- •1. Поняття та види джерел конституційного права. Джерела природного та позитивного права. Система джерел конституційного права.
- •1. Конституційні джерела:
- •2. Законодавчі джерела:
- •3.Підзаконні джерела конституційного права
- •2. Природа конституції. Основні положення доктрини установчої влади. Ку як акт установчої влади.
- •3. Сутність конституціоналізму. Конституційна держава.
- •4. Способи прийняття конституції. Парламентський спосіб прийняття конституції. Аналіз процедури прийняття Конституції України.
- •5. Процедура внесення змін до ку
- •6.Поняття та сутність правової охорони конституції
- •7. Конституційний контроль: поняття, зміст, моделі
- •8. Конституційний суд як спеціалізований орган конституційного контролю: завдання, функції, порядок формування, форми звернення до ксу
- •9.Компетенція ксу – пит..8
- •10. Акти ксу: види, порядок прийняття, набрання чинності, значення. Окрема думка.
- •11. Конституційний лад, поняття, сутність. Конституційний лад як устрій конституційної держави.
- •12. Засади конституційного ладу України: заг. Характеристика.
- •0. Гуманізм
- •8. Пріоритет загальнолюдських цінностей і загальновизнаних принципів міжнародного права.
- •13. Принцип свободи людини, визнання її найвищою соціальною цінністю (Гуманізм)
- •14. Верховенство права: поняття, сутність, елементи.
- •15. Принцип поділу державної влади: природа, сутність, реалізація в Україні
- •16. Національний та народний суверенітет, їх співвідношення із державним суверенітетом.
- •17. Україна як демократична, соціальна, правова держава.
- •18. Україна як унітарна держава із республіканською формою правління.
- •19. Правовий режим воєнного стану: підстави та порядок запровадження, зміст.
- •20. Правовий режим надзвичайного стану: підстави та порядок запровадження, зміст
- •21. Державні символи як ознаки державного суверенітету України. Правове регулювання державних символів за Конституцією України.
- •22. Конституційні гарантії та правові засади функціонування державної мови в Україні.
- •23. Поняття громадянського суспільства, його зв’язок із конституційною державою.
- •24. Політичні партії: порядок утворення, конституційно-правовий статус, особливості припинення діяльності.
- •25. Конституційно-правовий статус громадських об’єднань.
- •26. Принципи конституційно-правового статусу людини та громадянина.
- •27. Поняття і зміст громадянства України. Принципи громадянства України.
- •28. Набуття громадянства України: підстави та умови.
- •29. Способи припинення громадянства України.
- •30. Міжнародно-правові стандарти прав та свобод людини і громадянина та їх імплементація в Україні.
- •31. Особисті права та свободи людини: поняття, зміст, особливості реалізації.
- •32. Політичні права та свободи особи: поняття, сутність, характерні риси, особливості реалізації.
- •33. Соціально-економічні та культурні права і свободи людини та громадянина: особливості реалізації.
- •34. Конституційні обов'язки людини і громадянина в Україні.
- •35. Конституційна система охорони та захисту прав та свобод людини і громадянина.
- •36. Правовий статус Уповноваженого вру з прав людини.
- •37. Конституційно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства в Україні.
- •38. Конституційно-правовий статус біженців, іммігрантів, закордонних українців.
- •Поняття виборчої системи. Загальна характеристика видів виборчих систем.
- •Мажоритарна виборча система та її різновиди за законодавством України.
- •Пропорційна виборча система та її особливості за законодавством України.
- •Поняття та види референдумів. Акти, прийняті на референдумі, проблеми їх реалізації.
- •Всеукраїнський референдум, характерні риси, предмет, види. Правова характеристика Всеукраїнських рефереднумів 1991-2000 років.
- •Державна територія та державний кордон України. Територіальне верховенство держави.
- •Поняття державно-територіального устрою. Конституційні засади державно-територіального устрою.
- •Система адміністративно-територіального устрою України.
- •Поняття та види автономій. Конституційно-правова природа автономій Криму.
- •Правовий статус міст зі спеціальним статусом.
- •Президент України як глава держави. Місце Президента в системі органів державної влади.
- •Представницький мандат Президента України. Порядок обрання та вимоги до кандидата на поста Президента. Недоторканність Президента.
- •Конституційніпідстави припинення повноважень Президента України. Підстави та процедура імпічменту. Самоусунення Президента від виконання конституційних повноважень.
- •Допоміжна органи та установи при Президентові України. Адміністрація Президента України.
- •Функції та компетенція Президента України.
- •Верховна Рада України як парламент: виборний, представницький, колегіальний, періодично-змінний, законодавчий орган.
- •Структура вру
- •Загальна характеристика функцій парламенту. Місце Верховної Ради України в системі органів державної влади.
- •Компетенція Верховної Ради (56 пит).
- •Принципи структурування вру. Загальна характеристика структури вру.
- •Структура
- •Організаційна структура вру. Правовий статус Голови вру та його заступників.
- •60.Структурування вру за політичним критерієм.Правовий статус депутатських фракцій, коаліцій депутатських фракцій.Парламентська опозиція
- •61.Прововий статус комітетів вру
- •62.Тимчасові комісії вру:види, функції, порядок утворення
- •64.Конституційно-правовий статус народного депутала України:права та обов’язки народного депутата України, гарантії депутатської діяльності, депутатський індемнітет та імунітет.
- •65.Поняття та правова природа Уряду-кму№.Місце Уряду в системі органів державної влади.Порядок формування, склад і структура кму.
- •66.Функції та компетенція кму
- •67.Відповідальність кму.Резолюція недовіри Уряду
- •68.Конституційні засади судоустрою та статусу суддів в Україні
- •69.Вища Рада правосуддя:склад, поряок формування, компетенція
- •70.Місцеве самоврядування:поняття , принципи, система
- •71.Територіальна громада:поняття, види компетенція
- •72.Конституційно-правовий статус сільської(селищної, міської) ради.Виконавчі органи сільських(селищних, міських)рад .
