25. Який порядок подання та розгляду законопроектів які впливають на дохідну та видаткову частину бюджету (стаття 27 Бюджетного кодексу України)?

Стаття 27 БКУ. Подання і розгляд законопроектів, що впливають на показники бюджету, та введення в дію таких законів

1. До законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту подаються пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

2. Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом п'яти днів направляється до Кабінету Міністрів України для здійснення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Кабінет Міністрів України у двотижневий строк з дня отримання законопроекту подає до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету експертний висновок, підготовлений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади. Експертний висновок до законопроекту має містити інформацію щодо повноти та достовірності даних, викладених у фінансово-економічному обґрунтуванні, впливу законопроекту на показники бюджету (з обов'язковим визначенням вартісної величини такого впливу), можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді, відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, та пропозиції щодо його розгляду.

3. Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, крім передбаченого Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

4. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України та проектів законів про внесення змін до закону про Державний бюджет України відбувається за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України.

Завдання та задачі:

1. Що розуміють під правом бюджетної ініціативи? Яка відмінність права бюджетної ініціативи від права законодавчої ініціативи ? Хто, вiдповiдно до бюджетного законодавства України, виступає суб’єктами права бюджетної ініціативи ? Проаналізуйте Рішення Конституційного суду України № 1-рп/2009 від 13 січня 2009 року щодо офіційного тлумачення положень абзацу тринадцятого пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", частини другої статті 52, частини третьої статті 53, частини другої статті 54 Бюджетного кодексу України в аспекті положень частини першої статті 93, частини другої статті 96, пункту 6 статті 116 Конституції України (справа про право законодавчої ініціативи щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України).

Бюджетна ініціатива — право членів законодавчого органу вносити зміни у представлений виконавчою владою проект бюджету. Користуються такими правами Президент, народні депутати, кабмін, депутати місцевих рад.

законодавча ініціатива — це звернення суб'єкта права законодавчої ініціативи, визначеного Конституцією України, до Верховної Ради України стосовно прийняття нового закону, припинення чинності або зміни чинного закону, яке здійснюється шляхом подання проекту закону на розгляд Верховної Ради України.

Відмінність: стосується бюджету, менше коло суб’єктів хто може подавати бюджетну ініціативу, право тільки вносити зміни.

Конституційний суд виходив з того, що провів паралелі між повноваженнями Кабміну, конституційного закріплення суб’єктів законодавчої ініціативи. Тим самим було визначено, що суб’єктами точно є закріпленні ст. 93 КУ – Президент, Верховна рада України та Кабмін. В особливості Кабмін має право вносити таку ініціативу оскільки він є органом який складає кошторис держави і слідкує за його виконанням.

розробляє проекти законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

2. З метою дотримання строків прийняття Проекту Закону Про Державний бюджет України у другому читанні, Верховна Рада України, на прохання Голови Комітету Верховної ради з питань бюджету погодилась відкласти прийняття рішення про загальний обсяг дефіциту (профіциту) державного бюджету України на наступний бюджетний період під час розгляду проекту Закону про Державний бюджет України у третьому читанні. Дайте правову оцінку рішенню Верховної ради України ? Які показники проекту державного бюджету України затверджуються у другому читанні ? Яке це має значення у структурі бюджетного процесу ?

Рішення ВРУ про відкладення рішення про загальний обсяг дефіциту (профіциту) Держбюджету на наступний бюджетний період є неправомірним (порушення диспозиції ст. 158 ЗУ «Про регламент ВРУ»).

Згідно ч. 4 ст. 158 ЗУ «Про регламент ВРУ» У другому читанні приймаються: граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) державного бюджету, граничний обсяг державного боргу та граничний обсяг надання державних гарантій; загальна сума доходів, видатків та кредитування державного бюджету; розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період, розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період; бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів.

Воно має доволі велике значення у структурі бюджетного процесу, оскільки чітко встановлено процедуру, дає змогу вже побачити після 2 читання як країна вже буде жити, тут встановлюються найважливіші дані.

3. Після затвердження Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, в результаті удосконалення та раціоналізації структури публічного управління, Указом Президента України було ліквідовано Вищу атестаційну комісію України, а частина її завдання та функцій в межах реалізації бюджетної програми «Проведення атестації науково-педагогічних працівників в Україні» було перекладено на Міністерство науки, освіти, молоді та спорту України. Міністерство припинило діяльність за відповідною програмою у зв’язку із відсутністю у нього необхідного фінансування на виконання додаткових завдань і функцій ліквідованого органу до внесення змін до закону про державний бюджет в частині отримання додаткових бюджетних призначень.

