Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Т 4 / Мет_розробка_Тема 4_новая_полит.doc
Скачиваний:
70
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
1.31 Mб
Скачать

3. Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань

Перше навчальне питання: Умови переходу до оборони та вимоги, які пред’являються до неї.

Приступаючи до відпрацювання питання викладач оголошує його, роз’яснює, відповідає на запитання студентів, добивається єдиного їх зрозуміння поставленої мети.

Викладаючи матеріал використовувати ілюстраційний матеріал. Доведення матеріалу навчального питання проводити з використанням опорних конспектів, створенням проблемних ситуацій та інших методичних прийомів, які стимулюють підвищену зацікавленість студентів до вивчення навчального матеріалу.

В ході доведення питання основні положення дати під запис. Постійно підтримувати зв’язок з аудиторією.

Необхідно добиватися того, щоб студенти зрозуміли те, що підготовка і ведення оборонного бою потребує творчості, активності, розумного ризику, застосування невідомих противнику заходів і дій, все це у комплексі повинно забезпечити виконання отриманого завдання.

По закінченню викладання матеріалу питання викликати 2-3 студентів для контролю засвоєння даного питання.

Оборона - основний вид бойових дій. Вона здійснюється з метою відбиття наступу сил противника, які переважають, завдання йому максимальних втрат, утримання важливих районів (об’єктів) місцевості та створення сприятливих умов для переходу в наступ.

Оборона повинна бути:

  • стійкою й активною,

  • здатною відбити удари всіх видів зброї, наступ (атаку) противника, вести активну боротьбу з його повітряними (аеромобільними) десантами і диверсійно-розвідувальними групами.

Вона повинна бути:

  • протитанковою,

  • протиповітряною і протидесантною,

  • глибоко ешелонованою,

  • і готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником звичайної зброї, високоточної зброї, ЗМУ, засобів радіоелектронної боротьби і психологічного впливу.

Стійкість і активністьпідрозділів, що обороняються, досягаються:

  • безперервною розвідкою противника;

  • майстерно організованою обороною і системою вогню;

  • ретельним маскуванням опорного пункту (вогневої позиції);

  • умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерним обладнанням і створенням загороджень, застосуванням несподіваних для противника способів ведення бойових дій;

  • своєчасним маневром підрозділами і вогневими засобами та вогнем;

  • негайним знищенням противника, який вклинився в оборону;

  • витримкою, стійкістю та завзяттям підрозділів, що обороняються, їх високим моральним духом;

  • постійним виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження, високоточної зброї та інформаційно-психологічного впливу противника;

  • завзятим і тривалим утриманням опорних пунктів (позицій, рубежів);

  • усебічним забезпеченням і підготовкою особового складу до тривалого ведення бойових дій, у тому числі і в умовах повного оточення.

В обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні споруди, загородження і вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника й успішно вести боротьбу з його танками та іншими броньованими машинами.

Інженерні заходи, що виконуються взводом своїми силами, повинні значно підсилити його живучість і стійкість. Кожна ділянка місцевості повинна бути перетворена у міцний опорний пункт, бойову і вогневу позицію, справжню фортецю з круговою обороною, яка забезпечує довготривале їх утримання навіть в оточенні противником.

Взводу забороняється залишати опорний пункт, який займає, і відходитибез наказу командира роти.

Перехід до оборони може здійснюватися в різних умовах обстановки.

Під умовами переходу підрозділів до оборонизвичайно розуміється конкретна тактична обстановка (положення, стан і характер дій противника, своїх підрозділів, а також сусідів, умови місцевості й ін.), у якій здійснюється перехід до оборони підрозділів.

Підрозділи можуть переходити до оборони навмисно або вимушено, завчасно або під час бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або у безпосередньому зіткненні з ним.

В умовах безпосереднього зіткнення з противником підрозділи можуть переходити до оборони:

  • з метою відбиття контратак сил противника, які переважають, в ході наступу;

  • для закріплення й утримання захоплених рубежів;

  • для прикриття флангу на загрозливому напрямку;

  • у результаті невдалого зустрічного бою з силами противника, які переважають.

Перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником є найбільш складним. Він буде здійснюватися, як правило, під впливом вогню противника, при постійній загрозі його нападу, при наявності відкритих флангів і стиків, часто на невигідній для тих, хто наступає місцевості. Крім того, підрозділи спочатку будуть змушені оборонятися в тому угрупованні сил і засобів, у якому вели наступ.

В умовах відсутності зіткнення з противникомпідрозділи можуть переходити до оборони:

  • при обороні у другому ешелоні;

  • при переході до оборони під прикриттям підрозділів, що обороняються в смузі забезпечення;

  • при обороні морського узбережжя, де очікується висадження морського десанту;

  • для прикриття державного кордону.

Перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником створює найбільш сприятливі умови для організації і підготовки оборони. Командири підрозділів будуть мати, як правило, більше часу, кращі умови для організації оборони, а особливо для інженерного обладнання позицій і опорних пунктів. У такій обстановці з метою прискорення інженерних робіт може широко застосовуватися інженерна техніка. Однак, і в цих умовах необхідно постійно враховувати, що противник може застосувати зброю масового ураження, піддати опорні пункти ударам авіації, вогню артилерії, висадити в глибині оборони тактичні повітряні десанти, диверсійно-розвідувальні групи. Все це вимагає організації безупинного спостереження, безпосередньої охорони і маскування займаних позицій, підтримки особового складу в постійній готовності до бою.

