- •Передмова
- •1 Область застосування
- •2 Нормативні посилання
- •3 Вимоги до побудови текстового документа
- •3.1 Структурні елементи текстового документа
- •3.2 Титульний лист
- •3.5 Введення
- •3.6 Текст документа
- •3.8. Література
- •4 Вимоги до викладу тексту
- •4.1 Вимоги до тексту
- •4.2 Розподіл тексту документа
- •4.3 Заголовки
- •4.4 Таблиці
- •4.5 Графічний матеріал
- •4.6 Формули
- •4.7 Посилання
- •4.8 Скорочення
- •4.9 Умовні позначки, зображення, знаки, одиниці фізичних величин, числові значення
- •5 Вимоги до позначення текстової і конструкторської навчальної документації
- •П ідклас г рупа п ідгрупа
- •6 Вимоги до проведення нормоконтролю текстової і конструкторської навчальної документації
4.7 Посилання
4.7.1 У текстовому документі допускаються посилання на даний документ, стандарти, технічні умови й інші документи за умови, що вони цілком і однозначно визначають відповідні вимоги і не викликають труднощів під час користування документом.
Посилатися треба на документ у цілому чи його розділи і додатки. Посилання на підрозділи, пункти, таблиці та ілюстрації не допускаються, за винятком підрозділів, пунктів, таблиць і ілюстрацій даного документа.
При посиланнях на стандарти і технічні умови вказують тільки їхнє позначення, при цьому допускається не вказувати рік їхнього затвердження.
При посиланнях у текстовому навчальному документі на матеріал даного документа варто писати: «... відповідно до розділу 2», «... згідно 3.1», «... поз.1.1», «... відповідно до рисунка 2», (рисунок 3.1), «... по формулі (3.2)», «... відповідно до таблиці 1», (таблиця 2), «... відповідно до додатка А», (додаток Г) і т.п.
4.7.2 При посиланнях на матеріал стандарту і першоджерел посилаються на відповідний стандарт із указівкою його позначення без двох останніх цифр року затвердження.
Приклад
Порядок заповнення специфікації за ДСТ 2.108 - *
Повне позначення стандарту і першоджерел, їхнього найменування вказують у списку літератури.
При посиланні в текстовому документі одночасно на кілька стандартів варто повторювати індекс стандарту.
Приклад
ДСТ 1.0; ДСТ 1.5; ГОСТ 2.105 - 95
Посилання наводяться на першоджерело в цілому.
У текстовому навчальному документі допускається повторювати зміст (робити витяг) розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, при цьому після дублювання положення вказується в дужках позначення першоджерела без номера розділу, підрозділу, пункту і підпункту, що дублюють.
Приклад
[4] с. 13; [4] додаток Б.
4.8 Скорочення
4.8.1 У текстовому навчальному документі допускаються наступні скорочення;
с. - сторінка; р. - рік; рр. - роки; мін. - мінімальний; макс. – максималь-ний; абс. - абсолютний; відн. - відносний, котрі застосовують з цифровими значеннями, а також загальноприйняті скорочення: т.д. - так далі; т.п. - тому подібне; і ін. - і інші; ін. - інші; див. - дивися; номін. - номінальний; найм. – най-менший; найб. - найбільший; св. - понад; гранич. відхил. - граничне відхилення; змін. - зміни та інші абревіатури, установлені правилами української орфографії, а також відповідними державними стандартами.
4.8.2 Якщо в текстовому навчальному документі прийнята особлива система скорочення слів чи найменувань, то перелік прийнятих скорочень повинен бути приведений у структурному елементі «Позначення і скорочення», що розташовують у текстовому документі за структурним елементом «зміст».
4.8.3 Скорочення слів і словосполучень, дозволених для застосування, установлює ДСТ 2.316 - *
4.8.4 Не слід скорочувати словосполучення:
тому що; повинно бути;
так що; у такий спосіб;
головним чином; так названий.
4.8.5 Не допускається застосовувати довільні словотворення, наприклад:
вірно: невірно:
державний бюджет держбюджет
механічна обробка мехобработка
технологічний процес техпроцес
технічна документація техдокументація
господарчий договір госпдоговір
4.8.6 Дозволяється застосовувати скорочення слів і словосполучень, характерні для визначеної галузі чи області діяльності (застосування вузькоспеціальних термінів). Записують такі скорочення одним зі способів:
- безпосередньо в тексті (у дужках після повного найменування при першому згадуванні), якщо скорочень у документі менш 20 і кожне з них повторюється не більш 3-5 разів;
- у переліку стовпцем (скорочене найменування ліворуч - повне найменування праворуч), якщо скорочень у документі більш 20 і кожне з них повторюється не менш 3-5 разів.
Приклад:
1. РК - ручне керування;
2. АК - автоматичне керування.
Такий перелік скорочень поміщають на початку документа (після змісту).
4.8.7 Найменування, що складається з декількох слів, при повторному його згадуванні в тексті рекомендується писати в скороченому вигляді, наприклад:
«Пояснювальна записка» варто писати «Записка». Тут при згадуванні повного найменування в дужках пишуть «надалі» і його прийняте скорочення, наприклад: «Дипломний проект (надалі - проект)».
4.8.8 Слова maximum і minimum застосовують у скороченому вигляді тільки для індексів, наприклад Rmax, Rmin
У тексті ці слова варто писати: максимальний, мінімальний.
4.8.9 Найменування підприємств, організацій і відділів при першому згадуванні варто писати цілком із вказівкою в дужках їхнього скороченого позначення, наприклад: Сумський державний університет (СумДУ). При наступному згадуванні про них у тексті рекомендується скорочене позначення.
