Фактори неелектричного характеру

1) Час дії струму – головний фактор неелектричного характеру.

Зі збільшенням часу дії струму зменшується опір тіла людини за рахунок зволоження шкіри від поту та електролітичних процесів у тканинах. Усе вірогіднишим стає пробій шкіри, послаблюються захисні сили організму, імовірність більш тяжкого ураження зростає. Тому першою дією, коли людина опиняється під напругою, є звільнення її від дії електричного струму.

2) Шлях струму (петлі струму) – шлях, яким струм проходить через тіло людини, суттєво впливає на тяжкість ураження.

Найбільш небезпечними є такі шляхи, які проходять через життєво важливі органи – серце, легені, мозок. Серед випадків із тяжкими і смертельними наслідками частіше спостерігаються петлі «рука-рука» (40%), «права рука - ноги» (20%) і «ліва рука-ноги» (17%).

Особливо небезпечними є петлі «голова-руки» і «голова-ноги», які викликають летальні наслідки майже в 90% випадків, але зустрічаються вони досить рідко.

Статистичні дані показують, що число травм з втратою свідомості при проходженні струму по шляху «права рука-ноги» складають 87%, по шляху «нога-нога» — 15%.

Найбільш характерні ланцюги струму через людину: рука-ноги, рука-рука , рука-тулуб (відповідно 56,7; 12,2 і 9,8% травм). Але найбільш небезпечними вважаються ті ланцюги струму, при яких залучаються обидві руки — обидві ноги, ліва рука-ноги, рука-рука, голова-ноги.

3) Стан організму та його індивідуальні особливості. Стан організму значною мірою впливає на тяжкість ураження людини електричним струмом. Тяжкість ураження збільшується у випадках:

- нервового збудження;

- депресії;

- захворювань шкіри;

- загальних захворювань.

Особливо слід відмітити, що тяжкість ураження зростає у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, тому людину в такому стані допускати до роботи з електроустановками категорично забороняється.

До індивідуальних особливостей організму, які впливають на тяжкість ураження, слід віднести чутливість організму до дії електричного струму, психічні особливості та риси характеру людини, рівень її фізичного розвинення.

4) Раптовість дії. При несподіваному потраплянні людини під напругу захисні сили організму не налаштовані на небезпеку, тому раптова дія при інших однакових чинниках більш небезпечна, ніж очікувана і передбачена.

Експериментально встановлено, що якщо людина чітко усвідомлює загрозу можливості потрапити під напругу, то при реалізації цієї загрози значення порогових струмів на 30-50% вищі.

Фактори стану виробничого середовища, які впливають на важкість ураження людини електричним струмом

Стан повітря робочої зони та особливості виконання самого виробничого приміщення значно впливають на тяжкість ураження електричним струмом. Наприклад, зі збільшенням вологості повітря зменшується опір на ділянці підключення людини в електричну мережу, знижується опір ізоляції електроустановки, що дуже небезпечно.

Підвищення температури повітря посилює потовиділення у людини, зволожуються одяг, взуття. Тому відповідно до ПУЕ (Правила улаштування електроустановок) усі виробничі приміщення поділяють на три категорії за ступенем небезпеки ураження електричним струмом:

- приміщення без підвищеної небезпеки;

- приміщення підвищеної небезпеки;

- приміщення особливої небезпеки.

Категорії визначаються за наявністю факторів підвищеної або особливої небезпеки в даному приміщенні.

До факторів підвищеної небезпеки належать:

- температура повітря вища 35 ^о С;

- відносна вологість повітря вища 75%;

- наявність струмопровідного пилу;

- наявність струмопровідної підлоги;

- можливість одночасного торкання до електроустановки і металевих конструкцій, які мають контакт із землею.

До факторів особливої небезпеки належать:

- відносна вологість повітря близько 100%;

- наявність агресивного середовища, яке здатне порушити ізоляцію.

До приміщень без підвищеної небезпеки відносять такі, які не мають жодного з цих факторів; до приміщень з підвищеною небезпекою – такі, що мають хоча б один із факторів підвищеної небезпеки; до приміщень з особливою небезпекою – такі, що мають хоча б один фактор особливої небезпеки або два і більше факторів підвищеної небезпеки.