Викликати 2-3 студентів для контролю засвоєння даного питання.

Друге навчальне питання: Місце, завдання та засоби посилення механізованого взводу в обороні: його бойовий порядок, опорний пункт, система вогню та інженерних загороджень.

Приступаючи до відпрацювання питання викладач оголошує його, роз’яснює, відповідає на запитання студентів, добивається єдиного їх зрозуміння поставленої мети.

Викладаючи матеріал використовувати ілюстраційний матеріал. Доведення матеріалу навчального питання проводити з використанням опорних конспектів, створенням проблемних ситуацій та інших методичних прийомів, які стимулюють підвищену зацікавленість студентів до вивчення навчального матеріалу.

В ході доведення питання основні положення дати під запис. Постійно підтримувати зв’язок з аудиторією.

По закінченню викладання матеріалу питання викликати 2-3 студентів для контролю засвоєння даного питання.

Механізований взвод обороняється, як правило, у складі роти, в першому або другому ешелоні,

  • може бути в резерві батальйону,

  • призначатися в бойову охорону, бойовий розвідувальний дозор і вогневу засідку,

  • частиною сил або в повному складі входити до бронегрупи батальйону (роти).

Крім цього, при виході з бою (оточення) він може призначатися до складу підрозділів прикриття (в заслоні).

Механізований взвод, крім того, може придаватися танковій роті для її посилення.

Механізованому взводу можуть додаватися гранатометне, протитанкове, вогнеметне, зенітне, а іноді інженерно-саперне відділення і танк.

Взвод першого ешелону ротимає завдання вогнем штатних і доданих засобів самостійно й у взаємодії із сусідами завдати противнику значних втрат у живій силі і техніці, відбити його атаку та утримати опорний пункт, що займає.

Взвод другого ешелону ротимає завдання, що полягає в підтримці вогнем взводів першого ешелону, у знищенні живої сили і бойової техніки, що прорвалася в опорний пункт роти, у відбитті атак противника та утриманні опорного пункту, який займає, і створення тим самим необхідних умов для його знищення.

Механізований взвод, який складає резерв батальйону, займає опорний пункт у глибині його оборони в готовності до відбиття атаки противника, що вклинився в оборону, знищення повітряних і аеромобільних десантів, диверсійно-розвідувальних груп, що висадилися у глибині району оборони батальйону, підсилення (заміни) підрозділів першого ешелону, які втратили боєздатність, і до вирішення інших завдань, що раптово виникають.

Взвод призначений в бойову охоронумає завдання не допустити несподіваного нападу противника на батальйон, ведення ним наземної розвідки, завдати ураження, а також ввести його в оману щодо накреслення переднього краю.

Взвод призначений в бойовий розвідувальний дозормає завдання виявлення вогневих засобів, засідок, загороджень противника і розвідки місцевості.

Взвод, призначений у вогневу засідку завчасно і приховано розміщує підрозділ (групи бойових машин) на вірогідних напрямках руху (наступу) противника з завданням завдати йому максимального ураження з близької відстані раптовим вогнем прямою наводкою, кинджальним і перехресним вогнем і застосуванням мінно-вибухових загороджень.

Для виконання поставлених завдань механізованому взводу вказується опорний пункт.

Побудова оборонного бою механізованого взводу включає:

  • бойовий порядок взводу,

  • бойові тактичні групи,

  • опорний пункт взводу,

  • систему вогню.

Побудова оборонного бою повинна забезпечити відбиття атаки противника і знищення його танків і живої сили перед переднім краєм, на флангах і в глибині оборони, утримання опорного пункту, маневр відділенням (танком) і вогнем.

Бойовий порядокмеханізованого взводу залежно від поставленого завдання та умов місцевостібудується в одну або дві лініїі, як правило, складаєтьсяз бойових порядків механізованих відділень, групи управління і вогневої підтримки, засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу.У деяких випадках у взводі може створюватисягрупа бойових машин (Гр.БМ).

Г р у п а у п р а в л і н н я і в о г н е в о ї п і д т р и м к и призначена для управління підрозділами і вогнем у ході бою, завдання ураження живій силі і броньованим машинам противника, а також для вирішення вогневих завдань, які раптово виникають.

До її складу можуть включатися розрахунок кулемета, гранатометне відділення (обслуга), пара вогнеметників, мінометна обслуга, а в деяких випадках – БМП (БТР) взводу.

Г р у п а б о й о в и х м а ш и н призначена для підтримки бою механізованих відділень, підвищення стійкості й активності оборони діями на заздалегідь обраних вогневих рубежах, закриття проривів, що утворилися внаслідок вогневих ударів противника, дій як кочуючих вогневих засобів і інших завдань. Їй призначається район розташування, кілька вогневих рубежів (позицій) і маршрути виходу до них. Діями групи бойових машин керує командир взводу через свого заступника.

Соседние файлы в папке Т 4