Тлумачення категорії «фінансовий капітал»

Таблиця 1.2.

Автор	Визначення
1	2
Р. Гільфердінг	Капітал, що перебуває у розпорядженні банків та використовується підприємцями
Г. Макміллан	Складна система взаємозв’язків великих кредитно-банківських інституцій з нефінансовими корпораціями
Економічна енциклопедія	Зрощування банківських монополій та інших фінансово- кредитних інституцій з нефінансовими монополіями (промисловими, торговими, транспортними)
В. Мотильов	Нова форма капіталу, в якій об’єднується власність на промисловий та банківський капітал
Л. Алексеєнко	Грошові ресурси та виражена у грошовій формі частка матеріальних, нематеріальних і фінансових активів
К. Макконелл, С. Брю, С.Панчишин	Гроші, що є в підприємства для закупки інвестиційних товарів
І. Бернар, Ж.-К. Коллі, В. Федоренко	Грошове вираження вартості цінних паперів, які дають право власності на реальний капітал підприємства
І. Бланк, В. Корнєєв	Сумарні фінансові активи підприємства
І. Балабанов, Р. Барр, В.Бєлоліпецький	Частина фінансових ресурсів, що залучена в оборот і дає дохід від цього обороту
С. Моісеєв, В. Тєрьохін	Джерела фінансування активів компанії
Ю. Воробйов	Капіталізовані фінансові ресурси, що використовуються як джерело фінансування господарської діяльності для одержання доходу
А. Ковальова, М. Лапуста, Л. Скамай	Сукупність власних та позичкових фінансових ресурсів, що використовуються для фінансування активів
В. Лещук	Синтетична економічна категорія, яка є концентрованою, більш складною еволюційною формою капіталу нового рівня, що спрямовується на максимізацію ефективності діяльності задля отримання надприбутків та посідає ключове місце в системі суспільного капіталу
Н. Дрозд	Капітал, джерелами якого є об’єднанні банківський, промисловий та фіктивний капітал для забезпечення інвестування підприємницької діяльності з метою отримання прибутку

Складено на основі: [49], [161], [69], [118], [2], [113], [126], [16], [184], [18], [96], [9], [11], [12], [188], [44], [92], [105], [64].

Існуючі підходи до розуміння сутності фінансового капіталу неоднозначні, що, на нашу думку, пояснюється складністю цієї категорії, особливостями її прояву на макро- та мікрорівнях, а також трансформаційними процесами, що постійно відбуваються в економічних системах. На основі проведеного дослідження поглядів різних авторів на сутність фінансового капіталу можна виділити найбільш суттєві сторони, які необхідно враховувати при формулюванні його визначення як економічної категорії.

Насамперед, фінансовий капітал є економічною базою функціонування не лише окремо взятого суб’єкта господарювання, а й об’єктивною умовою розвитку держави та суспільства, тобто має особливості свого прояву на макро- та мікрорівнях. На макрорівні фінансовий капітал акумулюється у процесі складної системи взаємозв’язків держави, промислово-виробничих структур та фінансово-кредитних інститутів для забезпечення доступності, швидкості обігу та зручності у його використанні та отриманні прибутку. Фінансовий капітал на цьому рівні є об’єктом фінансових відносин, що пов’язані з його формуванням, використанням та розподілом в економічній системі держави, при цьому ці процеси здійснюються постійно. На мікрорівні функціонування, формування та використання фінансового капіталу пов’язано із забезпеченням безперервності виробничого процесу, ефективної виробничо-господарської діяльності та розвитком суб’єктів господарювання для отримання доходу.

Однією з основних ознак фінансового капіталу є його грошова природа. «Гроші» як економічна категорія є об’єктом досліджень багатьох науковців, які відповідно до власних наукових інтересів тлумачень її сутність. Деякі дослідники [113, с.1037], [115, с.79] пояснюють гроші як особливий товар або специфічний товарний вид. Наприклад, відповідно до визначення А. Демківського [57, с.36] «гроші - це особливий товар, суспільна корисність якого полягає у здатності бути загальним еквівалентом і формою вартості товарів, виражати затрати суспільно необхідної праці, що втілена у товарі, опосередковувати рух та обмін товарів, об’єднувати приватну працю товаровиробників у систему суспільної праці, забезпечувати еквівалентність обміну між товаровиробниками».

