75. Призначення покарання за сукупністю вироків.

Відповідно до ст.71 сукупність вироків має місце там, де засуджений після встановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин.

Правила призначення покарання за сукупністю вироків:1) призначення покарання за знов вчинений злочин;

2) до призначеного нового покарання суд приєднує повністю або частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком;

3) визначення остаточної міри покарання за сукупністю вироків обмежено відповідними межами.

76. Поняття та види звільнення від та його відбування

Звільнення від покарання можливе лише в тих випадках, коли його мета може бути досягнута без реального відбування покарання (в цілому чи його частини) або коли її досягнення надалі стає неможливим і безцільним (важка хвороба засудженого) чи недоцільним (давність виконання обвинувального вироку). Звільнення від покарання жодною мірою не підриває принципу невідворотності покарання. Безперечно, якщо покарання недоцільне, воно не в змозі досягти мети, що стоїть перед ним.

Під звільненням від покарання та його відбування розуміють передбачені в КК випадки незастосування судом до особи, винної у вчиненні злочину, покарання або припинення подальшого його відбування.

77. Звільнення від відбування покарання з випробуванням

Звільнення від відбування покарання з випробуванням полягає у звільненні засудженого від основного покарання за умови, що він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням допускається тільки: 1) при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк п'ять років чи менше; 2) з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи.

Отже, цей вид звільнення від відбування покарання не може бути застосований, якщо; а) особі призначено основне покарання у виді штрафу, громадських робіт, арешту, тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців, позбавлення волі на строк більше п'яти років; б) у суду з урахуванням обставин справи не виникло переконання в тому, що для виправлення особи немає необхідності в реальному виконанні покарання.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо неповнолітнього може бути застосоване лише у разі засудження його до позбавлення волі на строк п'ять років чи менше (ч. 2 ст. 104).

78. Поняття та правові наслідки судимості. Види припинення судимості.

Судимість є правовим наслідком засудження особи вироком суду до кримінального покарання.

Правові наслідки судимості:

а) рецидивом злочинів як найбільш небезпечним видом множинності визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин (ст.34);б) злочин може бути визнаний повторним, якщо судимість за перший злочин не було погашено або знято (ч.4 ст.32);в) повторність злочину та рецидив є обставинами, які обтяжують покарання (п.1 ч.1 ст.67);г) судимість, як правило, виключає застосування до особи, яка вчинила новий злочин, пільгових інститутів КП, наприклад, звільнення від КВ (ст.45-47);д) у багатьох статтях Особливої частини КК судимість передбачається як кваліфікуюча або особливо кваліфікуюча ознака. два види припинення судимості: її погашення і зняття.Погашення судимості — це автоматичне її припинення при встановленні передбачених законом умов. Головним з них є невчинення особою протягом строку судимості нового злочину. Під зняттям судимості розуміється припинення судимості рішенням суду.