- •1.Поняття «мистецтво».
- •2.Головні функції образотворчого мистецтва.
- •3.Класифікація мистецтва.
- •4.Види образотворчого мистецтва
- •5.Жанри образотворчого мистецтва
- •6. Мегалітична архітектура Європи.
- •7.Розписи печери Ласко. Історія відкриття.
- •8.Розписи печери Альтаміри. Історія відкриття.
- •10.Канон у мистецтві Межиріччя (навести приклад).
- •11.Канон у мистецтві Стародавнього Єгипту (навести приклад).
- •12.Система грецьких ордерів і їх походження
- •13.Основні типи грецьких храмів
- •14.Антропоморфізм і тектоніка давньогрецької архітектури
- •15.Конструктивна основа грецького храму
- •16.Канон Поліклета
- •17.Особливість римського скульптурного портрета
- •18. Римська архітектура. Застосування нових технологій
- •19.Стилі давньоримських фресок
- •24.Періодизація історії Візантії
- •25.Архітектура Візантії. Типи візантійських храмів.
- •27. Образотворче мистецтво Візантії (viiі ст. – 1204 р.)
- •28. Образотворче мистецтво Візантії (1260 – 1453 рр.) «Палеологівське відродження».
- •29.Іконопис Візантії (VI - XII ст.). Спільність з фаюмським портретом.
- •30.Книжкова мініатюра Візантії (VI - X ст.).
- •31.Іконографія Ісуса Христа. Основні типи.
- •32.Іконографія Богородиці. Основні типи.
- •33. Пам’ятки романської архітектури (сер. Хі - кін. Хіі ст.)
- •34. Пам’ятки готичної архітектури та скульптури Франції (пер.Тр. Хіі - хvі ст.)
- •35.Мозаїчний цикл собору Святої Софії, Київ. XI ст.
- •36.Пам’ятки давнього українського іконопису.
- •37.Проторенесанс: творчість Чімабуе, Джотто ді Бондоне, Дуччо ді Буонінсенья.
- •38.Раннє Відродження: творчість Мазаччо, Мантенья, Ботічеллі
- •39.Живопис Нідерландів XV ст. (Ян Ван Ейк, Мемлінг, Босх)
- •40. Високе Відродження: творчість Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля.
- •42.Живопис Італії XVII ст.: творчість Караваджо.
- •46.Український іконопис XVII-xviiі ст. : творчість Йова Кондзелевича
- •47.Мистецтво хіх ст.: Імпресіонізм (Клод Моне, Едуар Мане, Едґар Деґа)
- •48.Мистецтво хіх ст.: Постімпресіонізм (Ван Ґоґ, Ґоґен, Сезан).
- •49.Мистецтво хіх-хх ст.: Модернізм
- •50.Українське мистецтво хх ст.: творчість Євгена Лисика
19.Стилі давньоримських фресок
Про римський живопис можна судити завдяки розкопкам Помпей і Геркуланума. Вивчення розписів будинків в Помпеях дозволило вченим виділити чотири стилі. Перший і другий стилі відносяться до періоду республіки.
Перший стиль – інкрустаційний (150-80 рр. до н. е.) - строгий і конструктивний, відтворює на площині стіни різні породи каменю.
Зразки подібного декору знайдені в Помпеях та його околицях - Вілла Аріадни, Стабії [іл.107]
Другий стиль давньоримських фресок – архітектурий (81 р. до н.е. - 14 р. н.е.) - різновид декору в будинках стародавніх римлян.
Для цього стилю характерна спроба просторових рішень: на фресках стіни зображувалися у глибину колонади, портики, іноді пейзажі та сюжети з міфологічними героями - Одіссей у країні лістрігонів. Кращими зразками розписів другого стилю є Фрески з Вілли Містерій (заміської вілли часів Стародавнього Риму на околиці міста Помпеї. 2 ст. до н. е.) [іл.108, 108.1-108.4]
У ній були кімнати з фресками на тему Містерій. На червоному тлі з пілястрами майже в повний людський зріст зображено 29 персонажів - реальних та міфічних.
Ілюструючи той чи інший сюжет, художник переслідував єдину мету: прикрасити інтер'єр будинку, звідси ефектна декоративність помпейських розписів. Митці Риму набувають досвіду, ускладнюються і сюжети фресок.
Фреска з Герукланума; [іл.109] Колони, прикрашені гірляндами. Будинок Октавіана Августа; [іл.109.1-109-2] Напад Лестрігонів. Сцена з Одіссеї.Ватикан, Бібліотека; [іл.110] Фреска Будинку фруктових дерев; [іл.110.1]Загальний вигляд повної композиції з колонадами і павичами; [іл.111]Натюрморт. Фреска Вілли в Боскореале; [іл.111.1] Фрески з садами Будинку золотого браслета; [іл.111.2] Рештки фресок вілли Поппея; [іл.112]Колонада, театральна маска та павич[іл.113]Загальний вигляд повної композиції з колонадами і павичами; [іл.114]
Третій стиль – орнаментальний - синтез першого і другого стилю. В Третьому стилі відбилися прагнення рівноваги і спокою, так і потяг до пишноти, та розкошів. Стіни знову прикрашають панелями яскравих тонів, але їх колорит обмежений червоними, чорними та білими фарбами. Стінописів з перспективами, пейзажами мало. Стінам повернуто їх площину. Панелі відокремлюють одну від одної тонкими колонками і канделябрами. Третій стиль часто називають орнаментальним тому, що у ньому переважають орнаментальні мотиви. Будинок Лукреція Фронто, Помпеї; [іл.115]
Фрески Вілли в Оплонтісі (сучасний Торре Анннунціата біля Неаполя); [іл.116] Фрески Каза деї Фарнезіна, Рим. Експонат Національного римського музею; [іл.117] Фреска «Зефір і Хлора». [іл.118]
Національний археологічний музей (Неаполь); Помпеї, фрески Будинка Марка Лукреція Фронтона; Стінописи в Золотому будинку Нерона; Будинок Октавіо Кварция, Помпеї. Фрески на білому тлі;
Четвертий стиль давньоримських фресок - дещо еклектичний, тяжів до пишноти, до значних, показових розкошів та використанням шаблонів - Фреска Будинку Веттіїв, Помпеї; [іл.119] дитя Геракл задушує змій. Фреска Будинку Веттіїв. [іл.120]