Поширеними є також погляди на гроші як певний тип суспільних відносин або ж сукупність економічних відносин. Такої думки притримуються Н.Костіна [97, с.19], М. Савлук [53, с.8], які розглядають гроші як «носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного - грошового».

Зазначимо, що в зарубіжній економічній літературі найбільше поширення отримав функціональний підхід до тлумачення грошей. Такої думки дотримуються Р. Дорнбуш, С. Фішер [62, с.66], П. Семюелсон та В. Нордгауз [154], Р. Барр [11, с.281].

Отже, на основі аналізу поглядів окремих авторів на сутність грошей, їхнього співвідношення із фінансовим капіталом необхідно зробити певні узагальнення. Передусім, вони випливають із тих функцій, які виконують гроші. Гроші перетворюються на капітал після досягнення певної величини як результату заощадження та накопичення. У цій якості вони виконують дві функції: засіб нагромадження і засіб платежу. Ознакою грошей як капіталу є отримання додаткової вартості, що не можливо без кругообігу водночас із обігом уречевленого капіталу. Кругообіг капіталу у виробництві не відбувається без грошового капіталу, який, своєю чергою, обумовлює та є необхідним для його збільшення. Гроші створюють основу для виробництва: придбання ресурсів, засобів виробництва, робочої сили. Тільки у цьому разі можна говорити про гроші як капітал.

Більшість авторів аналогічно розглядає співвідношення «гроші-грошовий капітал». Саме такої думки дотримується А. Гальчинський, вказуючи, що «грошовий капітал - це не лише певна сума грошей, у вигляді якої кожен індивідуальний капітал оживає, починаючи процес обігу; це вартісна форма всього дійсного капіталу» [45, с.171]. Основною метою формування грошового капіталу є «придбання засобів виробництва і забезпечення безперервності руху капіталу у сферах виробництва та обігу» [192, с.225], [113].

І. Бланк виділяє грошовий капітал при класифікації капіталу підприємства і зазначає, що такий вид капіталу використовується для формування статутного фонду підприємства [19, с.214]. На нашу думку, таке визначення вузько характеризує дане поняття, адже грошовий капітал використовується і для придбання засобів та предметів праці виступаючи складовою загального кругообігу капіталу підприємства.

Отже, грошовий капітал - це тільки одна з функціональних форм капіталу, сукупність усіх грошових засобів для виробничих потреб. Такі поняття як «фінансовий капітал» і «грошовий капітал» не можна ототожнювати. Співвідношення між ними приблизно таке ж, як між цілим і частиною. Г роші є основою формування та функціонування фінансового капіталу, адже саме у грошовій формі він виконує своє особливе соціально-економічне призначення.

Не менш суттєвою ознакою фінансового капіталу є його взаємозв’язок із ринком цінних паперів, які забезпечують часткове його формування. Відповідно до розглянутих підходів існує практика ототожнення фінансового капіталу із фіктивним, що звужує реальний зміст поняття «фінансовий капітал» і загалом не відображає його сутність. Цінні папери є капіталом, тому що гарантують своїм власникам можливість отримувати дохід у вигляді дивідендів, а емітентам дозволяють отримати додаткові кошти у своє користування. Цінні папери забезпечують формування фінансового капіталу та є його складовою. Суттєвою їхньою особливістю є можливість вторинного продажу, що призводить до формування різниці між вартістю цінних паперів та реальною вартістю підприємства-емітента. Як зазначається в літературі, фіктивний капітал (від лат. реНв - вигадка) - капітал, представлений у цінних паперах (акціях, облігаціях тощо), який регулярно дає дохід їхньому власнику та здійснює самостійний, відмінний від реального капіталу, рух на ринку цінних паперів [70, с.298]. Ріст вартості акцій не завжди пов'язаний із приростом вартості реального капіталу, але тільки на короткі проміжки часу. Ігнорування цього на довготермінову перспективу призводить до негативних наслідків для конкретного суб’єкта господарювання, а для економічної системи - до фінансової кризи.

Загалом фінансовий капітал має певні ознаки фіктивності (існує тільки у зв’язку із реальним капіталом), проте є умовою ефективного функціонування реального капіталу. В сучасній економіці він більшою мірою має ознаки реальності, ніж фіктивності.

