40. Поняття державно-територіального устрою. Конституційні засади державно-територіального устрою.

У спеціальній юридичній літературі термін "державно-територіальний устрій" використовується лише у вузькому розумінні цього слова для характеристики політико-територіальної і адміністративно-територіальної організації держави, визначення співвідношення держави в цілому з її складовими частинами

Територіальний устрій не можна ототожнювати з державним устроєм.

Державний устрій - це влаштування держави, тобто розподіл компетенції між її загальнодержавними, центральними і місцевими органами влади. Історично склалися три форми державного устрою: унітарна держава, федерація, конфедерація.

Територіальний устрій - це територіальне влаштування держави, іншими словами це те, на що поділена держава тобто на які територіальні частини.

Проте територіальний і державний устрій тісно пов'язані між собою, оскільки органи державної влади створюються за територіальним устроєм, а також за принципом функціонального поділу.

За формою державно-територіального устрою, тобто способом розподілу території на частини та порядком співвідношення влади між ними і державою в цілому, вирізняють держави прості (унітарні) та складні.

Унітарна держава — це проста єдина держава, складовими якої є адміністративно-територіальні одиниці, які не володіють суверенними правами (Україна, Болгарія, Польща, Франція, Італія, Швеція та ін.).

Ознаки: єдина конституція та єдина система законодавства; єдина система вищих органів державної влади ;громадянство та єдина державна символіка; єдина судова система; у міжнародні відносини вступає лише держава

Складними державами вважають федерацію, конфедерацію, імперію та співдружність.

Федерація — це складна союзна держава, складовими якої є державні утворення, що володіють суверенними правами (США, Росія, Канада та ін.).

Основні ознаки федерації:

• єдина територія складається з територій — суб'єктів федерації, що мають власний адміністративно-територіальний поділ;

• наявність конституції і системи законодавства в цілому та в кожного з її суб'єктів;

• наявність федерального двопалатного парламенту й парламентів суб'єктів федерації, федерального уряду і самостійних органів управління суб'єктів федерації;

• наявність громадянства як усієї федерації, так і її суб'єктів; у деяких федераціях допускається подвійне громадянство (ФРН);

• можливість суб'єктів федерації мати власну правову та судову системи (США);

Конфедерація — це тимчасовий союз суверенних держав, які об'єдналися для досягнення певної мети та які спільно здійснюють деякі напрямки державної діяльності при збереженні в інших питаннях повної самостійності і незалежності.

Ознаки: відсутність: загальної для всієї конфедерації єдиної території і державних кордонів; загальних законодавчих органів і системи управління; загальних для всієї конфедерації конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової систем; суверенітету конфедерації

Імперії — це такі складні й великі держави, які об'єднують інші держави, народи внаслідок завоювань, колонізації, що складаються з головної держави (метрополії) та колоній. Історії відомі такі імперії, як Римська, Австро-Угорська, Російська, Османська тощо.

Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.