- •Тема: Переливання крові, препаратів крові, кровозамінників. Ускладнення при переливанні крові.
- •Тема: Вчення про кров. Проби при переливанні крові.
- •II. Цілі заняття
- •III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
- •IV. Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань: Тема 10
- •V. Зміст навчання
- •Препарати крові
- •Патологічна дія донорської крові
- •Ускладнення, що виникають при переливанні несумісної крові по груповим факторам системи аво (гемотрансфузійний шок).
- •Посттрансфузійні реакції і ускладнення негемолітичного типу.
- •Посттрансфузійні реакції та ускладнення, пов’язані з консервуванням та зберіганням крові та еритроцитарної маси.
- •Синдром масивних трансфузій.
- •Помилки в техніці переливання кров та її компонентів.
- •Кровозамінники
- •Ускладнення при переливанні кровозамінників.
- •VI. Орієнтовна основа дії.
- •VII. Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань. Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань. Тема 10
- •Vііі. Методика проведення заняття та організаційна структура заняття
- •Технологічна карта заняття
- •Тема 10: Переливання крові, препаратів крові, кровозамінників. Ускладнення при переливанні крові.
- •Тести. Тема 10
Методичні вказівки до роботи студентів на практичном ЗАНЯТТі
модуль 1
Змістовний модуль 2
практичне ЗАНЯТТя № 10
Тема: Переливання крові, препаратів крові, кровозамінників. Ускладнення при переливанні крові.
Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення до практичного заняття № 10:
Покази та протипокази до переливання крові.
Шляхи та методи переливання крові.
Механізм дії перелитої крові та її компонентів.
Макроскопічне визначення якості крові.
Препарати і компоненти крові.
Проведення біологічної проби і спостереження за хворим під час і після переливання крові та її компонентів.
Ускладнення переливання крові і їх лікування та профілактика.
Реакції після переливання крові, їх лікування та профілактика.
Групи кровозамінників, профілактика, покази для переливання.
Ускладнення та реакції при переливанні кровозамінників, їх профілактика.
Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
Основна література:
1. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.
2. Загальна хірургія / Під ред. С.П.Жученко, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. – К.: “Здоров’я”, 1999 – с. 144-145.
3. Волколаков Я.В. Общая хирургия. – Рига: “Медицина”, 1989. - С. 327-359.
4. Гостищев А.В. Практическое руководство по общей хирургии. - М.: “Медицина”, 1989.
5. Николаева Л.К. Пропагандистам донорства. - М.:”Медицина”, 1986
6. Стручков В.В. Общая хирургия. - М.: “Медицина”, 1988.
Додаткова:
1.Гуменюк Н.И., Киркилевский С.И. Инфузионная терапия. – К.: Книга плюс. – 2004 – 208с.
2. Жичневский Я.Н. Основы инфузионной терапии. Минск. Высшая школа. 1994.
Розподіл балів, які може отримати студент:
При засвоєнні теми № 10 із змістовного модулю №1 за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою, яка потім конвертуються у бали наступним чином:
-
Оцінка
Бали
“5”(відмінно)
6 балів
“4” (добре)
4 балів
“3”(задовільно)
2 балів
“2” (незадовільно)
0 балів
модуль 1
змістовний модуль 2
практичне ЗАНЯТТя № 10
Тема: Вчення про кров. Проби при переливанні крові.
I. Актуальність теми:
Деякі роки цільна кров була універсальним трансфузійним середовищем, яке багатосторонньо діяло на організм і до гемотрансфузії відносились як не до складної операції з широким спектром показів. Це привело до значних ускладнень, суть яких стала відома в результаті ретроспективного аналізу, а також досягнень сучасної імунології.
Переливання крові (гемотрансфузія) – це операція введення в кровоносне русло хворого (реципієнта) цільної крові або її компонентів, які заготовані від донора (аллотрансфузія) або у самого реципієнта (аутотрансфузія), а також крові, яка вилилась у порожнини тіла при травмах або операціях (ретрансфузія). В останні роки з’явилась тенденція до зменшення об’ємів переливання крові та її компонентів за рахунок збільшення частки протишокових кровозамінників. Це обумовлено тим, що консервована донорська кров та її препарати різко відмінні від циркулюючої в організмі крові і ці відмінності збільшуються з часом зберігання крові. Це приводить до гемотрансфузійних реакцій після переливання. Помилки при визначенні груп крові та Rh-фактору призводять до гемотрансфузійних ускладнень (гемотрансфузійного шоку) з летальними випадками.