Ще однією ознакою фінансового капіталу є його органічний взаємозв’язок із категорією «фінансові ресурси», про що зазначає у своїх працях багато науковців. Особливу увагу, на нашу думку, необхідно звернути на співвідношення фінансового капіталу та фінансових ресурсів. В економічній літературі ці питання є дискусійними. Так А. Борщ трактує капітал як «частину фінансових ресурсів, яка знову включається в економічний оборот для його примноження», а фінансові ресурси - як «частину грошових коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства на конкретну дату та призначені для здійснення витрат» [23, с. 140].

Деякі автори фінансові ресурси розглядають як «сукупність грошових коштів, якими розпоряджається підприємство і до яких належать усі грошові фонди і кошти у нефондовій формі» [192, с.9], [27, с.22], зазначаючи, що головна мета їх використання - забезпечення певних витрат, не конкретизуючи при цьому види витрат.

Значною мірою аналогічних поглядів дотримується і Г. Кірейцев, який тлумачить фінансові ресурси як «..грошові нагромадження і доходи, які є результатом розподілу й перерозподілу виручки та прибутку...» [190, с.15]. На наш погляд, неточність полягає в тому, що в основі формування фінансових ресурсів лежить прибуток, який отримує підприємство у процесі господарської діяльності. Дещо по-іншому характеризує фінансові ресурси І. Бланк, який визначає їх як «сукупність мобілізованих власних і позикових грошових засобів і їх еквівалентів у формі цільових грошових фондів для забезпечення господарської діяльності в наступному періоді» [20, с.182]. Наведене визначення має достатню точність та обґрунтованість, проте зауважимо, що фінансові ресурси можуть використовуватися не тільки у фондовій формі. Нерозподілений прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства є також одним із джерел їхнього формування.

Фінансові ресурси розглядають і як найбільш ліквідні активи, що забезпечують безперервність руху грошових потоків [173], або як сукупність активів, що здійснюють обіг у грошовій формі та використовуються для забезпечення діяльності суб’єктів господарювання [176]. Спільним у підходах до визначення фінансових ресурсів є те, що всі автори тлумачать фінансові ресурси як активи, основне призначення яких - фінансування виробничо- господарської та фінансової діяльності суб’єкта господарювання, що набуває грошової форми виміру.

Аналіз праць зарубіжних авторів свідчить про те, що поняття «фінансові ресурси» як економічний термін у їхніх роботах не використовується. Так, К. Макконел та С. Брю розглядають категорію «фінансовий капітал» (який вони ототожнюють із грошовим) [113, с.456], Г. Маккмілан [161, с. 183] у своїй роботі не розглядає такі поняття як «ресурси» та «фінансові ресурси», а акцентує свою увагу на капіталі та його складових, зокрема і на «фінансовому капіталі». Аналогічно не розглядають «фінансові ресурси» як економічну категорію Дж. Сакс, Ф. Ларрен [150]. Використання поняття «капітал», а не «фінансові ресурси» пояснюється тим, що в умовах ринкової економіки для фінансистів «капітал» є реальним об’єктом, фактором виробництва, на який він може впливати з метою отримання доходів фірми [12, с.64].

Отже, можна зробити висновки, що «фінансові ресурси» та «фінансовий капітал» є тотожними поняттями, оскільки мають низку спільних ознак:

1. Вони є продуктом розподільчих фінансових відносин та проявляють себе у процесі матеріального виробництва.

2. Спільною їхньою ознакою є грошова природа.

3. Спільною є мета формування та використання: забезпечення

безперервності відтворювального процесу, ефективної виробничо- господарської діяльності для отримання прибутку.

4. Фінансовий капітал та фінансові ресурси опосередковують відносини власності та відносини позики.

Враховуючи складність поняття «фінансовий капітал» вважаємо за доцільне виокремити його основні складові (табл. 1.3.).

Складові фінансового капіталу

Таблиця 1.3.

