43. Поняття замаху на злочин, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки.

Замах на злочин - це діяння особи, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, не доведені до кінця з незалежних від цієї особи обставинам.

Замах на злочин — це невдала спроба посягання на об'єкт, діяння винного не спричиняє йому шкоди, злочин не доводиться до кінця з причин, які не залежать від волі винного, переривається, не завершується всупереч бажанню особи довести його до кінця

В об'єктивну сторону замаху входять не доведені до логічного завершення дії, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину. З суб'єктивної сторони замах можливо лише з прямим умислом.

 Об'єктивними ознаками замаху є: а) вчинення діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину; б) недоведення злочину до кінця; в) причини недоведения злочину до кінця не залежать від волі винного.

44. Види замаху на злочин. Непридатний замах та його види.

Види замаху: закінчений, незакінчений і непридатний замах.Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала всі дії, що їх вважала за необхідні для доведення злочину до кінця, та злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (ч. 2 ст. 15).Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, які не залежали від її волі, не вчинила всіх дій, що їх вважала за необхідні для доведення злочину до кінця (ч. 3 ст. 15).Непридатний замах поділяється на замах при помилці в об’єкті злочину та замах з непридатними засобами. Непридатний замах поділяється на замах при помилці в об’єкті злочину та замах з непридатними засобами. Замаху при помилці в об’єкті злочину властиво те, що безпосередньому об’єкту, на спричинення шкоди якому спрямовано умисел винного, шкода не спричиняється чи навіть немає загрози спричинення шкоди (постріл у труп). Це відбувається у зв’язку з наявністю помилки в об’єкті злочину. За наявності помилки в об’єкті злочину дії винного слід кваліфікувати залежно від спрямованості умислу.При замаху з непридатними засобами особа, яка здійснює замах, вважає, що засоби, яких вона використовує, можуть спричинити злочинний результат (підкладання в машину несправної вибухівки). Та ці засоби є непридатними й об’єктивно не можуть спричинити бажані для винного злочинні наслідки.

45. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин). У випадку вимушеного припинення попередньої злочинної діяльності конкретний злочин не доводиться до кінця із причин, що не залежать від волі винного, а тому кваліфікація вчиненого не може здійснюватися на підставі загальних правил. Це пов’язане з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого чинним КК.

У незакінченому злочині відсутні окремі ознаки складу, тому кримінальна відповідальність за незакінчений злочин наступає за ст. 14 або 15 і тією статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин (ст. 16 КК).

У випадку, коли попередня діяльність містить ознаки іншого самостійного складу злочину, вчинене необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, як готування або замах на злочин, що особа бажала вчинити та закінчений злочин, який мав місце в процесі готування або замаху.

При доведенні злочину до кінця, стадії готування і замаху не мають самостійного юридичного значення і не впливають на кваліфікацію.

Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14 КК).

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КК за вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кодексу.

За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кодексу (ч. 3 ст. 68 КК).