- •1. Практична робота. Аналіз та службове призначення поверхонь деталі при розробці технологічного процесу її виготовлення
- •1.2. Теоретичні відомості про службове призначення поверхонь
- •1.3. Приклад аналізу призначення вал-шестерні
- •1.3.1. Службове призначення та умови роботи
- •1.3.2. Систематизація поверхонь
- •Характеристика поверхонь деталі «Вал-шестерня»
- •1.3.3. Аналіз технічних вимог деталі
- •2.3. Приклад оброблення зовнішньої поверхні
- •Зміст завдання для оброблення зовнішньої поверхні
- •2.4. Приклад оброблення внутрішньої поверхні
- •2.5. Порядок виконання роботи
- •2.6. Контрольні запитання
- •3. Практична робота. Розрахунок припусків на механічне оброблення
- •3.2. Теоретичні відомості про розрахунок припусків
- •3.3. Стакан підшипника, приклад
- •3.3.1. Зовнішній діаметр ø270-0,21 мм
- •3.3.2. Торець «б» (розмір 125-0,063 мм)
- •3.3.3. Зовнішній діаметр ø230-0,46 мм
- •3.4. Порядок виконання
- •3.5. Контрольні запитання
- •4. Практична робота. Нормування механічного оброблення деталей
- •4.2. Теоретичні відомості про методику нормування механічної обробки
- •4.2.1. Розрахунок режимів різання і основного часу
- •4.2.2. Визначення норми штучного часу
- •4.3. Нормування при багатоінструментальній обробці колодки гальма на свердлильному верстаті, приклад
- •4.3.1. Розрахунок режимів різання і машинного часу
- •4.4. Порядок виконання
- •4.5. Контрольні запитання
- •5 Практична робота. Вибір обладнання, різального, допоміжного та вимірювального інструменту
- •5.2 Теоретичні відомості про основні правила підбору технічного обладнання при механічній обробці
- •5.3. Порядок виконання
- •5.4. Контрольні запитання
- •6. Практична робота. Розрахунок похибки базування заготовки у пристрої
- •6.2. Теоретичні відомості про визначення похибки базування
- •6.3. Оброблення зовнішньої поверхні втулки на оправці, приклад
- •7.3. Ступінчастий вал, приклад.
- •8.3. Розрахунок розмірного ланцюга ступені редуктора, приклад
- •10.3. Порядок виконання
- •10.3.1. Приклад виконання
- •10.4. Контрольні запитання.
- •11. Практична робота. Математичне визначення показників законів розподілу відмов
- •11.2. Теоретичні відомості про математичні показники надійності
- •11.3. Порядок виконання
- •11.3.1. Приклад виконання.
- •11.4. Контрольні запитання
- •12. Практична робота. Використання інформаційних технологій для розрахунків показників надійності виробів
- •12.2. Хід виконання роботи
- •13. Практична робота. Розрахунок надійності технічних систем
- •13.2. Теоретичні відомості про технічні системи та їх розрахунок
- •13.3. Порядок виконання
- •13.4. Приклад виконання. Структурна схема постачання повітря підприємства харчової технології.
- •13.5. Контрольні запитання
- •14. Практична робота. Визначення показників довговічності та безвідмовності за критеріями корозії та зношування, вибір та обґрунтування способів підвищення довговічності
- •14.2. Теоретичні відомості про визначення показників за критеріями корозії та зношування
- •14.3. Порядок виконання
- •14.5. Контрольні запитання
3.3. Стакан підшипника, приклад
Розрахувати припуски та граничні розміри за технологічними операціями (переходами) обробки поверхонь заготовки стакана підшипника (рис. 3.1). На вказані поверхні призначити припуски та допуски за ГОСТ 26645-85. 8-й клас точності розмірів виливка за ГОСТ 26645-85 відповідає приблизно 1-му класу точності за ГОСТ 1855-55.
Рис. 3.1. Стакан підшипника
3.3.1. Зовнішній діаметр ø270-0,21 мм
Спосіб установки — на розтисненій оправці по Ø160 мм і торці «А». Сумарна величини Rz і T(h), яка характеризує якість поверхні заготовки виливка, складає 600 мкм (табл. Д.3.1), [14, табл. 6—10]. Після першого технологічного переходу Т для деталей із чавуна виключається із розрахунків, тому для чорнового і чистового точіння знаходимо за табл. Д.3.2 тільки значення Rz (відповідно 50 та 30 мкм) і записуємо в розрахункову таблицю.
