологічні хвороби. А серед жінок 1 місце також хвороби серцево-судинної системи, 2 місце- онкологічні хвороби, 3 місце- нещасні випадки, травми.

Взагалі, рівні смертності чоловіків від хвороб системи кровообігу перевищують показники у жінок у 3-4 рази, а від нещасних випадків, отруєнь та травм- 5-6 разів.

На основі рівнів смертності у статево-вікових групах розраховується ще один показник-показник дожиття до запропонованих ВООЗ вікових рубежів: до 1 року, до 15 років, до 45 років, до 65 років.

В Україні до 45 років доживає 93,8% жінок і 83,1% чоловіків, до 65 років 77% жінок і 46,7% чоловіків.

У міжнародній практиці використовують ще показник потенційно втрачених років життя за період 0-65 років. Він серед чоловіків майже у 3 рази виший, ніж серед у жінок, які помирають у значно старшому віці.