Проаналізуйте ситуацію на предмет її законності. Вкажіть на підставність чи безпідставність аргументів Міністерства та можливі шляхи вирішення ситуації, згідно з діючим законодавством України.

Чи змінилася б ситуація, якби завдання та функції по цій програмі були передані новоствореному органу державної влади замість ліквідованої Вищої атестаційної комісії України ?

п. 2 ст. 23 встановлює, що Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Тому, міністерство мало право відмовити у виконанні до внесення змін до закону про держбюджет. Аргументи мали підстави за вищевказаною статтею.

А також Стаття 30. Склад видатків та кредитування Державного бюджету України

1. Видатки та кредитування Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтею 87 цього Кодексу.

Тобто якщо бюджетні призначення не зазначаються у держбюджеті, фінансування не буде.

Шляхом вирішення є внесення змін до держбюджету.

Так, ситуація б змінилася, оскільки призначення існували для ВАК, а так вони просто будуть переведені іншому органу. (Якщо після прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) повноваження на виконання функцій або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення, передається відповідно до законодавства від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів, дія бюджетного призначення не припиняється і застосовується для виконання тих самих функцій чи послуг іншим головним розпорядником бюджетних коштів, якому це доручено. Передача бюджетних призначень у випадку, передбаченому цією частиною статті, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.ч. 6 ст. 23 БКУ)

4. Одна із сільських рад Вінницької області у тижневий строк після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» прийняла власний місцевий бюджет. Районна обласна державна адміністрація, на території якої знаходиться відповідна сільська рада, звернулася до останньої з листом про порушення нею положень Бюджетного кодексу України, оскільки сільський бюджет був прийнятий без врахування показників районного бюджету, який на той час ще не був затверджений районною радою та вимогою переглянути рішення про бюджет села. У відповідь сільська рада звернула увагу на те, що їхнє село лише «…щорічно передає власні кошти у бюджети вищого рівня (зокрема, цьогоріч затверджений районний бюджет передбачає перерахування 1,5 млн. з сільського бюджету) та жодних трансфертів не отримує, а тому норми бюджетного законодавства не порушені. Окрім того, районний бюджет був прийнятий невчасно, із порушенням строків, визначених Бюджетного кодексу України, що об’єктивно зумовило неможливість врахування його положень при прийнятті бюджету села.»

Проаналізуйте аргументи районної державної адміністрації та сільської ради з позицій Бюджетного кодексу України? Чия позиція є законною? Відповідь обґрунтуйте.

Районна обласна рада спиралася на норму ст. 77 БКУ

Стаття 77. Затвердження місцевих бюджетів

1. Відповідно до частин дев'ятої і десятої статті 75 цього Кодексу Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні місцеві ради при затвердженні місцевих бюджетів мають врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення (необхідні для формування місцевих бюджетів), затверджені Верховною Радою України при прийняттіпроекту закону про Державний бюджет України у другому читанні.

2. Місцеві бюджети затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради до 25 грудня року, що передує плановому.

Якщо до 1 грудня року, що передує плановому, Верховною Радою України не прийнято закон про Державний бюджет України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада при затвердженні відповідних місцевих бюджетів враховують обсяги міжбюджетних трансфертів (освітня субвенція, медична субвенція, субвенції на здійснення державних програм соціального захисту, базова та реверсна дотації), визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.

У двотижневий строк з дня офіційного опублікування закону про Державний бюджет України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада приводять обсяги міжбюджетних трансфертів у відповідність із законом про Державний бюджет України.

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами. Ліміти споживання енергоносіїв у натуральних показниках для кожної бюджетної установи встановлюються виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань.

Недотримання строку прийняття бюджету не передбачає відповідальності з боку БКУ.

На мою думку, позиція районної державної адміністрації є законною, оскільки не доведено що вона порушила строки, але доведено, що не врахували її інтереси. Спираючись на конкретну статтю 77 БКУ можна вказати, що сільська рада прийняла бюджет без врахування районного бюджету і це є порушенням бюджетного законодавства.