	Складова		Характеристика
43 X аз *Вч о а и ев	Венчурний капітал		Капітал професійних інвесторів, які надають підтримку по лінії менеджменту молодим швидко зростаючим підприємствам, що мають значний потенціал конкурентоспроможного розвитку
	Банківський капітал		Кошти і виражена у грошовій формі частка майна, що перебувають у розпорядженні банків і використовуються ними для здійснення операцій із розміщення коштів та надання послуг із метою одержання прибутку
	Інвестиційний капітал		Капітал складений у довгострокові інвестиції на тривалий проміжок часу
	Страховий капітал		Сукупність фінансових ресурсів, що обслуговує сферу страхування
	Фіктивний капітал		Капітал, представлений у цінних паперах, який регулярно дає дохід їхньому власнику та здійснює самостійний, відмінний від реального капіталу, рух на ринку цінних паперів
43 X Ю 'Ви о а и §	Власний капітал	Статутний капітал	Юридично оформлена, офіційно оголошена та належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства
		Пайовий капітал	Сукупність коштів фізичних та юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності
		Додатковий капітал	Емісійний дохід, вартість безкоштовно отриманих необоротних активів, сума капіталу, який вкладено засновниками понад статутний капітал
		Резервний капітал	Капітал, що формується за рахунок щорічних відрахувань від прибутку та використовується для покриття збитків, виплати дивідендів та інших цілей
	Позиковий капітал	Нерозподілений прибуток	Частина власного капіталу, яка залишається у суб’єкта господарювання після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу
		Короткострокові та довгострокові банківський кредити	Позиковий капітал банку в грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання
		Інші довгострокові зобов’язання	Заборгованість за позиковими коштами підприємств, крім кредитів банків
		Цільове фінансування	Залишок цільових надходжень з бюджету та суми повернення податку на прибуток у зв’язку із отриманням пільг
		Фінансові позики	Фінансовий капітал, який мобілізується за допомогою інструментів фінансового ринку

Складено на основі: [67, с.725], [120], [3, с.23], ], [10, с.84], [68, с. 186], [69, с.298], [54, с.80-82].

Як зазначалося, фінансовий капітал має свої особливості функціонування та складові на макро- та мікрорівнях. На макрорівні фінансовий капітал мобілізується та перерозподіляється на фінансовому ринку, який являє собою сферу економічних відносин, що виражаються фінансовим капіталом. Як стверджує В. Кузьмінський, складовими фінансового капіталу, який представляє на ринку сукупність фінансових посередників і має на меті формування інвестиційного потенціалу, є банківський та страховий капітал [102, с.125]. На нашу думку, до інших складових фінансового капіталу макрорівня відносять не лише згадані види капіталу, а й інвестиційний, фіктивний та венчурний, адже в сучасних ринкових умовах фінансовий капітал - це складна, розгалужена система в якій співіснують та перетинаються згадані види капіталу.

Що стосується мікрорівня, то складовими фінансового капіталу суб’єктів господарювання відповідно до права власності на нього є власний та позиковий капітал (табл.1.3.), який формується та використовується власниками для фінансування його активів з метою ведення результативної фінансово- господарської діяльності.

Відповідно до розглянутих тлумачень сутності поняття «фінансовий капітал» можна виокремити його основні функції (табл.1.4), які обґрунтовують роль фінансового капіталу та визначають його значення для соціально- економічного розвитку.

Функції фінансового капіталу

Таблиця 1.4.

№ п/п	Функція	Характеристика
1	2	3
1	Виробнича	Основа забезпечення виробництва всі видами необхідних ресурсів
2	Захисна	Дозволяє, у випадку виникнення різноманітних ризиків, продовжувати функціонувати суб’єкту господарювання за рахунок резервного капіталу
3	Інвестиційна	Капітал є основним джерело фінансування інвестиційних проектів
4	Соціальна	Є джерелом соціально-економічного розвитку суспільства
5	Оперативна	Фінансовий капітал завдяки притаманні йому мобільності та ліквідності дозволяє спрямовувати його на придбання необхідних активів

Продовження табл.1.4.

1	2	3
6	Оціночна	Вимірник фінансового потенціалу та ефективності функціонування економічних суб’єктів
7	Регулююча	Дозволяє управляти фінансовим станом суб’єктів господарювання

Складено на основі: [74, с.59].

Відповідно до вище наведених ознак, складових та функцій фінансового капіталу можна зробити висновок, що фінансовий капітал є складною економічною категорією, яка має особливості прояву на макро- та мікрорівнях. При цьому трансформація фінансового капіталу в сучасних ринкових умовах господарювання продовжується, відбувається об’єднання різних видів капіталу всередині даного поняття.

Отже, фінансовий капітал - це продукт розподільчих відносин виражений у грошовій формі, який проявляє себе у процесі матеріального виробництва, використовується та формується для забезпечення відтворювального процесу та ефективної виробничо-господарської діяльності суб’єктів господарювання.