6.Метод державного управління економікою

Методи економічної політики. Залежно від характеру впливу на діяльність економічних суб'єктів розрізняють пряме і непряме (опосередковане) регулювання. Пряме регулювання ототожнюється з адміністративними, а непряме - з економічним методами. Поділ на пряме (адміністративне) і опосередковане (економічне) регулювання економіки в ряді конкретних випадків є в значній мірі умовним, а нерідко його просто важко провести. Проте на практиці відмінності між ними проступають достатньо чітко і їх завжди слід мати на увазі, оскільки результати цих методів проявляють себе з різним лагом (часовим розривом) і мають різний психологічний вплив на суб'єктів господарювання.

Специфіка прямого методу полягає у тому, що він складає собою комплекс обов'язкових для виконання вимог і розпоряджень державних органів суб'єктам економічної діяльності. Прямий (адміністративний) метод є безальтернативним, він не залишає суб'єктам права вибору, не вимагає від них проведення економічного аналізу, порівняння варіантів і т.н. Прямий метод регулювання часто має високу ефективність, оскільки він починає діяти негайно і охоплює всіх суб'єктів, які діють у відповідному економічному просторі.

Прямий метод включає до себе такі важелі (інструменти) як: податки, ліцензії, квоти, тарифи, штрафи, державні капіталовкладення, юридично визначені норми амортизаційних відрахувань, регульовані ціни, субсидії, субвенції, пільгові кредити.

Непрямий метод полягає у впливі на економічні інтереси суб'єктів господарювання, створенні таких економічних умов, які змушують їх діяти у вигідному для держави напрямку. Непрямий метод ототожнюється з економічним саме тому, що він вимагає від чинних суб'єктів проведення економічного аналізу та порівняння, дає можливість самостійного вибору. Непрямий метод не руйнує ринкову ситуацію, не обмежує її на відміну від прямого методу. Він тільки видозмінює її. Це надає йому беззаперечну перевагу перед прямим, адміністративним регулюванням. Разом з тим, у опосередкованого регулювання є і певний недолік, який полягає у значному часовому лагу, що виникає між моментом прийняття деражвних заходів і результатами, які він приносить.

Непрямий (економічний) метод охоплює такі інструменти як: бюджетні, податкові, грошово-кредитні, інвестиційні, амортизаційні, інноваційні, індикативне планування, а також морально-психологічний вплив.

Інструменти економічної політики. Методи регулювання економіки реалізуються з допомогою конкретного інструментарія, тобто, засобів важелів впливу на господарські процеси. Прямий і непрямий методи або адміністративний та економічний мають у своєму арсеналі конкретні засоби, які характерні власне тільки для них. Вище уже згадувались засоби адміністративного та економічного впливу. Опишемо їх більш конкретно.

Ліцензії - це документ, який засвідчує право економічного суб'єкта займатися певними видами підприємницької діяльності. Ліцензуванню піддаються певні види діяльності, захист яких потребують інтереси країни, суспільств та його окремих членів.

Квоти - це доля ринкових суб'єктів у виробництві, споживанні, експорті, імпорті і т.ін. товарів та послуг. Квотування надає захист вітчизняним виробникам, забезпечує конкурентне середовище, стабілізує ціни на внутрішньому ринку.