Gospodarske_pravo_Ukrajini_-_praktikum_2011_01

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Спеціальна література.

1.Бакалінська О. Правові засади застосування "чесних звичаїв" при кваліфікації фактів недобросовісної конкуренції. - // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету : Наукове правове видання з питань економіки і бізнесу. - 2007. - № 1.

2.Бакалінська О. Антиконкурентні узгоджені дії у національному та зарубіжному законодавстві (порівняльний аналіз) // Право України. – 2010. - № 2.

3.Безух О. Захист від недобросовісної конкуренції як інститут конкурентного права

//Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №7.

4.Валітов С.С. Питання запобігання порушенням антимонопольно-конкурентного законодавства // Економіка та право. – 2009. - №1.

5.Вилкова Н. Регламентирование недобросовестной конкуренции в праве Франции // Хозяйство и право. –1995. -№4, 5.

6.Дахно І.І. Антимонопольне право. -Курс лекцій. -К. -Четверта хвиля. -1998.

7.Джуринський Олег. Акти недобросовісної конкуренції: правові аспекти систематизації. // Підприємництво, господарство, право. – 2010. - № 9.

8.Задорожная Елена. Подведомственность споров относительно решений АМКУ // Юридическая практика. – 2009. - №36.

9.Коваль Антон. Эффективная конкурентная защита! // Юридическая практика. –

2009. - №17.

10.Козьяков Сергей, Подпалов Николай. Юрсоветник при расследовании АМКУ // Юридическая практика. – 2010. - № 18.

11.Корчак Н.М., Головко Ю.Ю. Особливості та шляхи удосконалення структури конкурентного законодавства України // Повітряне і космічне право: Юридичний вісник: Наукові праці Національного авіаційного університету. – К.: Книжкове видавництво НАУ. - №1 (10) 2009.

12.Медведєв А. Особливості становлення та розвитку законодавства про захист економічної конкуренції // Підприємництво, господарство, право. – 2008. - № 1.

13.Мельниченко О. Як боротися з недобросовісною конкуренцією? - // Юридичний журнал : Правове видання. - 2007. - № 4.

14.Никифоров Илья. Законодательные пробелы Интернета. Проблемы отвественности за распространение недостоверной информации в глобальной сети // Юридическая практика. – 2009. - №44.

15.Питтман Р. Некоторые наиболее значимые положения антимопольного законодательства стран Центральной и Восточной Европы // США: Экономика, политика, идеология. –1992. -№8.

16.Саниахметова Н. Правовая регламентация недопущения антиконкурентных действий в предпринимательской деятельности // Підприємництво, господарство і право. -1996. -№7.

17.Саниахметова Н. Правовые средства противодействия монополизму в предпринимательской деятельности // Предпринимательство, хозяйство и право. –1996. -№8.

18.Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні. -К.:Юрінком Інтер. –1999.

19.Стахєєва Г.О. Правове регулювання економічної концентрації в ЄС в світлі останніх законодавчих змін // Вісник господарського судочинства. – 2010. - № 2.

20.Тотье К.Ю. Правовой статус хозяйствующего субъекта, занимающего

доминирующее положение на товарном рынке // Хозяйсво и право. –1995. –№2.

27.Шкляр С.В. Способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання органами Антимонопольного комітету України // Вісник господарського судочинства. – 2011. - № 3.

41

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Завдання 1. Охарактеризуйте законодавче поняття “монопольна діяльність монопольного утворення” та порівняйте його з поняттям “зловживання монопольним становищем”.

Завдання 2. Визначіть перелік дій, які вважаються зловживанням монопольним становищем на ринку товарів (робіт, послуг).

Завдання 3. Розкрийте зміст поняття “природна монополія”. Завдання 4. З’ясуйте суть поняття “економічна концентрація”.

Завдання 5. Визначіть перелік дій, які вважаються недобросовісною конкуренцією. Порівняйте поняття “недобросовісна конкуренція” та “недобросовісна ділова практика”.

Завдання 6. Назвіть форми цивільно-правової відповідальності за порушення антимонопольного законодавства.

Завдання 7. Визначіть підвідомчість справ про порушення антимонопольного законодавства.

