Gospodarske_pravo_Ukrajini_-_praktikum_2011_01

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Нормативний матеріал:

1.Цивільний кодекс України.

2.Проект Цивільного кодексу України від 21 червня 2001 року.

3.Проект Господарського (Комерційного) кодексу України.

4.Господарський процесуальний кодекс України.

5.Закон України від7 лютого 1991 року “Про власність” // ВВР. -1991. -№20. - ст.249.

6.Закон України від 7 лютого 1991 року “Про підприємництво” // ВВР. -1991. -№14. -ст. 168.

7.Закон України від 27 березня 1991 року “Про підприємства в Україні” // ВВР. - 1991. -№24. -ст. 272.

8.Закон України від 7 березня 1996 року “Про страхування” // ВВР. -1996. -№18. - ст. 78.

9.Закон України від 22 лютого 2000 року “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” // Урядовий кур’єр, 2000, 24 травня.

10.Закон України від 10 квітня 1992 року “Про оренду державного та комунального майна” // ВВР. -1995. -№15. -ст.99.

11.Закон України від 6 жовтня 1998 року “Про оренду землі” // ВВР. -1998. -№46-47. -ст.280.

12.Закон України від 10 грудня 1991 року “Про товарну біржу” // ВВР. –1992. -№10. -ст.139.

13.Закон України від 6 березня 1992 року “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” // ВВР. -1992. -№24. -ст.350.

14.Закон України від 22 листопада 1992 року “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” // ВВР. -1997. -№5. -ст.28.

15.Закон України від 25 лютого 1994 року “Про заставу” // ВВР. –1994. -№27. - ст.223.

16.Закон України від 15 грудня 1993 року “Про захист прав споживачів” // ВВР. – 1994. -№1. -ст.1.

17.Закон України від 22 грудня 1995 року “Про поставку продукції для державних потреб”/ /ВВР. -1996. -№3. -ст.9.

18.Закон України “Про автомобільний транспорт” від 5 квітня 2001 року // Урядовий кур’єр 13.06.2001.

19.Закон України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” від 6 квітня 2000 року // Урядовий кур’єр 14.06.2000.

20.Закон України від 20 квітня 2000 року “Про планування і забудову територій” // Урядовий кур’єр 7.06.2000.

21.Постанова Кабінету Міністрів України №1175 від 28 вересня 1996 року “Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” // Право України. -1997. -№1.

22.Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року “Про затвердження Статуту залізниць України” // Урядовий кур’єр, 1998, 25 червня.

23.Постанова Ради Міністрів СРСР “Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про товарів народного споживання і Основних умов регулювання договірних відносин при здійснення експортно-імпортних операцій” від 25 липня 1988 року.

24.Постанова Кабінету Міністрів України “Пpо затвердження Порядку реєстрації проектів угоди про розподіл продукції та державної реєстрації угоди про розподіл продукції” від 29 листопада 2000 pоку № 1756 // Урядовий кур'єр

13.12.2000).

31

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

25.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом МЗЕЗ торгу України №75 від 5 жовтня 1995 року

//Юридичний вісник. -1996. -№11-12.

26.Положення Національного банку України від 28 вересня 1995 року “Про кредитування”.

27.Наказ Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України, антимонопольного комітету України від 30 серпня 1995 року “Про затвердження Типового договору довірчого товариства з довірителем майна”.

28.Роз`яснення ВАСУ від 6 жовтня 1999 року №02-5/706 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів”

29.Роз’яснення ВАСУ від 30 березня 1995 року №02-5/220 “Про укладення договорів відособленими підрозділами юридичних осіб”

30.Лист ВАСУ від 8 травня 1992 року № 01-18/552 “Про підвідомчість спорів, що виникають при укладенні договорів на ярмарках оптового продажу товарів”

31.Типовий договір на обслуговування комерційним банком довірчого товариства

//Галицькі контракти. -1996. -№26.

32.Кредитний договір // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 1996. -№2.

Спеціальна література:

1.Василинчук В. Правове регулювання банківського кредитування суб’єктів підприємницької діяльності // Право України. – 2001. – №7.

