- •Суми - 2016
- •Тема 1. Вступ……………………………………………………………………..7
- •Тема 2. Хімічний склад та живлення рослин…………………………………..14
- •Тема 3. Будова грунту та основні показники його родючості………………..22
- •Тема 4. Хімічна меліорація грунтів та меліоранти……………………………35
- •Передмова
- •Структура навчальної дисципліни
- •Модуль 1 Кругообіг, регулювання та баланс поживних речовин у землеробстві
- •Тема 1. Вступ
- •Рекомендована література
- •Конспект лекції
- •1.1. Агрохімія як наука і основні її завдання
- •Основні завдання агрохімії
- •1.2. Методи досліджень в агрохімії
- •1.3. Історія розвитку агрохімії. Роль зарубіжних та вітчизняних учених у розвитку агрохімії як науки
- •1.4. Значення хімізації землеробства для прискорення науково – технічного прогресу та інтенсифікації сільського господарства за умов реформування сільського господарства
- •Можливий стабільний середньорічний валовий збір зерна в Україні
- •Виробництво мінеральних добрив в Україні (в перерахунку на 100 % вміст діючої речовини), тис. Т.
- •Експорт мінеральних добрив з України, млн. Доларів сша*
- •3. Контрольні запитання
- •Тема 2. Хімічний склад та живлення рослин
- •Рекомендована література
- •2. Конспект лекції
- •2.1. Елементи живлення рослин. Макро – і мікроелементи, їх роль в живленні рослин
- •2.2. Теорія продуктивності рослин та основні закони агрохімії
- •2.3. Теорія вбирання елементів живлення та їх засвоєння рослиною
- •2.4. Вплив умов навколишнього середовища на поглинання елементів живлення рослинами. Періодичність живлення рослин
- •3. Контрольні запитання
- •Тема 3. Будова грунту та основні показники його родючості
- •Рекомендована література
- •2. Конспект лекції
- •3.1. Склад грунту. Мінеральна і органічна частина грунту як джерела живлення рослин
- •3.2. Вміст елементів живлення та їх доступність для рослин у різних грунтах
- •3.3. Грунтово-вбирний комплекс, його склад, будова
- •3.4. Ємність вбирання, склад увібраних катіонів у різних грунтах
- •3.5. Кислотність грунту, її види
- •3. Контрольні запитання
- •Тема 4. Хімічна меліорація грунтів та меліоранти
- •Рекомендована література
- •2. Конспект лекції
- •4.1. Вапнування кислих грунтів, його значення.
- •Відношення різних с.-г. Культур і мікроорганізмів
- •Групування основних сільськогосподарських культур за реакцією на хімічну меліорацію ґрунтів (рН н2о)
- •4.3. Види вапнякових матеріалів, агрохімічні вимоги до них
- •4.4. Способи і строки внесення вапнякових добрив у грунт
- •Хімічна меліорація солонців
- •3. Контрольні запитання
Тема 2. Хімічний склад та живлення рослин
План
2.1. Елементи живлення рослин. Макро – і мікроелементи, їх роль в живленні рослин.
2.2. Теорія продуктивності рослин та основні закони агрохімії.
2.3. Теорія вбирання елементів живлення та їх засвоєння рослиною.
2.4. Вплив умов навколишнього середовища на поглинання елементів живлення рослинами. Періодичність живлення рослин.
Рекомендована література
1. Господаренко Г. М. Агрохімія : Підручник / Г. М. Господаренко. – К. : ТОВ
«СІК ГРУП Україна», 2015. – 406 с.
2. Шевчук М. Й. Агрохімія : Підручник / М. Й. Шевчук, С. І. Веремеєнко, В. І. Лопушняк. – Луцьк : Надстир’я, 2012. – 468 с.
3. Карасюк І. М. Агрохімія : Підручник / І. М. Карасюк та ін. – К. : 2008. – 471 с.
4. Городній М. М. Агрохімія : Підручник / М. М. Городій. – К. : Арістей, 2008. - 936 с.
2. Конспект лекції
2.1. Елементи живлення рослин. Макро – і мікроелементи, їх роль в живленні рослин
Хімічний склад рослин – це комплекс речовин (від елементів, мінеральних солей до високомолекулярних органічних сполук) у їх організмі.
Рослина складається з води і сухих речовин. Вода переважно знаходиться у клітинах рослин і сприяє проходженню всіх життєвонеобхідних процесів в них. Вона є джерелом водню і кисню, транспортує поживні речовини, підтримує стан тургору в клітинах. Вологозабезпеченість рослин разом із іншими чинниками зовнішнього середовища здійснює значний вплив на величину і якість врожаю сільськогосподарських культур та ефективність добрив.
Суха речовина представлена органічною частиною (до 95% вуглеводи, жири, білки) і золою (до 5%).
Органічні сполуки, що входять до складу рослин, представлені білками, вуглеводами, жирами, ферментами і т. п. Органічна частина сухої речовини рослин складається переважно з чотирьох органогенних елементів: вуглець С (45%), О (42%), Н (6,5%) і азоту (1,5%). Ці чотири елементи отримали назву органогенних,на їх частку в середньому припадає близько 95% сухої речовини рослин. При спалюванні органічної речовини всі елементи, крім азоту, залишаються в золі, тому їх часто називають зольними елементами.
Їх умовно поділяють на макроелементи (входять до складу рослин у відносно великій кількості – від сотих часток до цілих відсотків у розрахунку на суху речовину) - (це разом із органогенними елементами: N, P, K, Ca, Mg, S, Fe) та мікроелементи (входять до складу рослин у відносно малій кількості – не більше сотої частки відсотка) - (B, марганець-Mn, мідь-Cu, Mo, Zn, Со, І та інші). Найчастіше вміст цих елементів виражається в мг/кг сухої речовини.
У сукупності макро- і мікроелементи виконують у рослинах важливі фізіологічні функції:
Елементи мінерального живлення часто виступають як конституційні речовини, тобто вони необхідні для побудови молекул органічних речовин і входять до їх складу. Нітроген входить до скдаду білків і амінокислот, кальцій – до складу пектинових речовин і т. п.
Значна кількість елементів мінерального живлення, особливо мікроелементів, входить до складу ферментів, що каталізують біохімічні реакції.
Елементи мінерального живлення впливають на фізико-хімічні властивості цитоплазми і органел. Так, калій знижує в’язкість цитоплазми, а кальцій, навпаки, її підвищує.
Частина елементів мінерального живлення впливає на осмотичні властивості протопласта і тим самим на водообмін клітин і рослин в цілому.
Атоми мінеральних елементів у ряді випадків виступають як центри створення електричних полів у клітині і тим самим підтримують оптимальний електричний потенціал.