- •Поняття економіки. Головна функція економіки
- •2. Основна економічна проблема. Складові основної економічної проблеми
- •3. Завдання та система економічних наук
- •4. Рівні дослідження економічних питань
- •5. Методи дослідження економічних питань
- •6. Функціональна структура
- •7. Галузева структура економіки
- •8. Територіальна структура економіки.
- •9. Структура економіки на макроекономічному рівні
- •10. Відмінності економічних законів і їх класифікація
- •II. Закони різних сфер суспільного відтворення:
- •11. Суть економічних законів
- •12. Суть і роль потреб в економічному розвитку.
- •13. Структура потреб
- •14. Взаємозв’язок потреб і виробництва
- •15. Суть і види економічних інтересів
- •16.Суть і структура економічних ресурсів.
- •17. Суть і структура чинників виробництва.
- •18. Економічний продукт
- •19. Відтворення і відтворювальний процес
- •20.Загальна схема відтворювання
- •21. Типи економічних відносин.
- •22. Характеристика організаційно-економічних відносин.
- •23. Власність як економічна категорія
- •24. Форми власності та їх характеристика.
- •25. Напрямки розвитку відносин власності
- •26. Сутність та особливості натурального господарства
- •27. Сутність та особливості товарного виробництва.
- •29. Товар і його властивості
- •30. Визначення сутності грошей. Функції грошей
- •31. Історія виникнення грошей
- •32. Сучасні види грошей
- •33. Грошові системи та їхні типи
- •34. Грошові агрегати
- •35. Суть і функції ринку
- •36. Принципи ринкової економіки
- •38. Класифікація ринків
- •39. Ринкова інфраструктура
- •40.Держава і ринок
- •41. Попит.Закон попиту.
- •42. Пропозиція.Закон пропозиції.
- •43. Ринкова рівновага
- •44. Еластичність попиту і пропозиції
- •45. Сутність та функції конкуренції
- •46. Способи здійснення конкурентної боротьби
- •47. Внутрішньогалузева та міжгалузева конкуренція
- •49. Антимонопольне законодавство та регулювання економіки
- •50. Суть виробництва
- •51. Поняття, що характеризує господарську діяльність
- •52. Виробнича функція
- •53. Витрати виробництва
- •56. Сутність прибутку
- •57. Функції прибутку
- •58. Джерела отримання прибутку
- •59. Індивідуальне відтворення
- •60. Кругооборот і оборот фондів
- •61. Сутність підприємництва та підприємницького середовища
- •62. Економічні, соціальні та правові умови, що необхідні для здійснення підприємницької діяльності
- •63. Види підприємництва
- •64. Форми підприємництва
- •65. Порівняльна характеристика об’єднань підприємств
- •66. Ринок праці і механізм його функціонування
- •67. Заробітна плата та її форми. Номінальна і реальна заробітна плата
- •68.Ринок невідтворюваних ресурсів
- •69. Земельні і рентні відносини
- •70.Визначення ціни землі
- •71. Ринок інвестиційних ресурсів
- •72.Класифікація інвестицій.
- •73. Час обігу виробничих фондів. Основні і оборотні фонди підприємства
- •74. Знос основних фондів підприємства. Амортизаційні відрахування, їх функціональна роль і способи начислення
- •75. Фінансовий ринок
- •76. Показники обсягу національного виробництва
- •77. Показники рівня зайнятості
- •76. Показники рівня цін
- •77. Показники сфери зовнішньоекономічних зв’язків
- •78. Показники розподілу доходів та рівня життя
- •79. Основи макроекономічного зростання
- •80. Типи економічного зростання
- •81. Наслідки економічного зростання
- •82. Циклічність економічного розвитку. Економічний цикл і його фази
- •83. Економічна криза
- •84. Державне регулювання макроекономіки
- •85. Змішана система управління макроекономікою
- •86. Сутність, види, вимір безробіття
- •87. Поняття та шляхи стимулювання зайнятості
- •88. Інфляція: сутність, аналіз чинників та антиінфляційних заходів
- •89. Державний бюджет та його структура
- •90. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та підходи до регулювання
- •91. Характеристика міжнародних економічних відносин.
- •92. Характеристика глобальних економічних проблем.
17. Суть і структура чинників виробництва.
Чинники виробництва — це все те, що необхідно для організації виробництва благ.
До факторів можна віднести законодавство, час, простір, інформацію, погоду, клімат, тобто чинники, які безпосередньо у виробництві не використовуються, але на нього впливають.
У марксистській економічній літературі виділяють три основні фактори виробництва: працю,предмети праці і засоби праці. їх поділяють також на речові й особисті.
Сучасна економічна наука до складу факторів виробництва відносить працю, капітал, землю,підприємницькі здібності, науку, інформацію та екологію.