2.Витрянский В. Общие положения о договорах // Хозяйство и право. –1995. - №12.

3.Витрянский В. Понятия и стороны обязательства. Исполнение обязательств // Хозяйство и право. -1995. -№8.

4.Гелевей О. Способи визначення розміру неустойки // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №7.

5.Грущинський І. Правове регулювання відносин у підприємництві // Право України. –1998. -№2.

6.Дашков Л.П., Бризгалін Л.В. Комерційний договір. Від укладення до виконання. -

К. -1996.

7.Договор в народном хозяйстве: (вопросы общей теории)/ Сулейменов М.К., Покровский Б.В., Жакенов В.А. и др.- Алма-Ата: Наука. -1987.

8.Дозорець О. Договір перевезення вантажу різними видами транспорту: правова

характеристика // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №7.

9. Лилак Д. Забезпечення виконання господарських зобов`язань неустойкою// Право України. –1996. -№ 12.

10.Луць В. Господарські і підприємницькі відносини в економіці України та їх правове забезпечення// Право України. -1996. -№12.

11.Луць В.В. Окремі види договірних зобов`язань. -Львів. -1992.

12.Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. –К.: Юрінком Інтер, 1999.

13.Малиновська В. До питання про специфіку договорів у сфері підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №7.

14.Сейнароев Б.М. Договор как механизм реализации и защиты интересов деловых людей // Дело и право. –1996. -№6.

15.Хозяйственный договор. Общие положения. -Свердловск: Свердловский юрид. институт. -1986.

16.Цікало В. Свобода укладення договору та її межі // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 34. –Львів, 1999.

Задача 1. 1 лютого 1998 року громадянка Д. в простій письмовій формі уклала договір оренди власної квартири для офісних потреб із товариством з обмеженою

32

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

відповідальністю “Сенатор” строком на три роки. У змісті договору сторони зазначили, що для проведення поточного та, в разі необхідності, капітального ремонту, сторони повинні укласти додаткову угоду. Однак, ТзОВ здійснило ремонт, переобладнавши квартиру під офіс без укладення такої угоди, зарахувавши вартість проведених робіт у розмір орендної плати. 1 лютого 2000 року Д. звернулася з вимогою про розірвання договору оренди, мотивуючи тим, що товариство не вносить орендну плату, передбачену договором. Директор товариства, заперечуючи проти розірвання договору, наполягав на тому., що вартість робіт по переобладнанню житлової квартири в приміщення для нежитлових потреб є еквівалентною 3-річній сумі орендної плати.

Д. звернулася в юридичну консультацію з прохання скласти позовну заяву в суд про дострокове припинення договору оренди, і стягнення коштів, які товариство відмовляється вносити в розмірі орендної плати за користування наданим йому приміщенням. В юридичній консультації при з’ясуванні обставин справи було встановлено що договір оренди не був зареєстрований у житлово-комунальній організації.

Дайте правову оцінку по суті даного спору. Складіть позовну заяву.

Задача 2. Начальник депо “Львів” К. уклав договір купівлі-продажу, за яким депо зобов’язувалось передати електровіз підприємству залізничного транспорту загального користування Південної залізниці за договірною ціною, а підприємство зобов’язувалось прийняти електровіз і оплатити за ціною, щодо якої сторони дійшли згоди в договорі.

Начальник юридичної служби Львівської залізниці, виявивши даний договір, звернув увагу начальника депо “Львів” на те, що договір укладений з порушенням встановлених вимог чинного законодавства.

Які порушення допущені сторонами при укладенні даного договору? Вирішіть спір по суті даної справи.

Задача 3. М. пред’явила позов до приватного підприємства “Анонс” про визнання недійсним договору оренди та визнання права власності на гараж. В позові вона зазначала, що в 1998 році домовилася з відповідачем про продаж їй автогаража. Купівлю-продаж було оформлено письмово, але як договір оренди строком на три роки. При цьому вона сплатила відповідачу вартість автогаража в сумі 3 458 грн.