Просторове
відхилення — результат короблення
виливка. Гранична величина короблення
мкм/мм
(табл. Д.3.3), що на довжині L = 70 мм дає
загальну величину короблення
мкм.
Величина залишкової просторової похибки
(3.2)
Значення коефіцієнта Кy визначаються за табл. Д.3.4.
Після
чорнового точіння
мкм.
Після
напівчистового точіння
мкм.
Після
чистового точіння
мкм.
Похибка
базування на розтискній оправці
.
Похибка установки в цьому випадку буде
складатися тільки з похибки індексації
стола багатошпиндельного верстата,
становить 50 мкм.
Величина розрахункового припуску визначається за формулою з табл. Д.3.5
.
(3.3)
Значення 2Zmin по операціям (переходам) обробки складає:
точіння чорнове:
мкм;точіння напівчистове:
мкм;точіння чистове:
мкм.
Стовпчик табл. 3.1 «Розрахунковий розмір» (dр) заповнюємо починаючи з останнього (в даному випадку із креслення) розміру послідовним відніманням розрахункового мінімального припуску кожного технологічного переходу.
Таким чином, маючи розрахунковий (із креслення) розмір, після останнього переходу (в нашому випадку чистового точіння 269,79 мм) для решти переодів механічної обробки отримуємо:
точіння чистове — 269,79 мм;
точіння напівчистове — 269,79 + 0,160 = 269,95 мм;
точіння чорнове — 269,95 + 0,204 = 270,154 мм;
для заготовки — 270,154 +1,372 = 271,526 мм.
Результати розрахунків зводимо в табл. 3.1.
Значення допуску кожного переходу приймають за таблицями Д.1.1 у відповідності з квалітетом того чи іншого виду обробки. Так, для чистового точіння значення допуску складає 210 мкм оскільки 10 квалітет точності (розмір із креслення); для напівчистового ТА = 320 мкм – 11 квалітет ; для чорнового точіння ТА = 810 мкм – 13 квалітет; допуск на розмір відливки 1-го класу точності за ГОСТ 1855-55 складає ТА = 1200 мкм.
У колонці «Граничний розмір» найменші значення (dmin) знаходяться за розрахунковими розмірами, округленими до точності допуску відповідного переходу. Найбільші граничні розміри (dmax) визначаються з найбільших граничних розмірів додаванням допусків відповідних переходів.
Таким чином, для чистового точіння найменший граничний розмір
270 – 0,210 = 269,79 мм, найбільший — 270 мм; для напівчистового точіння найменший граничний розмір — 269,95, найбільший — 269,95 + 0,320 = 270,27 мм; для чорнового точіння найменший граничний розмір — 270,154, а найбільший — 270,154 + 0,800 = 270,954 мм; для заготовки найменший граничний розмір — 271,526 мм, найбільший — 271,526 + 1,2 =272,726 мм.
Мінімальні
граничні значення припусків
являють собою різниці найменших граничних
розмірів попереднього і виконуваного
переходів, а максимальні
— відповідно різниці найбільших
граничних розмірів.
Тоді для чистового точіння
мкм;
мкм;
для напівчистового точіння
мкм;
мкм;
для чорнового точіння
мкм;
мкм.
Номінальний (розрахунковий) операційний припуск
(3.4)
де ТАі-1 — допуск на обробку заготовки на попередній операції.
Тоді номінальні (розрахункові) припуски на:
1)
точіння чистове — 2
мм;
2)
точіння напівчистове — 2
мм;
3)
точіння чорнове — 2
мм
(у розрахунок взята половина допуску
виливка, тому що вона має симетричне
розташування поля допуску ±0,6 мм).
Загальний
номінальний припуск 2
мм.
Округлюємо
отримане значення 2
мм.
Розрахунковий розмір заготовки dном. заг. = 270 + 3,5 = 273,5 мм.
Перевіряємо правильність виконаних розрахунків:
–
=
270 – 160 = 110 мкм; ТА2
– ТА3
= 320 – 210 = 110 мкм.
–
=
684 – 204 = 480 мкм; ТА1
– ТА2
= 800 – 320 = 480 мкм.
–
=
1772 – 1372 = 400 мкм; ТАзаг
– ТА1
= 1200 – 800 = 400 мкм.