Задача 1. Розпорядженням Голови територіального відділення Антимонопольного комітету України було проведено примусовий поділ приватного акціонерного товариства “Оріон”, яке займало монопольне становище на ринку з виготовлення прасок. Зі складу підприємства було виділено цех, в якому виготовлялися включателі до прасок і частка внутрішнього обороту якого в загальному обсязі продукції АТ становила 25%.

АТ “Оріон” звернулося до Господарського суду. Обґрунтовуючи позов, представники ПАТ “Оріон” звернули увагу на дві обставини:

-рішення про примусовий поділ прийнято з порушенням вимог до його проведення;

-діями товариства не було завдано збитків (не ущемлено інтересів) іншим суб’єктам господарювання чи споживачам.

Визначіть правомірність дій Голови територіального відділення.

Задача 2. Укладаючи договори на реалізацію лікеро-горілчаних виробів концерн “Волиньспирт” обумовлював обов’язкове придбання у нього мінімальної партії мінеральної води (500 пляшок), яка почала впроваджуватися у виробництво. Необхідність включення до договорів на реалізацію спиртних напоїв даної умови пояснювалася бажанням концерну зайняти своє місце на ринку мінеральних вод.

Виявивши зниження попиту на їхню продукцію, інші виробники мінеральної води звернулися до територіального відділення Антимонопольного комітету України з вимогою припинити таку практику з боку концерну “Волиньспирт”.

Голова територіального відділення наклав своєю постановою штраф на концерн “Волиньспирт” в розмірі 5% його виручки від вартості реалізованої мінеральної води, вбачаючи ознаки зловживання монопольним становищем.

Дайте правовий аналіз ситуації.

Задача 3. Державна акціонерна компанія “Укренерго” прийняла рішення про відпуск громадянам-споживачам електроенергії лише за умов обладнання їх квартир електролічильниками. Даним рішенням було встановлено перелік виробників електролічильників, продукцією яких можуть бути обладнані квартири споживачів для кожної області окремо.

Працівники однієї з італійських фірм – виробників електролічильників, яка не була включена до відповідного переліку “Укренерго”, зауважили, що їх продукція перестала користуватись попитом після прийняття згаданого рішення. Представники структурних підрозділів Державної акціонерної компанії в областях відмовляли італійській фірмі у придбанні її продукції на тій підставі, що вона не включена до переліку “Укренерго”.

42

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Італійська фірма звернулася із заявою до Антимонопольного комітету України, вбачаючи в діях Державної акціонерної компанії “Укренерго” порушення антимонопольного законодавства. Вирішіть справу.

Задача 4. На ринку послуг з проявки кольорової фотоплівки у м. Вінниці діяло 8 юридичних осіб і 2 приватних підприємці. В один і той же день всі вказані суб’єкти господарювання одночасно підняли ціну за надання послуги з проявки кольорової фотоплівки. Причому, в разі придбання фотоплівки споживачами у цих суб’єктів господарювання, її проявка здійснювалась безкоштовно.

Під час перевірки господарської діяльності ТзОВ “Спалах”, яке входило до складу юридичних осіб, що надавали послуги з проявки кольорової фотоплівки у м.Вінниці, уповноважені службовці відповідного територіального відділення виявили документ, який було підписано представниками шести суб’єктів господарювання, що надавали згадані послуги. У цьому документі було передбачено домовленість про збільшення ціни за проявку кольорової фотоплівки та надання даної послуги безкоштовно в разі придбання фотоплівки у зазначених документом 10 суб’єктів господарювання. Представник ТзОВ “Спалах” пояснив, що даний документ не має юридичного значення, оскільки чинне цивільне законодавство України не передбачає такого виду угод, а також він не підприсаний усіма суб’єктами господарювання, вказаними у ньому.

За результатами перевірки розпорядженням Голови Вінницького територіального відділення Антимонопольного комітету України на всіх 10 суб’єктів господарювання було накладено фінансові стягнення за порушення антимонопольного законодавства. Чи правомірні дії Голови територіального відділення?

Задача 5. Рішенням Антимонопольного комітету України було відмовлено трьом суб’єктам господарювання у наданні дозволу на вчинення узгоджених дій.