Посилаючись на те, що договір оренди гаража є удаваною угодою, укладеною з наміром приховати договір купівлі-продажу позивачка просила задовольнити позов.

В судовому засіданні з’ясовано, що довірена особа позивачки та представник відповідача уклали письмовий договір оренди гаража, за яким відповідач передає, а позивач приймає в оренду на три роки гараж з вимогою сплати початкової вартості його будівництва, а також з щомісячною оплатою за оренду земельної ділянки, теплопостачання і електроенергії.

Який було укладено договір між сторонами?

Які умови визнання угоди недійсною передбачені статтею 58 ЦК України? Вирішіть спір по суті.

Задача 4. В господарський суд Дніпропетровської області звернувся з позовом Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь” до відповідачів: Придніпровської, Одеської, Львівської залізниць та НВП “ІМБО” про стягнення 96 476 грн.90коп.

Позивач мотивує свій позов тим, що на вказану суму був відправлений вантаж в 2- х вагонах – катанка стальна. На Одеській залізниці вантаж потрапив в аварію, в зв’язку зі сходом вагонів. При завантаженні в інші вагони була виявлена нестача і складено комерційний акт. По прибуттю на станцію призначення Клепарів (м.Львів)

33

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

також був складений комерційний акт. Оскільки вантажоотримувач відмовився отримати вантаж, в зв’язку з його нестачею та пошкодженням, вагони з вантажем були переадресовані на станцію відправлення Придніпровської залізниці.

1.Розкрити особливості майнової відповідальності за договором перевезення вантажу.

2.На кого по суті даної справи слід покласти відповідальність і в якому розмірі?

Задача 5. Між приватним підприємством “Зоря” і цегельним заводом 25 жовтня 1999 року було укладено договір купівлі-продажу 20 тис. цеглин. Згідно із умовами договору ПП 26 жовтня 1999року провело передоплату, а 30 жовтня 1999 року представник ПП з’явився за цеглою на власному транспорті. Проте ні 30 жовтня, ні в наступні 3 дні представник ПП не зміг одержати цеглу. Представник заводу пояснив, що цегла не може бути відвантажена через аварію в системі електропостачання.

ПП купило потрібну йому цеглу у іншого виробника і 5 листопада 1999 року повідомило цегельний завод про відмову від договору. Одночасно ПП зажадало повернення суми передоплати, відшкодування збитків за експлуатацію і простій автотранспорту, сплати неустойки. Чи вправі покупець відмовитися від договору купівлі-продажу в односторонньому порядку?

Чи правомірні вимоги покупця щодо повернення заплачених сум? Дайте правовий аналіз ситуації та вирішіть її.

Задача 6. Між сталеплавильним комбінатом і ВАТ “Вторчормет” було укладено договір на поставку брухту кольорових металів на 2 роки. Поставка мала здійснюватися партіями по 250 тон щомісячно. Протягом першого року дії договору поставка здійснювалася в обумовлених розмірах. Наступного року ВАТ протягом січня-березня не змогло поставити брухту, а в травні поставило 720 тон брухту.

Сталеплавильний комбінат пред’явив претензію про сплату неустойки за недопоставку в обумовлений договором строк.

Чи підлягає поповненню недопоставка в наступному періоді в межах строку дії договору?

Проаналізуйте ситуацію.

Задача 7. Управління комунального господарства за договором оренди передало ТзОВ “Веселка” нежитлове приміщення під склад для зберігання товарів строком на 3 роки. Договір укладено 1 червня 1995 року.

Актами обстеження (5 лютого 1996 року та 21 квітня 1997 року) зафіксовано фактичне невикористання приміщення за призначенням.

Орендодавець заявив відповідну претензію про розірвання договору, а оскільки відповіді на неї не надійшло, звернувся до господарського суду.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що орендна плата сплачується ним вчасно і в погодженому розмірі. Як докази представлені акти звірок взаємних розрахунків по орендній платі між ТзОВ “Веселка” та ЖЕК №115. Надане приміщення ним тимчасово не використовується, але всі умови договору чітко витримані.

Вирішіть спір.

Які підстави розірвання договору оренди?