Земля як фактор виробництва означає всі використовувані у виробництві природні ресурси. Капітал — це виготовлені людьми засоби виробництва, які здатні приносити дохід. Робоча сила (у марксистській економічній теорії) — це здатність людини до праці, сукупність її фізичних і розумових здібностей. . Праця ж виступає як доцільна діяльність людини, спрямована на зміну предметів праці і сил природи з метою пристосування їх для задоволення людських потреб. Підприємницькі здібності в умовах ринкової економіки виступають як особистий людський ресурс, який полягає в здатності підприємця до високої організації виробництва, в умінні орієнтуватися в ринковій кон'юнктурі, брати на себе ініціативу в організації виробництва, приймати рішення, які визначають курс діяльності підприємства, упроваджувати нові технології та нові форми організації виробництва і йти на ризик. Наука — це систематизовані людські знання про суспільство, природу, економіку і людську діяльність. Інформація — це система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань, які використовуються в різних сферах життєдіяльності. У практичній діяльності проявляється як продаж технологій у формі патентів. Екологія, як фактор виробництва — це чинники навколишнього середовища, що здійснюють певний вплив (негативний або позитивний) на економічні процеси, рослинність, тваринний світ і на людину.
Від наявності ресурсів, рівня їх розвитку і використання великою мірою залежить економічний потенціал країни, тобто сукупна здатність галузей народного господарства виробляти певний обсяг валового внутрішнього продукту.
18. Економічний продукт
Проду́кт (від лат. produce(re) — створювати) — речовий або інтелектуальний результат людської праці, або речовина, яка служить матеріалом для виготовлення або вироблення чого-небудь, а також товар, який задовільняє бажання чи потреби ринку. Продукт може існувати у речовій формі,або у неречовій формі, яке економісти називають послугою. У цілому продукт є ефектом виробництва. Економічний продукту будь-якій формі має дві характерних особливості, або, як їх ще називають, властивості чи сторони: корисність і цінність, або вартість.
19. Відтворення і відтворювальний процес
На всіх етапах економічного розвитку об'єктивна необхідність відтворення зумовлена необхідністю виробництва матеріальних благ - економічної основи життя людського суспільства. Щоб жити, треба споживати матеріальні блага, а щоб споживати їх, треба виробляти суспільний продукт. Отже, якщо споживання є безперервним, то й виробництво в його постійному зв'язку повинно безперервно відновлюватися, тобто відтворюватися. Іншими словами, відтворення є не що інше, як безперервність, повторюваність виробництва. Відтворення можна розглядати на рівні мікроекономіки, коли безперервність, повторюваність виробництва відбувається в межах окремого підприємства, господарства. Відтворення здійснюється і на рівні макроекономіки. Тут безперервний процес виробництва відображає взаємозв'язки між важливими структурними пропорціями, узагальнюючими показниками народного господарства, між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання, які охоплюють усі галузі національної економіки. В даній главі йдеться про відтворення на рівні макроекономіки. Процес розширеного відтворення в умовах ринкової економіки має свої особливості: по-перше, він відбувається на основі різноманітних форм власності; по-друге, визначається дією всієї системи об'єктивних економічних законів, передусім законів ринкової економіки; по-третє, підпорядкований економічним інтересам товаровиробників;
Просте відтворення - це відновлення виробництва з року в рік практично в незмінних масштабах і на практично незмінній техніко-технологічній основі. За цих умов додатковий продукт, якщо він виробляється, використовується лише на потреби особистого споживання. Таке відтворення притаманне для традиційних суспільств, де темпи зростання суспільного виробництва низькі, внаслідок чого відбувається уповільнення соціально-економічного прогресу. Подібне явище існує і нині у деяких країнах світу. Розширене відтворення - це відновлення виробництва у кожному наступному періоді у зростаючих масштабах та на постійно змінюваних техніко-технологічних засадах. Воно характеризується тим, що в кожному наступному проміжку часу для його здійснення потрібні додаткові та більш якісні виробничі ресурси. Останні при такому відтворенні не залишаються незмінними, а основним джерелом їх розширення та якісного поліпшення є додатковий продукт, який вже не може бути повністю використаний на особисте споживання. Кількісні та якісні зміни факторів виробництва досягаються також за рахунок їх більш раціонального використання, науково-технічного прогресу. Існує два типи розширеного відтворення: екстенсивний та інтенсивний.
Екстенсивний тип розширеного відтворення передбачає збільшення обсягів виробленої продукції та надання послуг за рахунок зростання використовуваних речових і особистих факторів виробництва, інших ресурсів без зміни їх техніко-технологічної основи. Інтенсивни тип розширеного відтворення означає збільшення обсягів виробленої продукції та надання послуг за рахунок зростання продуктивності праці, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на основі науково-технічного прогресу. Практично в господарській практиці розширене відтворення містить в собі елементи як екстенсивного, так і інтенсивного типу.
Відтворювальний процес охоплює період від створення продукту до його повного споживання,за яким слідує відтворення,новий цикл відтворення і споживання.