Не зважаючи на таку відмову, суб’єкти господарювання уклали засновницький договір про утворення господарського об’єднання. Одночасно із поданням документів для державної реєстрації об’єднання, уповноважена особа засновників звернулася до господарського суду з позовом про визнання відмови у наданні згоди на узгоджені дії недійсною.

Позов уповноваженої особи засновників господарського об’єднання було задоволено господарським судом.

Дізнавшись про вчинення узгоджених дій, Антимонопольний комітет наклав адміністративно-господапрський штраф на суб’єктів господарювання, які виступили засновниками господарського об’єднання.

Дайте правову оцінку діям Антимонопольного комітету України.

Задача 6. Рекламуючи свою продукцію, суб’єкт господарювання, який діяв на загальнодержавному ринку, здійснював її порівняння із продукцією іншого виробника. У рекламі, зокрема, наголошувалося на невідповідності продукції іншого виробника вимогам національного стандарту України.

Інший виробник звернувся із заявою до Голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення провадження у справі про захист економічної конкуренції.

У процесі розгляду справи було встановлено, що продукція іншого виробника не пройшла обов’язкової сертифікації на її відповідність вимогам стандартів. Окрім того, суб’єкт господарювання, який здійснював порівняння у своїй рекламі, наголосив на тому, що внаслідок його дій не відбулося зниження попиту на товар іншого виробника.

Голова територіального відділення своїм розпорядженням застосував санкцію у виді примусового поділу до суб’єкта господарювання, який застосовував порівняння у власній рекламі.

Дайте правову оцінку ситуації.

43

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

ТЕМА 14: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ.

1.Поняття та функції цін (тарифів).

2.Види цін (тарифів).

3.Порядок ціноутворення.

4.Правове забезпечення дисципліни цін (тарифів).

5.Відповідальність за порушення встановленої державної дисципліни цін (тарифів).

-Нормативний матеріал:

1.Господарський кодекс України.

2.Цивільний кодекс України.

3.Податковий кодекс України.

4.Закон України від 3 грудня 1990 року “Про ціни і ціноутворення” // ВВР. -1990. - №52. -ст.650.

5.Закон України від 23.09.1994 року „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” // ВВР. -1994. - № 40.-ст.365.

6.Закон України від 20.04.2000 року „Про природні монополії” // ВВР. -2000. - № 30.-ст. 238.

7.Закон України від 05.04.2001 року „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” // ВВР. -2001. - № 29. -ст.137.

8.Указ Президента України від 10 червня 1996 року “Про заходи щодо вдосконалення кон’юктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності”.

9.Постанова Кабінету Міністрів України № 40 від 20.01.2010 року „Про затвердження переліку об’єктів державного цінового регулювання з визначенням періодів такого регулювання у 2010-2011 роках”.

10.Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року “Про удосконалення порядку формування цін”.

11.Постанова Кабінету Міністрів України № 135 від 22.02.1995 року „Про Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничотехнічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень”.

12.Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”.

13.Постанова Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 року “Питання державної інспекції України по контролю за цінами”.

14.Постанова Кабінету Міністрів України № 1432 від 13 вересня 2000 року “Про Державну інспекцію з контролю за цінами”.

Спеціальна література:

1.Артус М.М. Функціонування систем цін у фінансовому механізмі ринкової економіки України. – К.: Кондор, 2008.

2.Богун Віктор, Солодухін Геннадій. Господарсько-правова відповідальність за порушення законодавства про ціни // Підприємництво, господарство і право. –

2005. - № 1.

3.Денисенко М.П. Основи ціноутворення. – К.: Професіонал, 2010.

4.Державне регулювання економіки /За ред. д-ра. екон. наук, проф., академ. АН Вищої школи України І.Р.Михасюка/ – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів: “Українські технології”, 1999.

5.Дешко Л. Державне регулювання системи цін на лікарські засоби в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 10.

44

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

6.Дзюбик С., Ривак О., Основи економічної теорії. –К.: Основи, 1994.

7.Літвінов Ю.І. Ціноутворення в умовах ринку. – К.: Центр учбової літератури,

2010.

