5. Мотивація і оплата праці на виробництві.

Мотивація праці – це процес стимулювання діяльності окремого працівника або групи працівників, спрямований на досягнення матеріальних і загальних цілей.

Основні мотиваційні моделі:

1. Модель споживання, що включає в себе фізіологічні та соціальні аспекти, безпеку та захищеність;

2. Модель очікування, що складається з таких елементів, як задоволення отриманою нагородою;

3. Модель справедливості, складовими якої є співвідношення заохочення та витрат праці;

Розділяють дві основні групи методів мотивації: економічні та не грошові методи. Економічні в свою чергу поділяються на прямі і непрямі.

До економічних прямих методів мотивації можна віднести систему оплати праці на підприємстві

Основою організації заробітної плати на підприємствах є тарифна система.

Найважливішим елементом тарифної системи є :

1. тарифна сітка – це сукупність кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

Розмір тарифної ставки першого розряду визначається на рівні встановленого державою рівні мінімального розміру заробітної плати.

Тарифні ставки інших розрядів:

;

відповідно тарифні ставки і-того і 1-го розрядів;

- коефіцієнт і-того тарифного розряду.

2.Тарифно-кваліфікаційні довідники – містять систему цензів, яким відповідають працівники певної професії та кваліфікації.

3. Система посадових окладів передбачає віднесення працівників до певної групи оплати праці на підставі відповідних характеристик.

Погодинна форма оплати праці передбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого часу. Ця форма має такі системи:

1. Пряма погодинна.

- проста погодинна заробітна плата, грн.;

- фактично відпрацьований за місяць час, год./місяць;

- годинна тарифна ставка згідно за розрядом працівника, грн../год.

2. Погодинно-преміальна система:

Д – це сума преміальних доплат.

3. Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи.

Відрядна форма оплати праці передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

1. Пряма відрядна ), грн.

- відрядний розцінок на виготовлення одного виробу і-того виду, грн./шт.;

- фактична кількість виробів і-того виду, вироблених робітником на певний час.

2. Відрядна преміальна

3. Відрядно-прогресивна.

вихідна база для нарахування доплат (встановлюється на рівні 110-115% , шт./міс.

- звичайний розцінок на один віріб, грн./шт.;

- фактичний обсяг виконаної роботи, шт./міс.;

- підвищений розцінок, грн./шт.;

Колективна система оплати праці. При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади як при прямій відрядній системі. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади або методом годино-коефіцієнтів або методом коефіцієнту виконання норм.

Акордна система оплати праці. Передбачає встановлення розцінки не за одиницю виконаної роботи, а відразу за весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.

Безтарифна система оплати праці знайшла використання в умовах становлення ринкових відносин.

Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника і коефіцієнта трудової участі.

Контрактна система оплати праці ґрунтується не ухвалі договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються умови та режим праці.

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками.

Система оплати праці є динамічною системою і має гнучко реагувати на зміну внутрішніх і зовнішніх чинників, які впливають на трудові відносини (стан ринку праці, структурні зміни в економіці, інфляційні процеси, зміни в національному законодавстві, тощо). Одним із способів корегування системи оплати праці є договірне регулювання оплати праці.

Договірне регулювання оплати праці – система відносин з приводу оплати праці, яка закріплюється у угодах, що закладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях. Воно охоплює організацію оплати праці на підприємствах.

Розповсюдженим методом мотивації праці є преміювання .

Будь-яка система преміювання включає:

• Показники преміювання;

• Умови і шкалу преміювання;

• Розміри премій;

• Коло працівників, що преміюються;

• Джерела преміювання.

Робітники одержують премію як із фонду заробітної плати, так і із фонду матеріального заохочення.

Джерелами формування фонду заохочення є:

• Відрахування від прибутку, що утворюється за рахунок фізичного зниження собівартості продукції (робіт) у результаті запровадження нової техніки, економії матеріальних ресурсів, підвищення рівня рентабельності, фондовіддачі.

• Відрахування від додаткового прибутку, отриманого у результаті надвишок оптових цін на нову високоефективну продукцію.