Задача 8. За договором залізничного перевезення, укладеного між лікерогорілчаним заводом і Управлінням залізниці в 5 вагонах перевозили лікеро-горілчані вироби на суму 725 тис. грн. Вантаж перевозився у супроводі провідника відправника і за його пломбами.

При прийнятті вантажу представник одержувача - оптової бази - виявив бій і нестачу на загальну суму 78 тис. В комерційному акті було зазначено, що через неправильне завантаження стався бій вантажу на суму 17 тис., а також виявлено недостача вантажу на суму 61 тис. грн. На вимогу провідника вантажу і представника одержувача в акті зафіксовано, що в 2-х вагонах виявлено пролом покрівлі.

34

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Одержувач пред`явив вимогу про відшкодування завданих збитків (за договором поставки укладеним між ним та лікеро-горілчаним заводом проведена передоплата) до лікеро-горілчаного заводу і до перевізника солідарно.

Вирішіть спір.

Проаналізуйте підстави звільнення залізничного перевізника від відповідальності. Задача 9. За договором між довірчим товариством “Довіра” та громадянином М.,

останній передав ДТ приватизаційний майновий сертифікат та житлові чеки. ДТ разом з іншими акумульованими приватизаційними паперами вклало їх в акції ВАТ “Прогрес”. Рішенням господарського суду ВАТ було визнано банкрутом. М. звернувся до ДТ з вимогою повернути належні йому приватизаційні папери і відшкодувати упущену вигоду, оскільки за весь період він не отримував жодних дивідендів.

Ознайомтеся з Декретом Кабінету Міністрів України “Про довірчі товариства” та змістом Типового договору довірчого товариства з довірителями майна.

Які перспективи вирішення даної ситуації?

Задача 10. ВАТ “Нафтопереробний завод” за рахунок чистого прибутку за результатами діяльності у 1998 році надало кредит в сумі 250000 грн. своєму дочірньому підприємству “Нафтовик –1” строком на 6 місяців з розрахунку 38% річних під заставу товарів в обороті.

За результатами перевірки діяльності ВАТ контрольно-ревізійне управління звернулося до господарського суду про визнання кредитного договору недійсним на підставі ст. 49 Цивільного кодексу із стягненням в дохід держави сум, одержаних сторонами за договором.

Дайте правовий аналіз ситуації. Хто може бути сторонами кредитного договору? Вирішіть спір.

ТЕМА 11: ПРАВОВІ ФОРМИ І ЗАСОБИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1.Правові засади державного регулювання діяльності суб’єктів підприємництва.

2.Державні науково-технічні, структурно-інвестиційні, економічні та інші програми.

3.Соціально-економічне планування.

4.Усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності.

5.Форми і засоби стимулювання розвитку підприємництва.

6.Державна підтримка малого і середнього підприємництва.

Нормативний матеріал:

1.Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року // Урядовий кур’єр

25.07.2001.

2.Закон України від 20 травня 1999 року “Про Національний банк України” // ВВР.

–1999. -№29. –ст.238.

3.Закон УРСР від 25 червня 1991 року “Про систему оподаткування” // ВВР. – 1991. – №39. – ст.510.

4.Закон України “Про Митний тариф України” від 5 квітня 2001 року // Урядовий кур’єр 16.05.2001.

5.Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року

// Урядовий кур’єр 21.02.2000.

6.Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19 жовтня 2000 року // Урядовий кур’єр 22.11.2000.

7.Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року // Урядовий кур’єр 29.08.2001.

35

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

8.Указ Президента України від 20 травня 1999 року “Про усунення обмежень, що

стримують розвиток підприємницької діяльності” // Урядовий кур’єр, 1999,

3 червня.

9.Указ Президента України від 3 лютого 1998 року “Про утворення кредитно-

гарантійної установи з підтримки малого і середнього підприємництва”

// Урядовий кур’єр, 1998, 7 лютого.

10.Указ Президента України від 22 січня 2000 року “Про запровадження єдиної регуляторної політики у сфері підприємництва” // Урядовий кур’єр, 2000, 25 січня.

