Самостійна робота № 4 Вивчення напам’ять та ідейно-художній аналіз сучасної лірики.

* учити по 1 віршу кожного автора, вибирати вірш дозволяється самостійно, але він має бути не коротшим 12 рядків (тобто повинен мати мінімум 3 строфи; усього кожен студент мусить розказати 10 ‒ 12 віршів); бути готовим до ідейно-художнього аналізу обраного вірша.

1. Ю. Андрухович.

2. О. Ірванець, В. Неборак.

3. О. Забужко.

4. М. Матіос.

5. С. Жадан.

6. Р. Садловський, І. Лучук, Н. Гончар.

7. І. Римарук, В. Герасим’юк, В. Голобородько (Київська школа).

8. Е. Андієвська, Б. Бойчук (Нью-Йоркська група)

9. 1 сучасний вірш для дітей (М. Григорів, В. Голобородько, І. Андрусяк, С. Пантюк, І. Малкович та ін.)

10. 1 ‒ 2 поезії про майдан та АТО.

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

1. Жанр твору.

2. Провідний мотив твору (тема).

3. Композиція (тільки якщо поезія сюжетна або подієво-розповідна, можна виділити висхідний момент, розвиток, кульмінацію, резюме): кількість строф, тип строфи.

4. Ритмічна організація вірша.

5. Тропи.

6. Синтаксичні засоби увиразнення мовлення.

7. Фонічна організація вірша.

8. Висновки (ідея поезії)

Тексти для вивчення напам’ять

Ю. Андрухович

Ніжність

По той бік пристрасті народжується ніж.

Лахмітник Місьо о четвертій ранку

зарізав панну Касю, лесбіянку

(як він гадав, а втім, йому видніш).

Він пописав ій черево й горлянку,

Аж весь шалів, аж весь упав у дріж.

Вона ж одно твердила: «Хоч заріж,

я присягла навіки свойму Янку».

(Той саме відбував за зґвалтування).

Вона була любов його остання ‒

і так пішла, небога, ні за гріш.

Кохання — то велика дивовижність:

там, де лише народжувалась ніжність,

за хвильку може виникнути ніж.

Азарт

У карти, так обшмульгані, що аж,

засіли пан різник і пан музика.

Була спокуса виграшу велика,

а за вікном був гомін і пейзаж.

І все зійшло б гаразд, якби не піка.

Вона не йшла — музика впав у раж,

сказав собі: «Ти в пику його вмаж!

Дивись, яка паскедна в нього пика!»

І різнику в чоло зацідив прасом.

Той більш не буде торгувати м'ясом,

він горілиць лежить і ні мур-мур.

У супроводі ґречних поліцаїв

музика йде навік, мов у Почаїв,

кудись далеко, певно, у тюрму.

Веснянка до сну

Цвітіння дерев найніжніша пора ‒

найвище зусилля краси і добра…

Як чуйно ступаю в зелену країну,

де соком дощів пахне тепла кора!..

Це все ще присниться: і ці дерева,

і сповнена зросту зірчаста трава ‒

і вчора, і нині, і завтра, і вічно

дерев біле сяйво на землю сплива…

А злива вночі — то висока вода,

то пружних стихій ошаліла хода,

і світ на світанку побачиш, мов тайну,

з якої спадає завіса бліда…

О. Ірванець

Вірш до рідної мови

Як ти звучиш калиново-дубово,

Рідна моя, моя матірна мово!

Слово м`яке, оксамитове, байкове.

Слово є дідове. Слово є батькове.

І Білодідове. І Сивоконеве.

І Чорноволове вже узаконене.

В соннім спокої вогонь твій ледь бився.

Але страху я тоді натерпівся!

З тої халепи не вийшли б ми зроду,

Кляпи, здавалось, в ротах у народу.

Та щоб підняти тебе із гробовищ,

Встали до герцю Жулинський, Грабович!

Щоб воскресити тебе з домовини,

В діло пішли каменюки й дубини.

Вороне чорний! Даремно ти крячеш!

Ріднеє слово жиє і є – бачиш?

Рідна моя, українськая мова

Житиме вічно – кльова, фірмова!

Любіть!

Любіть Оклахому! Вночі і в обід,

Як неньку і дедді достоту!

Любіть Індіану! Й так само любіть

Північну й Південну Дакоту.

Любіть Алабаму в загравах пожеж,

Любіть її в радощі й біди!

Айову любіть! Каліфорнію теж!

І пальми крислаті Флоріди!

Дівчино! Хай око твоє голубе,

Та не за фізичнії вади –

Коханий любити не встане тебе,

Якщо ти не любиш Невади!

Юначе! Ти мусиш любити стократ

Сильніше, ніж любиш кохану,

Колумбію-округ і Джорджію-штат,

Монтану і Луїзіану!

Любити не зможеш ти штатів других,

Коли ти не любиш по-братськи

Полів Арізони й таких дорогих

Просторів Аляски й Небраски.

Любов цю, сильнішу, ніж потяг до вульв,

Плекай у душі незникому.

Вірджінію-штат, як Вірджінію Вулф

Люби! І люби – Оклахому!