8.Мумладзе І. Державний контроль у сфері цін і ціноутворення та захист прав суб’єктів господарювання // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 2.

9.Павленко Дмитро. Деякі питання застосування податкових правил про «звичайні ціни» в контексті судової практики // Юридичний журнал. – 2009. - №3.

10.Сафонов І. Удосконалення правового регулювання цін і ціноутворення – важливий засіб державної підтримки аграрних товаровиробників // Право України. – 2005. - № 9.

11.Солодухин Г. О предмете правового регулирования законодательства о ценообразовании // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 11.

12.Тахтай Юлія. Правові колізії державного регулювання ціноутворення // Юридичний журнал. – 2009. - №7.

13.Тормоса Ю. Г. Ціни та цінова політика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003.

14.Туган-Барановиський М.І. Політична економія. Курс популярний. – К.: Наукова думка. –1994.

15.Філіна Г.І. Управління витратами та цінами. – К.: Кондор, 2008.

16.Цінова політика торговельного підприємства в умовах маркетингової орієнтації. Балабанова Л.В.: Навч. посіб. реком. МОН України. – К.: Професіонал, 2004.

17.Ціноутворення. 3-тє видання перероблене та доповнене. Колесников О.В.: Навчальний посібник рекомендовано МОН україни. – К.: ЦУЛ, 2007.

Завдання 1. Визначіть принципи встановлення та застосування цін в України. Завдання 2. Складіть схему видів цін і тарифів.

Завдання 3. Охарактеризуйте форми державного регулювання цін і тарифів. Завдання 4. Розкрийте суть та значення індикативних цін.

Завдання 5. Визначіть перелік прав державних органів з контролю за цінами. Задача 1. Державною інспекцією з контролю за цінами в області прийнято рішення

стягнути необгрунтовано одержану виручку та штраф у подвійному розмірі виручки з установи, яка перебуває на державному бюджеті.

Оскарживши рішення Державної інспекції з контролю за цінами, представник установи звернув увагу на положення ст. 14 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, згідно з яким, стягненню до бюджету підлягає виручка. Державна ж установа виручки не отримує, оскільки перебуває на забезпеченні державного бюджету, і не є прибутковою організацією.

Спір було передано на розгляд адміністративного суду. Дайте правовий аналіз ситуації.

Задача 2. Граничний рівень рентабельності за буханку хліба встановлено на рівні 5 відсотків.

Фактична ціна за хліб “Сумський новий” (з урахуванням затрат) складала 5, 40 (п’ять сорок) одиниць. Фізична особа-підприємець реалізовувала хліб за ціною 7 одиниць.

Державна інспекція з контролю за цінами застосувала економічні санкції до виробника хліба на тій підставі, що ним реалізовувався товар з розрахунку більше відсотків рентабельності, замість граничного 5 відсотків.

Дайте правовий аналіз ситуації.

Задача 3. Між ДП «А» та ТзОВ «Б» укладено договір купівлі-продажу № 360, відповідно до якого ДП «А» зобов’язувалося придбати медичні препарати згідно з накладними, які є невід’ємною частиною договору. Пунктом 5.1. договору

45

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

передбачено, що розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів покупцем на рахунок продавця до терміну, який визначений у накладній, але не пізніше п’яти банківських днів з дати поставки.

Згідно з додатком, що є невід’ємною частиною договору, ДП «А» зобов’язалося до встановленої у ньому дати купити, а ТзОВ «Б» продати 2 500 доз вакцини за умови, що її вартість не буде перевищувати середньої вартості вакцини у м. Києві.

Постановою апеляційного господарського суду договір купівлі-продажу № 360 визнано неукладеним з огляду на відсутність у договорі такої істотної умови, як ціна товару та неприйнятність її визначення ТзОВ «Б» в односторонньому порядку згідно з видатковою накладною.

ДП «А» звернулося із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, вважаючи, що ціна не є істотною умовою договору купівлі-продажу, і досягнення згоди щодо неї не вимагається.

Дайте правовий аналіз ситуації.

Задача 4. Державною інспекцією з контролю за цінами на підставі акта № 130 було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким встановлено, що ТзОВ «Примед» порушено вимоги чинного законодавства щодо встановлення постачальницько-збутової надбавки на лікарські засоби.

