Неявний метод Ейлера.
Ф
ормула
інтегрування неявного методу Ейлера
відрізняється від формули явного методу
обчисленням значень у наступній точці
по значеннях
в цій же точці (неявне представлення
шуканої величини
)
і має вигляд:
(1.7)
Особливістю
цієї формули інтегрування є необхідність
розв’язувати систему рівнянь на кожному
кроці інтегрування відносно
,
який присутній в правій і лівій частинах
рівняння. Крок у неявному методі Ейлера
обмежений тільки точністю інтегрування.
Допустима похибка апроксимації на крок
задається, як
.
Після виконання чергового кроку
інтегрування розраховується похибка
,
що повинна бути менше допустимої,
(1.8)
Обчислення
за формулою 1.8 починаємо з 3-ї ітерації,
оскільки для розрахунку потрібні
значення
.
Якщо хоча б одне
,
то крок зменшується у два рази
і повторюють
розрахунки. Якщо
для всіх і,
то крок розраховується за формулою:
, (1.9)
чи вибирається по методу трьох зон (як правило, m = 2):
(1.10)
Остаточно вибирається найменший крок серед всіх значень hi. Часто використовують значення m = 2.
Наприклад: розв’яжемо систему лінійних ОДР (формула 1.6).
Задаємо початкові умови і початкові дані хпоч , хкін , доп: х1,0 = х2,0 = 0, доп = 0,1.
Розрахуємо крок інтегрування за формулою 1.9 чи 1.10. Для початкових ітерацій виберемо його таким як і в попередньому прикладі: h = 0,3.
Розв’яжемо систему відносно хк+1.
Виведемо на екран результати.
Розрахуємо значення невідомих на перших трьох ітераціях.
Починаючи з 3-ї ітерації обчислимо (формула 1.8). Якщо умови точності виконуються (у прикладі доп = 0,1) та хк+1<xкін, перейдемо до наступної ітерації з тим же кроком (тобто до п.3). Інакше розрахуємо новий крок – перейдемо до п.2.
Неявний метод Ейлера може застосовуватися для розв’язання більшості систем ОДР як з малим, так і з великим розсіюванням постійних часу, але трудомісткість кожного кроку значно вище ніж у попередньому методі. Він абсолютно стійкий в області уявної вісі, але дає більш сильне затухання коливальних процесів у порівнянні з реальними коливаннями (має велику похибку розв‘язків).
Метод Гюна
Цей метод використовує фундаментальну теорему аналізу, тобто інтегрування функції y(x) на інтервалі [xk ; xk+1] :
(1.11)
Якщо з формули (1.11) виразити y(xk+1), то отримаємо формулу (1.4):
Для наближеного обчислення визначеного інтегралу використаємо метод трапецій з кроком h = x1 – x0 :
(1.12)
Оскільки
рівняння неявне – у правій і лівій
частинах є значення
– для перетворення його у явний вигляд
скористаємося формулою Ейлера для
,
що знаходиться у правій частині рівняння:
(1.13)
Д
ля
обчислення послідовності точок, що є
розв‘язком задачі, використовуємо
перше наближення за методом Ейлера,
позначивши вираз для заміненого
через pk+1:
(1.14)
При визначенні похибки остаточний елемент у формулі трапецій, що використовується для наближення інтегралу з формули (1.4), дорівнює
(1.15)
Якщо ми обрахуємо на кожному кроці лише цю похибку, то накопичена похибка на m кроках :
(1.16)
Тобто при зменшенні кроку вдвічі, похибка повинна зменшитися в 4 рази.
