•Природничі науки наибільш эфективні під час вивчення явищ, які підлягають аналізу, тобто іх можна розкласти на складові, та вони представлені через взаємодію складових (компонентів).

•Процес, що зворотний аналізу - синтез

складноі структури через відповідні зв’язки елементів для реалізаціі ̈мети що ставиться

•Особливість фізчних систем - процедури аналізу і синтезу наибільш ефективні, якщо вони виконуються не відразу для усієі системи, а по частинам, етапами

СИСТЕМНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ МЕДИКО- ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ

•«Система» [гр. Systeme – ціле] є загальним з найбільш загальних понять, що застосовуються при описі взаємопов'язаних об'єктів та явищ різної природи

•Основні ознаки системності: цілісність; структурованість; взаємозв'язок частин; підпорядкованість усіх частин однієї мети; алгоритмічність діяльності (не в математичному, а в логічному сенсі)

Поняття «система»

система

«вхід», «вихід», «переробка інформації», «закон поведінки», «управління»

•Система - сукупність елементів, певним чином пов'язаних і взаємодіючих між собою для виконання заданих цільових функцій

•Цільова функція - деяка (можливо і уявна) зовнішня по відношенню до системи ситуація, до здійснення якої прагне система

•Як приклад - біотехнічна система (БТС) - це виділені в єдину систему, біологічні та технічні елементи (ланки), пов'язані між собою для виконання заданої цільової функції

Розмежування системи та середовища

Середовище

Система

Характеристики системи

•Структура - інваріантна в часі фіксація зв'язків між елементами системи, в якій виявляються співвідношення між її атрибутами

•Поведінка (функціонування) - дія системи в часі, що характеризується зміною в часі її атрибутів

•Емерджентність ( англ. emergence - виникнення, поява нового) - визначає ступінь відмінності властивостей системи від властивостей елементів, що входять до неї

Характеристики системи

•Стій̆кість характеризується здатністю системи протистояти зовнішнім впливам що виводять з рівноваги, з метою самозбереження

•Неідентичність характеризується ступенем відмінності систем одного виду, (ступінь відмінності зростає із збільшенням складності систем)

Теорія систем

•Теорія систем, в цілому, базується на двох фундаментальних передумовах:

•1. Будь-які явища, що реально відбуваються завжди грунтуються на деякому образі (моделі)

•2. Формальні, інваріантні аспекти цієї моделі можна представити у вигляді математичного співвідношення її атрибутів

Литература

•1. Біотехнічні системи: теорія і проектування / Під ред. В.М. Ахутіна. - Л .: Видавництво ЛДУ, 1981. - 204 с.

•2. Л’юнг, Л. Ідентифікація системи. Теорія для користувача / Під ред. Я.З. Ципкіна. - М .: Наука, 1991. - 432 с.

•3. Мармареліс, П. Аналіз фізіологічних систем. / П. Мармареліс, В. Мармареліс. - М .: Світ, 1983.-400 с.

•4. Ейкхофф, П. Сучасні методи ідентифікації систем [Текст]: / П. Ейкхофф, А. Ванечек, Е. Саварагі. - М .: Світ, 1983. - 400 с.

•5. Гейдес М.А. Загальна теорія систем (системи і системний аналіз). М .: «ГЛОБУС-ПРЕС». 2005.- 201с.

•6. Федотов, А.А. Математичне моделювання та аналіз похибок вимірювальних перетворювачів біомедичних сигналів / А.А. Федотов, С.А. Акулов. - М .: ФІЗМАТЛІТ, 2013. - 282 с.

•7. Калакутський, Л.І. Апаратура та методи клінічного моніторингу: Навчальний посібник / Л.І. Калакутський, Е.С. Манеліс. - М .: Вища школа, 2004 - 156 с.

•8. Гусєв, В.Г. Отримання інформації про параметри та характеристики організму і фізичні методи впливу на нього / В. Г. Гусєв - М: Машинобудування, 2004. - 597 с.

•9. Федотов, А.А. Вимірювальні перетворювачі біомедичних сигналів систем клінічного моніторингу / А.А. Федотов, С.А. Акулов. - М .: Радіо та зв’язок, 2013. - 250 с.

•10. Попечителев, Є.П. Аналітичні дослідження у медицині, біології та екології / Є.П. Попечителев, О.Н. Старцева. - М .: Вища школа, 2003. - 279 с.

•11. Попечителев, Є.П., Електрофізіологічна та фотометрична медична техьніка: Теорія і проектування / Є.П. Попечителев, Н.А. Кореневский. - М .: Вища школа, 2002. - 470 с.

•12. Теорія і проектування діагностичної електронно-медичної апаратур / Під ред. В.М. Ахутіна. – Л.: Вид-во ЛГУ, 1980. – 147 с.

•13. Шмідт, Р. Фізіологія людини. У 3-х томах [Текст] / Р. Шмідт – М.: Мир, 1996.

•14. Рубін, А.Б. Біофізика, книга 2. Учбовий посібник для ВУЗів ;/ Під ред. А.Б. Рубіна. – М: Вища школа, 1987. – 365с.