11.Указ Президента України від 3 липня 1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів підприємництва” // Урядовий кур’єр, 1998, 7 липня.

12.Указ Президента України “Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” від 27 серпня 2000 року // Урядовий кур’єр

20.09.2000.

13.Указ Президента України “Про заходи щодо забезпечення підтримки та

дальшого розвитку підприємницької діяльності” від 15 липня 2000 року // Урядовий кур’єр 25.07.2000.

Спеціальна література:

1.Анохин В. Государственное регулирование предпринимательства // Хозяйство и право. – 1995. -№4.

2.Лукашенко А., Сергійко О. Проблеми державної підримки малого підприємництва в Україні // Право України. –1999. -№6.

3.Мамутов В.К. Сближение современных систем правового регулирования хозяйственной деятельности // Государство и право. –1996. -№8.

4.Саниахметова Н.А. Регулирование предпринимательской деятельности в Украине: организационно-правовые аспекты. – Одесса: Одесская государственная юридическая академия, 1998.

5.Саниахметова Н. Государственное регулирование економики и предпринимательства // Підприемництво, господарство і право. – 2001. – №7.

6.Саніахметова Н.О. Правовий захист підприємництва в Україні. –К.: Юрінком Інтер, 1999.

7.Труш І. Удосконалювати правове регулювання малого підприємництва // Право України. – 2001. – №7.

Завдання 1. Порівняйте поняття “державне управління в сфері економіки” і “державне регулювання економіки”.

Завдання 2. Що слід розуміти під державною регуляторною політикою у сфері підприємництва?

Завдання 3. Визначте сукупність заходів з дерегулювання підприємницької діяльності.

Завдання 4. Проаналізуйте зміст понять державні субсидії, дотації та субвенції. Завдання 5. Чи тотожні поняття “державне регулювання підприємництва” та

“державна підтримка суб’єктів підприємницької діяльності”?

ТЕМА 12: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ЯКОСТІ.

1.Якість продукції (робіт, послуг). Форми правового забезпечення якості.

2.Гарантійні зобов’язання суб’єктів господарювання.

3.Стандартизація: поняття, види, суб’єкти та об’єкти.

4.Нормативні документи із стандартизації: поняття, види та порядок застосування.

5.Підтвердження відповідності якості: поняття і правові форми.

36

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

6.Сертифікація: поняття, види і порядок здійснення.

7.Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності.

Нормативний матеріал:

1.Закон України „Про підтвердження відповідності” від 17 травня 2001 року

//Урядовий кур’єр 20.06.2001.

2.Закон України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності” від 17 травня 2001 року // Урядовий кур’єр 20.06.2001.

3.Закон України „Про стандартизацію” від 17 травня 2001 року // Урядовий кур’єр

20.06.2001.

4.Закон України від 15 грудня 1993 року „Про захист прав споживачів. // ВВР. – 1991. - №30. –Ст379.

5.Закон України від 5 березня 1998 року „Про метрологію та метрологічну діяльність” // ВВР. –1998. -№30-31. –ст.194.

6.Закон України від 23 грудня 1997 року „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” // ВВР. –1998. -№19. –ст. 98.

7.Декрет Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 року „Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення”

//ВВР. –1993. -№23. –ст.247.

8.Постанова Верховної Ради України від 25 січня 1995 року „Про затвердження Положень щодо захисту прав споживачів”.

9.Наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 298 від 20 травня 2002 року „Про затвердження Типового положення про технічний комітет стандартизації ”.

10.Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 6 від 20 січня 2007 року „Про затвердження переліку продукції, відповідність якої може бути підтверджена декларацією про відповідність”.

11.Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 1 лютого 2005 року „Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні”.

Спеціальна література:

1.Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник /Р.В. Бичківський, П.Г. Столярчук, П.Р. Гамула. – 2-ге вид., випр. і доп. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. – 560с.

2.Блащук Тетяна. Порядок визначення якості продукції (товару, роботи, послуги) у договорі // Підприємництво, господарство і право. – 2011.– № 6.

3.Блащук Тетяна. Поняття якості в праві України // Підприємництво, господарство і право. – 2011.– № 3.

