Промисловість України напередодні Другої світової війни

- збільшення асигнувань на оборону;

- збільшення видобутку вугілля, нарощування потужностей машинобудівної промисловості, хімічних підприємств, електроенергетики;

- встановлення надзвичайно жорсткої трудової дисципліни.

(Кошти на розвитку промислових центрів Уралу) Реальні темпи приросту продукції становили 16-18% на рік, що було дійсно економічним дивом.

У 1940 р. промисловий потенціал України 7 разів перевищував рівень 1913 р. З аграрної країни республіка перетворилась в індустріальну, Україна посіла друге місце в Європі за виплавкою чавуну, четверте за видобутком вугілля. Частка України в союзному виробництві залізної руди сягала 68 %, паровозів — 74 %. Однак Правобережжя та Полісся залишалися нерозвиненими у промисловому відношенні. Прискорився процес урбанізації: до 33 % населення у 1938 р. мешкало в містах проти 20% за десять років до цього.

Зменшилось відставання від розвинених країн з виробництва продукції на душу населення:

• якщо в 20-ті роки різниця була в 5-10 разів,

• то в кінці 30-х pp. — у 1,5-4 рази.

Важливим результатом стало подолання якісного, стадіального відставання промисловості.

У 30-ті роки країна стала однією з трьох-чотирьох, які були здатні виробляти будь-який вид промислової продукції, знаний у той час людством.

Примусова колективізація сільського господарства в Україні. Голодомор 1932—1933 років

Колективізація – примусове об’єднання індивідуальних селянських господарствоу колективні (колгоспи, радгоспи)

Кооперація – добровольне об’єднання індивідуальних селянських господарствоу колективні

Розкуркулення - вилучення майна у селян (куркуль, «підкуркульник»)

"Розселянювання" – ліквідація селянства, як класу. Утворився клас селян-колгоспників - найманих робітників на землі.

«Трудодень» - плата за працю в колгоспах

1927–1928 рр. в СРСР вибухнула хлібозаготівельна криза

Рішення XV з'їзду ВКП(б) (2 – 9 грудня 1927) передбачали процес кооперації (нагадаймо, що кооперація може бути декількох видів: виробнича, житлова, кредитна, споживча тощо).

Кінець 1929 р. – початок колективізації

1932 – 1933 рр. – голодомор

• території УРСР із найбільшою кількістю колгоспів (Харківщина, Черкащина, Одещина);

• території, найбільш уражені голодомором (Житомирщина, Київщина, Черкащина, Полтавщина, Харківщина).

з 30 жовтня 1932 р. до останніх днів січня 1933 р. - діяльність хлібозаготівельну комісію на чолі з Молотовим

7 Ноября 1929 года в газете «Правда» № 259 была опубликована статья Сталина «Год Великого перелома»

Мета колективізації - створення колективних господарств Це давало змогу безконтрольно розпоряджатися ресурсами села. (25—ЗО млн індивідуальних селянських господарств, а на 200— 300 тис. колгоспів.)

Завдання колективізації:

• перекачування коштів із села до міста на потреби індустріалізації;

• забезпечення населення країни дешевими продуктами харчування та сировиною;

• перетворення неконтрольованих державою індивідуальних селянських господарств на велике виробництво, повністю підконтрольне партійно-державному керівництву;

• ліквідація дрібнотоварного селянського укладу, який, на думку більшовиків, був джерелом капіталізму на селі, а отже, ліквідація куркульства як класу.

У 1929 р. в Україні нараховувалось 4,6 млн. селянських дворів