- •73.Конституцйно-правовий статус сільського(селищного, міського0)голови
- •74.Конституційно-правовий статус районних та обласних рад.Делегування повноважень районними та обласними радами
- •75.Арк:конституційно-правовий статус,як статус як окупованої території
12. Засади конституційного ладу України: заг. Характеристика.
0. Гуманізм
1. Народовладдя(демократизм). У Конституції України зафіксовано, що вся влада в Україні належить народові, який є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Жодна політична партія, громадська організація, інше угруповання чи окрема особа не можуть присвоювати право здійснювати державну владу і діяти від імені всього народу. Народ України є господарем своєї долі і реалізує право власності на землю, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси в межах території України та її континентального шельфу. Повновладдя народу України здійснюється на основі Конституції України через дві форми прояву: представницьку і безпосередню демократію.
Представницька демократія — це така форма, при якій державна влада здійснюється через представницькі органи — систему Рад народних депутатів.
Безпосередня (пряма) демократія — це пряме волевиявлення народу, яке реалізується шляхом референдумів, всенародного обговорення законопроектів, участі у виборах, проведенні загальних зборів громадян, через накази виборців, відкликання депутатів. Ці форми прояву повновладдя тісно взаємопов’язані і доповнюють одна одну.
2. Розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. Суть теорії розподілу влади полягає в тому, що кожна з трьох гілок влади відповідно до своєї природи, характеру функцій та призначення має зайняти визначене місце в системі органів влади і здійснювати свої владні повноваження у відповідних їм формах і межах, належним шляхом і засобами. Важливо не тільки забезпечити чітке розмежування компетенції між органами держави, а й створити механізм їх взаємодії, систему взаємних стримувань і противаг.
Законодавча влада в Україні належить Верховній Раді України, яка має право видавати закони і виступати як представник народного суверенітету.
Виконавча влада підзвітна, підконтрольна і відповідальна перед представницькою владою. Вищим органом виконавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів України.
Судова влада здійснюється незалежними від інших органів влади судами. Суди у своїй діяльності керуються тільки законами України і здійснюють правосуддя з метою захисту законних прав і інтересів від будь-яких порушень.
3. Державний суверенітет. Державний суверенітет України являє собою верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади в державі в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Проголошення державного суверенітету України пов’язується з недоторканністю і цілісністю території України, самостійним визначенням і здійсненням зовнішньої і внутрішньої політики, верховенством Конституції та законів України на всій її території.
4. Верховенство права. В Україні конституційно закріплено принцип верховенства права, на якому ґрунтується і сама Конституція. Конституція має найвищу юридичну силу. Її норми — прямої дії і суб’єкти суспільних відносин зобов’язані безумовно виконувати відповідні конституційні положення. Закони та інші правові акти не повинні суперечити Конституції та конституційним законам України. Діяльність органів державної влади завжди пов’язана із законом. Державні органи, органи місцевого самоврядування, посадові особи здійснюють повноваження за принципом “Забороняється все, крім того, що прямо дозволяється законом”. Пріоритет закону в регулюванні найважливіших суспільних відносин є головною ознакою правової держави.
5. Політичний, економічний та ідейний плюралізм. Суспільне життя в Україні базується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Конституція України забезпечує утвердження реальної багатопартійності та легалізацію опозиційної діяльності. Громадянам і громадським об’єднанням гарантується рівне право на участь у державних справах і політичному житті. Економічну організацію суспільства становить багатоукладна економіка з різноманітними формами власності, з регульованими ринковими відносинами. Чинне законодавство гарантує рівний захист усіх форм власності і видів господарювання, соціальну спрямованість економіки.
У суспільстві створені умови для існування різних світоглядних позицій, переконань і поглядів. Жодна ідеологія не повинна обмежувати свободу переконань, поглядів, думок і не може визнаватися державою як обов’язкова.
6. Пріоритет прав людини. У Конституції України закріплено правовий статус людини і громадянина, пріоритет особи в її відносинах з державою. Причому Основний Закон не тільки фіксує права і свободи громадян, питання забезпечення їх соціальної захищеності та особистої безпеки, а й гарантує їм громадянські, політичні, соціальні права і свободи, належні умови існування. Важливою гарантією є рівний захист прав громадян України законом і судовий захист усіх прав і свобод людини і громадянина. Тепер права людини мають вищу цінність і відіграють важливішу роль у суспільстві порівняно з державним механізмом. Наша держава є основним гарантом непорушності прав людини і створює необхідні умови для формування та вільного розвитку особи, розкриття її здібностей та обдарувань.
7. Взаємозв’язок правової держави і громадянського суспільства і пріоритет його перед державою. Важливе значення в Основному Законі мають питання взаємовідносин держави і громадянського суспільства, регулювання основних сфер життєдіяльності громадянського суспільства. Це проблеми власності, підприємництва, екологічної безпеки, сім’ї, діяльності громадських об’єднань, свободи інформації тощо.
Громадянське суспільство ґрунтується на засадах свободи і рівноправності людей, самоорганізації і саморегулювання. Держава підпорядковується служінню громадянському суспільству і спрямовує свою діяльність на забезпечення рівних можливостей для всіх як основи соціальної справедливості. Правове регулювання в громадянському суспільстві здійснюється у визначених Конституцією України межах і спрямоване на забезпечення інтересів людини. З огляду на похідний характер державної влади від громадянського суспільства, допоміжну роль держави, наголошується на пріоритеті громадянського суспільства, встановлюються межі здійснення державної влади і гарантується демократичний розвиток суспільства і його структур.