4.Звєрєва О.В. Господарсько-правове забезпечення права споживача на безпечність товарів, робіт, послуг // Вісник господарського судочинства. – 2008.

– №2.

5.Звєрєва О.В. Державне регулювання економіки з метою захисту інтересів споживачів // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №6.

6.Колісникова Г. Загальна характеристика інституту «захисту прав споживачів» та його місце у системі права і в системі законодавства України // Право України. –

2010. - № 1.

7.Кузьміна М. Визначення поняття «якість продукції» та критерії її оцінки // Підприємництво, господарство і право. – 2007.– № 12.

37

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

8.Кузьміна М. Історія розвитку правового регулювання якості // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1.

9.Кузьміна Марина. Умови якості продукції в договорі поставки // Підприємництво, господарство і право. –2009. –№4.

10.Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. –К.: Юрінком Інтер. –2008.

11.Луць В.В. Окремі види договірних зобов’язань. –Львів. –1992.

12.Любецький М. Правове регулювання якості продуктів харчування в Україні // Підприємництво, господарство і право. –1996. –№6.

13.Пархоменко М.М. Господарсько-правові засоби забезпечення якості продукції в Україні // Економіка та право. – 2009. - №2.

14.Примакова О. Сертифікація продукції, товарів, робіт, послуг. – Х.: Фактор, 2001.

– 140с.

15.Примакова Е., Пироженко О., Кузнєцов В. Сертификация продукции, товаров, работ услуг. – К.: Фактор, 2010.

16.Сакоян Д. Правове регулювання розроблення державних стандартів України // Право України. – 2007. – № 9.

17.Сакоян Д.І. Формування ефективної системи стандартизації та державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил: господарсько-правовий аспект // Вісник господарського судочинства. – 2007. – №4.

18.Сакоян Д. Правове регулювання відносин у сфері застосування господарськоправової відповідальності за порушення стандартів // Право України. – 2008. – №2.

19.Сакоян Д.І. Деякі питання захисту прав суб’єктів перевірки при здійсненні державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №3.

20.Усенко Ольга. Реформа технічного регулювання як запорука інтеграції України до світового господарства // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - № 10.

21.Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікація. Підручник. – К.: Європ. ун-т фінансів, інформ. систем, менедж. і бізнесу. – 2000.

Завдання 1. Визначіть поняття і напрямки правового забезпечення системи якості. Завдання 2. Розкрийте поняття стандартизації:

суб’єкти стандартизації; принципи стандартизації.

Завдання 3. Проаналізуйте нормативні документи із стандартизації і вимоги до них: визначіть категорії нормативних документів із стандартизації.

Завдання 4. Розкрийте організацію робіт із стандартизації. Завдання 5. Поняття підтвердження відповідності.

а) Визначіть види підтвердження відповідності.

б) Що включає в себе підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері?

в) Дайте визначення сертифікату та національного знаку відповідності.

г) Розкрийте обов’язки виробників та постачальників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері.

ґ) В яких випадках може проводитись добровільна сертифікація та вимоги до її проведення.

Завдання 8. Розкрийте поняття оцінки відповідності:

–поняття, принципи та мета акредитації;

–організація діяльності з акредитації.

38

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Завдання 9. Охарактеризуйте поняття і зміст права споживача на належну якість товарів (робіт, послуг).

Завдання 10. Розкрийте поняття і зміст гарантійних зобов’язань суб’єктів господарювання.

Завдання 11. З’ясуйте права споживача в розі придбання ним товару неналежної якості.

Завдання 12. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну товарами ( роботами, послугами) неналежної якості.

Задача 1. Приватний підприємець К. та ТзОВ „Сяйво” уклали договір поставки 100 шт. світильників, в якому містилося посилання на відповідний національний стандарт України. Однією з вимог цього стандарту передбачалося використання складника лише певної моделі. На момент укладення договору ТзОВ „Сяйво" уже мало в наявності складники іншої моделі.