Залежно від категорії приміщень проводиться вибір електрообладнання, ступінь його захисту та визначаються особливості його експлуатації.

Весь персонал, що обслуговує електроустановки, щороку має навчатися прийомам звільнення від електричного струму, виконання штучного дихання і зовнішнього масажу серця. Заняття проводить компетентний медичний персонал з відпрацюванням практичних дій на тренажерах. Відповідальність за організацію навчання несе керівник підприємства.

Заходи, що регламентують безпечне обслуговування та використання електроустаткування викладені в «Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів» і «Правилах техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів».

Особлива увага керівників та відповідальних за електрогосподарства, повинна приділяти найсуворішому виконанню вимог зазначених Правил щодо утримування й експлуатації електричних мереж і станцій, включаючи розподільні пристрої, де за даними статистики найчастіше відбуваються нещасні випадки.

Правильне користування електроенергією вдома, в сухих приміщеннях з дерев’яними підлогами практично виключає випадки ураження електричним струмом. Однак через порушення правил користування електроприладами і апаратами, їх несвоєчасного ремонту і недбалого зберігання у побуті нерідко трапляються випадки електротравм.

Основною умовою безпечного користування електроенергією в побутових приміщеннях є справний стан ізоляції електропроводки, електроприладів і апаратів, запобіжних щитків, вимикачів, штепсельних розеток, лампових патронів і світильників, а також шнурів, за допомогою яких вмикаються електроприлади, телевізори та інші споживачі. Заміна заводських запобіжників, навіть тимчасово, «жучками” може бути причиною нещасного випадку або пожежі.

Для уникнення пошкодження ізоляції проводів не дозволяється підвішувати їх на цвяхах чи інших предметах, перекручувати, закладати шнури за газові, водопровідні і опалювальні труби та батареї, вішати будь-що на провід, витягати за шнур штепсельну вилку з розетки, зафарбовувати і білити проводи і шнури.

У будинках, де електропроводка виконана захованим способом під штукатуркою, вбивання у довільних місцях стіни цвяхів і костилів, а також пробивання отворів і борозен можуть призвести до пошкодження захованої електропроводки і ураження електричним струмом.

Пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, електроприлади і апарати надзвичайно небезпечно ремонтувати або замінювати під напругою. Перед ремонтом треба викрутити пробку або відключити автомат. Цю роботу краще виконувати людині, знайомій з правилами ремонту.

При користуванні переносними світильниками, приладами, електроінструментом або електроприводом швейної машини небезпечно одночасно торкатися батарей опалення, водопровідних труб і інших заземлених металоконструкцій, тому що при ушкодженні ізоляції електроприладу через тіло людини пройде небезпечний для організму струм.

Особливу обережність слід проявляти у сирих приміщеннях, у приміщеннях з земляними, цегельними і бетонними підлогами, які є добрими провідниками струму (підвали, ванні кімнати тощо).

В таких приміщеннях не допускається встановлювати вимикачі і розетки, користуватися різними електронагрівальними приладами, електробритвами, пральними машинами, переносними світильниками, а також стаціонарними світильниками без спеціальної арматури (скляного ковпака).

Поза приміщенням, на відкритому повітрі, де під ногами знаходиться земля, дотик людини до оголених або погано ізольованих частин електропроводки призводить до електротравм. При користуванні поза приміщенням переносним електроінструментом, насосом для поливу необхідно суворо дотримуватись вказівок інструкції заводу — виготовлювача для даного виробу.

Слід знати, що побутові електроприлади (чайники, праски, плитки і т.п.) і переносні світильники (торшери, настільні лампи) призначені лише для користування в приміщеннях, тому застосування їх на відкритому повітрі може стати причиною нещасного випадку.

Статистика свідчить, що біля третини всіх випадків електротравматизму серед населення коїться через зіткнення людей з обірваними чи такими, що провисли, дротами. Необхідно знати, що небезпечно не лише торкатися, але й підходити ближче 5-8 м до лежачого на землі обірваного дроту повітряної лінії електромережі.