7. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

Третіми особами, що заявляють самостійні вимоги, називаються суб'єк­ти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в су­ді справу, пред'явивши позов на предмет спору до однієї чи двох сторін, з метою захистити особисті суб'єктивні матеріальні права чи охоронювані за­коном інтереси.

Характерною ознакою цього виду третіх осіб є не наявність самостійних прав на предмет спору, які можуть бути визначені тільки судовим рішенням по розгляду справи по суті, а заявлення самостійної вимоги на предмет спо­ру між сторонами, що пред'являється по їх справі. Так, третьою особою бу­де організація, яка вступила в справу по спору між спадкоємцями про поділ спадкового майна, пред'явивши до них вимогу на останнє, оскільки воно спадкодавцем за заповітом було залишено за організацією. У справах за по­зовами агропромислових підприємств до матеріально-відповідальних осіб про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок загибелі застрахованих сільськогосподарських тварин, мають право брати участь як треті особи з самостійними вимогами органи державного страхування, які виплатили підприємствам страхову винагороду, пред'явивши позов до відповідачів про присудження їм виплачених підприємствам сум страховки. У справах про поділ жилого будинку між суб'єктами спільної сумісної власності (подруж­жям, членами сім'ї) вправі вступити в справу третіми особами з самостійни­ми вимогами особи, які брали участь у його будівництві не на підставі уго­ди про створення спільної власності, пред'явивши позов про відшкодуван­ня своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно.

Треті особи із самостійними вимогами можуть і не вступати в процес по справі між сторонами, а порушити самостійну справу — пред'явити позов до тієї із сторін, яка, одержавши позитивне рішення суду на свою користь, порушила чи поставила під загрозу їх права та інтереси з приводу спірного об'єкта. Вони не бажають закінчення вирішення судом справи, оскільки в них є побоювання, що визнання права за стороною може утруднити чи зро­бити неможливим одержання спірного об'єкта, хоч у майбутньому суд і визнає право за ними на цей об'єкт. Розгляд справи за їх участю дає можливість зекономити час і процесуальні засоби, зменшити судові витрати і за­побігти постановленню судом протилежних за змістом рішень.

Порядок їх вступу в процес, процесуальні права й обов’язки.

Третя особа із самостійними вимогами вступає в справу за своєю ініціа­тивою шляхом пред'явлення позову, але до кого він може бути пред'явле­ний, у процесуальній літературі з приводу цього були висловлені дві проти­лежні точки зору: до обох сторін; до однієї або до двох сторін. Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи бу­де позовна заява, в якій поряд з іншими рек­візитами, необхідно викласти зміст позовних вимог, обставини, що обґрун­товують ці вимоги на предмет спору між сторонами, із зазначенням доказів, що стверджують позов. Цим самим підтверджується зв'язок між вимогою третьої особи і спірними правовідносинами сторін. Саме на нього і на об'єкт їх матеріального спору спрямовується вимога третьої особи, повніс­тю чи частково виключаючи вимогу позивача або зустрічний позов відпові­дача. Але такою вимога третьої особи стане тоді, коли вона матиме спільні елементи з первісним позовом. В обох вимогах — спільний предмет, оскіль­ки він визначається одними і тими ж спірними матеріальними правовідно­синами. Збігається і зміст позовів, оскільки самостійна вимога заявляється на предмет спору, тобто повинна суміщатися з первісною. А оскільки наявність обох вимог пов'язана з різним суб'єктним складом, то підстави їх різні, тому що вони покликані обгрунтувати належ­ність суб'єктів до справи такими особами і їх права на предмет спору .

Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується судовим зборм. Цивільний процес в їх інтересах може бути розпочатий також за ініціативою прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, інших організацій, а також окремих громадян у передбачених законом випадках. Пред'явлення позову третіми особами можливе в суді першої інстанції до постановлення судового рішення. Ухвала суду про відмову та допуск третьої особи у справу не може бути оскаржена поданням апеляцій­ної скарги, оскільки такі дії суду не перешкоджають дальшому рухові спра­ви. Але особи, які мають право на апеляційне оскаржен­ня рішення суду, можуть у апеляційній скарзі викласти свої міркування та­кож з приводу законності ухвали суду з цього приводу.