Довідавшись про те, що стандарти застосовуються на добровільних засадах ТзОВ „Сяйво” виготовило і поставило обумовлену кількість світильників з використанням тих складників, які у них були в наявності.

Виявивши невідповідність поставленої продукції вимогам національного стандарту, приватний підприємець К. відмовився прийняти і оплатити її.

Вирішіть спір. В яких випадках застосування стандартів чи їх окремих положень стає обов’язковим?

Задача 2. В серпні поточного року громадянин Т. придбав в універмазі за зниженою ціною телевізор випуску семирічної давності, який не був у використанні і не мав встановленого терміну придатності.

На початку наступного року під час чергового включення телевізор вибухнув, внаслідок чого було пошкоджено особисте майно Т. на суму 20 тис. грн. З ініціативи потерпілого було проведено технічну експертизу телевізора, яка встановила наявність конструктивних недоліків товару.

Т. звернувся до виробника телевізора з вимогою відшкодувати заподіяну йому шкоду.

Виробник дав відповідь заявнику в якій відмовив йому у відшкодуванні. Дайте правовий аналіз ситуації.

Задача 3. Виробник мобільних телефонів „А” склав декларацію відповідності його продукції вимогам національного стандарту України.

Здійснюючи планову перевірку господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу „А”, орган стандартизації України зажадав від нього пред’явлення сертифіката відповідності на згадану продукцію.

Представник виробника, покликаючись на законодавство України, відзначив, що підтвердження відповідності якості мобільних телефонів не належить до законодавчо регульованої сфери, і тому не підлягає обов’язковій сертифікації.

Визначіть законодавчу регульовану сферу для підтвердження відповідності якості. Дайте правовий аналіз доводам сторін спору.

ТЕМА 13: ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОБМЕЖЕННЯ МОНОПОЛІЗМУ ТА НЕДОПУЩЕННЯ НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

УПІДПРИЄМНИЦТВІ.

1.Правове регулювання економічної конкуренції. Природні монополії.

2.Монопольне становище на ринку та зловживання ним.

3.Антиконкурентні узгоджені дії.

39

Видання юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

4.Недобросовісна конкуренція.

5.Порушення правил конкуренції оранами влади.

6.Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства: форми, методи.

7.Відповідальність за порушення законодавства про економічну конкуренцію.

8.Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства.

Нормативний матеріал.

1.Господарський кодекс України.

2.Цивільний кодекс України.

3.Податковий кодекс України.

4.Закон України „Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” від 1 липня 2010 року // Офіційний вісник України. -2010. -№ 55. –ст.1840.

5.Закон України від 26 листопада 1993 року “Про Антимонопольний комітет Укракїни” // ВВР. -1993. -№50. -ст.472.

6. Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року

// Урядовий кур’єр 21.03.2001.

7.Закон України від 18 листопада 1997 року “Про захист від недобросовісної конкуренції” // Голос України, 1996, 2 липня.

8.Закон України від 20 квітня 2000 року “Про природні монополії” // Урядовий кур’єр, 2000, 24 травня.

9.Закон України від 19 вересня 1991 року “Про господарські товариства” // ВВР. - 1991. -N 49. -ст.682.

10.Порядок надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 28.02.2002 року;

11.Методика визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету від 05.03.2002 року;

12.Положення про порядок подання заяв до органів Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання, затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України № 26-р від 12.02.2002 року;

13.Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19 квітня 1994 року.

14.Лист ВГСУ від 11 липня 2005 року № 01-8/1222 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’заних із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції».

15.Лист ВГСУ від 24 жовтня 2006 року № 01-8/2361 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’заних із застосуванням конкуренційного законодавства».

16.Лист ВГСУ від 13 квітня 2007 року № 01-8/229 «Про деякі питання практики вирішення конкурентного законодавства».

17.Лист ВГСУ від 21 серпня 2007 року № 01-8/741 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’заних із застосуванням конкурентного законодавства».

18.Лист ВГСУ від 22 жовтня 2008 року № 01-8/634 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’заних із застосуванням конкурентного законодавства».

19.Лист ВГСУ від 29 жовтня 2008 року № 04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».

40