Зазначеним актом перевірки, зокрема, встановлено що ТзОВ «Примед» здійснював торгівлю лікарськими засобами, ціни на які підлягають державному регулюванню, за цінами, сформованими із застосуванням постачальницько-збутової надбаки у розмірі 35 відсотків від оптової ціни виробника.

У видаткових та прибуткових накладних, на підставі яких ТзОВ «Примед» придбав лікарські засоби у виробника, окремо зазнчені:

-ціна заводу виробника (оптова ціна);

-відсоток знижки;

-фактична відпускна ціна, за якою ТзОВ «Примед» купував товар у виробника.

Як встановлено актом перевірки, ціни на придбані ТзОВ «Примед» лікарські засоби, формувалися ним виходячи із ціни, зазначеної у відповідних накладних як ціна заводу-виробника, а не із ціни, за якою фактично купувалися лікарські засоби.

Державна інспекція з контролю за цінами виходила із того, що оптовою треба вважати ціну, за якою ТзОВ «Примед» фактично придбав лікарські засоби у заводувиробника. Саме на основі цієї ціни мала встановлюватися ціна для споживачів з урахуванням постачальницько-збутової надбавки.

ТзОВ «Примед» оскаржив рішення Державної комісії з контролю за цінами до суду, вважаючи, що оптовою є ціна заводу-виробника, а не ціна, за якою фактично було придбано товар.

Вирішіть спір.

Задача 5. Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами про визнання недійсним рішення інспекції.

Рішенням інспекції на товариство було накладено економічні санкції, передбачені ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, у зв’язку із перевищенням граничного розміру плати за проживання в гуртожитку, встановленої законодавством.

Позовні вимоги товариство обгрунтовувало тим, що мешканці гуртожитку мають заборгованість по оплаті за проживання у ньому, і товариство встановленої ним плати фактично не отримувало.

Інспекція у своєму запереченні відстоювала позицію про порушення законодавства незалежно від отримання виручки.

Яке рішення, на вашу думку, має постановити суд?

46

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Задача 6. Державною інспекцією з контролю за цінами до Товариства застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін.

Перевіркою було встанвлено, що Товариство включило у ціну обслуговування торгового місця додаткові послуги, які надаються продавцям. За окрему плату продавцям, зокрема, можуть надаватися такі послуги: бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, зважування на товарних вагах, утримання торговельного місця в належному стані, інформаційні оголошення, вантажно-розвантажувальні роботи тощо.

Відповідно до рішення місцевої ради граничний розмір тарифу за надання торгового місця для фізичних осіб складає 10 умовних одиниць. Як вбачається із встановлених інспекцією обставин, при наданні торгового місця справлялася плата у сумі 100 умовних одиниць, яка включала додаткові послуги.

Товариство звернулося до суду з позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що встановлена ним сума включає як надання власне самого торговельного місця, так і надання перелічених вище додаткових послуг.

Вирішіть спір.

ТЕМА 15: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ. ІНОЗЕМНЕ ІНВЕСТУВАННЯ.

1.Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.

2.Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

3.Види зовнішньоекономічної діяльності.

4.Суб’єкти та форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

5.Поняття, форма та зміст зовнішньоекономічного договору (контракту).

6.Поняття, види та форми здійснення іноземних інвестицій.

7.Державно-правові гарантії прав іноземних інвесторів.

Нормативний матеріал:

1.Закон України від 16 квітня 1991 року “Про зовнішньоекономічну діяльність” // ВВР. -1991. -№29. -Ст.377.

2.Закон України від 23 грудня 1998 року “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” // Урядовий кур’єр, 1999, 21 січня, №11-12.

3.Закон України від 13 жовтня 1992 року “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” // ВВР. –1992. -№50. –ст.676.

4.Закон України від 22 грудня 1998 року “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” // Урядовий кур’єр, 1999, 18 грудня, №31-32.

5.Закон України від 22 грудня 1998 року “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” // Урядовий кур’єр, 1999, 25 лютого, №36-37.

