Спостереження можуть бути занотовані за такою схемою:

Ім’я дитини вік	Назви ігор, в які грають діти
	“Сім’я”	“Лікар­ня”	“Дитячий садок”	“Крам­ниця”	“Моря­ки”	“Водії”	“Війсь­кові” тощо

На тривалість гри першорядний вплив мають знання дітей про ті факти й явища довкілля, які потім відбиваються й усвідомлюються дошколятами в самостійній ігровій діяльності.

Орієнтовні показники тривалості спільної гри:

4-й рік життя – до 40 хв.;

5-й рік життя – до 60 хв.;

6-7-й рік життя – до 1,5 години.

Критеріями визначення взаємовідносин дітей у спільній грі можуть бути:

• взаємодія з однолітками у грі (вміння не заважати товаришам організовувати гру або взяти участь у спільній грі);

• вміння грати довго, із захопленням, зосереджено;

• знання норм поведінки і використання позитивних форм у спілкуванні з однолітками (розмовляти спокійно, ввічливо попросити, запропонувати товаришу свою іграшку, поступатися роллю, допомагати);

• виявлення моральних почуттів (співпереживання, співчуття, радість від спілкування з однолітками тощо).

Орієнтовні питання, які необхідно з’ясувати під час тематичної перевірки стану ігрової діяльності

1. Створення умов для ігрової діяльності дітей:

а) наявність ігрових куточків у групах; споруди для ігор на ділянках;

б) добір і розташування іграшок та ігрових матеріалів у відповідності з віковими особливостями дітей, за видами (сюжетні, технічні, дидактичні тощо);

в) місце гри в педагогічному процесі (ігри в режимі дня групи, час їх проведення тощо);

г) наявність нормативних документів, методичної літератури, текстів, фотоілюстративних матеріалів, ППД з проблем ігрової діяльності в методичному кабінеті дошкільного закладу освіти.

2. З’ясування рівня колективних взаємовідносин дітей в іграх:

а) ігрові групи, їх стійкість, характер об'єднання (ігри поруч, ігри разом, ігри підгрупами, всією групою дітей);

б) взаємовідносини дітей під час гри (вміння грати дружно, враховувати інтереси однолітків, самоорганізація, вміння порадитися, самостійно вирішувати незрозумілі питання тощо);

в) рушійні ігрові інтереси дітей залежно від віку;

г) прояв особистих якостей дітей – дружелюбність, гуманність, працелюбність, активність, організаторські вміння тощо.

3. Визначення рівня розвитку гри:

а) різноманітність видів, тематики сюжетно-рольових ігор, наявність знань за сюжетом, тривалість;

б) оцінка рівня ігрових умінь і навичок.

4. Особливості керівництва творчими й дидактичними іграми в різних вікових групах:

а) визначення завдань, які вирішує вихователь під час керівництва дитячою грою;

б) методика керівництва ігровою діяльністю (попереднє керівництво грою, спрямоване на розширення знань за сюжетом гри; характер попередньої діяльності: початок гри, інсценування гри; шляхи залучення дітей до гри, договір, його зміст, підготовка умов до гри, розвиток сюжету, зміст ігрових дій, емоційний стан учасників гри, роль вихователя під час гри, прийоми прямого керівництва, закінчення гри, оцінка діяльності дітей);

в) виховне значення гри;

г) пропозиції щодо поліпшення керівництва іграми дітей.

5. Орієнтовні питання для бесіди з вихователем з проблеми організації ігрової діяльності:

а) які завдання визначаєте під час керівництва іграми, чим керуєтесь під час добору прийомів?

б) у вашій віковій групі чи є ігри засобом всебічного розвитку дітей і головною формою організації?

в) які труднощі відчуваєте під час здійснення завдань із розділу «Гра»?

6. Орієнтовні питання для бесіди з дітьми:

а) в які ігри полюбляєте гратися разом?

б) хто готує іграшки для гри, а потім збирає їх на місця?

в) які правила поведінки під час ігор ви знаєте?

г) які ігри, іграшки ви полюбляєте, чи є у вас іграшки зроблені власноруч?