6.Закон України від 16 липня 1999 року “Про концесії” // Урядовий кур’єр, 1999, 22 вересня.

7.Закон УРСР від 3 серпня 1990 року “Про економічну самостійність України “// ВВР. -1990. -№34. -Ст.499.

8.Закон України від 19 березня 1996 року “Про режим іноземного інвестування”// Голос України, 1996, 25 квітня.

9.Закон України від 15 вересня 1995 року “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” // ВВР. -1995. -№32. -Ст.255.

47

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

10.Закон України від 17 лютого 2000 року “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” // ВВР. –2000. -№12. –ст.97.

11.Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень 1980 року) // Міжнародний комерційний арбітраж. –Збірник нормативних актів. –К.: “ТПП України”, 1995.

12.Постанова Верховної Ради України від 19 березня 1996 року “Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" // ВВР. – 1996. -№19. –ст.81.

13.Постанова Верховної Ради України від 6 липня 1999 року “Про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" // ВВР. – 1999. -№36. –ст.327.

14.Указ Президента України від 14 травня 1997 року “Про Питання Палати незалежних експертів з питань іноземних інвестицій” // Урядовий кур’єр, 1997, 5 червня.

15.Указ Президента України від 4 жовтня 1994 року “Про застосування

Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” // Голос України, 12 жовтня 1994.

16. Указ Президента від 7 листопада 1994 року “Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” // Голос України, 1994,

14 листопада.

17.Постанова Кабінету Міністрів від 28 грудня 1994 року “Про Порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення” // ЗП. –1995. -№3. –ст.64.

18.Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року “Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями” // Урядовий кур’єр, 1996, 19 вересня.

19.Постанова Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року “Про затвердження Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна” // Урядовий кур’єр, 1996, 17 серпня.

20.Постанова Кабінету Міністрів від 7 серпня 1996 року “Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій” // Урядовий кур’єр, 1996, 3 жовтня.

21.Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 року “Про затвердження Положення про порядок залучення експертів до оцінки майна, що перебуває у загальнодержавній власності, під час створення підприємств з іноземними інвестиціями” // Урядовий кур’єр, 1996, 17 серпня.

22.Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 року “Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора” // Урядовий кур’єр, 1997, 20 лютого.

23.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Затв. Наказом МЗЕЗ торгу України від 5 жовтня 1995 року // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України, 1996, №1.

24.Інструкція про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні. Затв. Наказом МЗЕЗ торгу України від 18 січня 1996 року // Урядовий кур’єр, 1996, 29 лютого.

48

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Спеціальна література:

1.Богун В. Валютно-фінансові умови зовнішньоекономічних угод: окремі питання практики застосування // Предпринимательство, хозяйство и право. –1999. -№7.

2.Богун В. Правові аспекти здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні // Право України. -1998. -№4.

3.Гонта А. Внешнеэкономическая деятельность: резиденты, агенты, принципалы,

посредничество и агентские соглашения в экспортно-импортных операциях

// Бизнес. – 1996. -№25, 26.

4.Красуля А. Правовые аспекты лицензирования экспорта и импорта товаров в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. –1996. -№4.

5.Коссак В.М. Правові засади іноземного інвестування в Україні. – Львів: Центр Європи. – 1999.

6.Лукомский В. Об учете отдельных видов внешнеэкономических договоров (контрактов) в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. -1996. -№2.

7.Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності . – К. –Юрінком Інтер. -1999.

8.Макогон Ю.В. Внешнеэкономическая деятельность: практика, управление, организация, регулирование: Учеб. пособие. – Донецк: ДонГУ. – 1997.

9.Омельченко А.В. Законодавство про іноземні інвестиції в систенмі законодавства України // Право України. –1997.

10.Правове регулювання іноземних інвестицій /За ред. В.М.Коссака. –К.: Український центр правничих студій, 1999.

11.Святоцький О., Захарченко Т., Борисенко І. Окремі питання правового регулювання іноземних інвестицій // Право України. –1997. -№3.

Завдання 1. Визначте джерела правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Завдання 2. Розробіть та представте документи, необхідні для державної реєстрації представництв іноземних юридичних осіб в Україні.

Завдання 3. Розкрийте особливості здійснення операцій з давальницькою сировиною.

Завдання 4. Розкрийте процедуру одержання ліцензії на здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Завдання 5. Визначте сферу застосування гербового збору.

Завдання 6. Складіть проект зовнішньоекономічного договору (контракту). Завдання 7. Складіть схему видів іноземних інвестицій.

Задача 1. Представництво іноземної компанії опублікувало оголошення в місцевій пресі про те, що візьме в оренду приміщення з метою обладнання його під офіс. Прочитавши оголошення, громадянин Л. звернувся до представництва з пропозицією укласти договір оренди належної йому квартири, в якій він не проживає.

У представництві іноземної компанії Л. пояснили, що з ним не можуть укласти такий договір, оскільки він не є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Посилаючись на положення Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” згідно з якими суб’єктами цієї діяльності можуть виступати будь-які фізичні особи, які мають цивільну правоздатність та дієздатність і постійно проживають на території України, Л. вважає відмову безпідставною.

Вирішіть спір.

Задача 2. ЗАТ “Закарпатвино” уклало договір купівлі-продажу скляного посуду з угорською фірмою. Оскільки на момент укладення угоди сторони не змогли домовитись щодо ціни товару, відповідна умова не була включена до договору.

В день, коли товар повинен був надійти українському контрагенту, останній одержав повідомлення з Угорщини про те, що угорська фірма не вважає себе зобов’язаною доставляти скляний посуд на Україну. Відмова мотивувалась

49

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

відсутністю згоди щодо ціни, яка за українським законодавством є істотною умовою договору купівлі-продажу. Оскільки не було досягнуто згоди щодо істотної умови, то договір слід вважати не укладеним.

ЗАТ “Закарпатвино” звернулося з позовом до Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України.

Яке рішення прийме суд і який порядок його виконання?

ТЕМА 16: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1.Поняття, мета створення та ознаки біржі.

2.Види та організаційно-правові форми бірж.

3.Особливості створення та припинення бірж.

4.Функції, права та обов’язки біржі.

5.Біржові угоди.

Нормативний матеріал.

1.Конституція України.

2.Цивільний кодекс України.

3.Закон України від 7 лютого 1991 року “Про підприємництво” // ВВР. – 1991. - №14. – ст.168.

4.Закон України від 19 вересня 1991 року “Про господарські товариства” // ВВР. - 1991. -N 49.

5.Закон України від 27 березня 1991 року “Про підприємства в Україні” // ВВР. - 1991. -№24. -ст. 272.

6.Закон України від 18 червня 1991 року “Про цінні папери та фондову біржу” // ВВР. –1991. -№38. -ст.508.

7.Закон України від 10 грудня 1991 року “Про товарну біржу” // ВВР. –1992. -№10. -ст. 139.

8.Закон України від 7 лютого 1991 року ”Про власність”// ВВР. – 1991. – №20. – ст.249.

9.Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року // ВВР. -1993. -№17. -ст.184.

10.Рішення ДКЦПФР Щодо видачі Кримській міжбанківській валютній біржі Свідоцтва про реєстрацію як фондової біржі від 15 січня 1998 року.

11.Рішення ДКЦПФР Щодо приведення організаційно-правової форми Української міжбанківської валютної біржі у відповідність з вимогами чинного законодавства від 15 січня 1998 року.

Спеціальна література.

1.Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело: Учебное пособие. – М.: ИНФРА. – 2000.

2.Биржевой компас: Энциклопедический справочник брокера. – Харьков. – 1993.

3.Гольцберг М.А. Акционерные товарищества. Фондовая быржа. Операции с ценными бумагами. – К. – 1992.

4.Дудорова К. Продано! Не продано? До питання про законність угод купівліпродажу нерухомості, зареєстрованих громадянами на товарних біржах. // Вісник прокуратури. – 2001. – №3.

5.Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні правові основи формування та функціонування. - К. –Юрінком. -1998.

6.Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. -К. Юрінком Інтер. -1999.

Завдання 1. Охарактеризуйте мету та засади на яких створюються і діють біржі. Завдання 2. Складіть схему організаційно-правових форм, в яких можуть

створюватися і діяти біржі.

50