Основні художні засоби (за програмою зно):

1. Основні тропи:

1) Епітет – це слово, що вказує на одну з ознак предмета, який називається, і має на меті конкретизувати уявлення про нього (підкреслюючи одну з його ознак). Тобто це – образне, поетичне означення предмета чи істоти.

Приклад: ясне сонечко, чорноброва дівчинонька.

2) Порівняння – словесний вираз, в якому уявлення про предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, який містить у собі певні ознаки в більш концентрованому вигляді.

Має тричленну будову: 1) «предмет» порівняння (те, що порівнюється), 2) «образ» (те, з чим порівнюється); 3) ознака, на підставі якої відбувається зіставлення.

Приклад:

Сія дівка не наймичка,

Пригожая, як панночка,

Молодая, як травиця,

Рум'яная, як зірниця…

«Предмет» порівняння— дівчина; образи порівняння: «панночка», «травиця», «зірниця»; ознака зіставлення — характерні риси дівчини: «пригожа», «молода», «рум'яна».

3) Метафора – це перенесення рис із одного предмета, істоти, явища на іншу істоту, предмет, явище на підставі подібності.

Розгляньмо типові різновиди таких перенесень:

1. Колір (білий сніг – білий світ).

2. Розмір (грудка землі – грудка суму).

3. Форма (рука хлопчика – рука долі).

4. Функція (палець людини – палець станка).

5. Місцезнаходження (дно моря – дно життя).

6. Форма і функція (хвіст ящірки – хвіст літака)

7. Емоційне враження (чорна земля – чорна душа).

За смисловими ознаками можна виділити такі типи метафор:

1. Заміщення неживого неживим.

Приклад: «тріумфальна висота» (поєднання поняття висоти та тріумфу).

2. Заміщення живого живим.

Приклад:

«Тривого моя! Катерино! Ходім!» (заміщення на підставі асоціації дівчини з почуттям, яке вона викликає).

3. Заміщення неживого живим (уособлення, або персоніфікація).

Приклад:

«Реве та стогне Дніпр широкий» (Т. Шевченко) – річка уподібнюється до живої істоти, яка реве та стогне.

4. Заміщення живого неживим.

Приклад:

«Дівчатко — клинчатко, злотава струна» (уподібнення дівчини до частини музичного інструмента на підставі авторської поетичної асоціації).

4) Уособлення (інші назви цього ж засобу: персоніфікація, одухотворення) – це один із різновидів метафори, в якому ознаки істоти переносяться на неістот (предмети, явища, поняття, рослини, природні об’єкти). Найчастіше при уособленні наділяються рисами людини або просто живої істоти рослини або просто явища природи.

Приклади:

Важким холодним сном за хатою спала земля (М. Коцюбинський);

Плачуть голі дерева, плачуть солом'яні стріхи, вмивається сльозами убога земля і не знає, коли усміхнеться (М. Коцюбинський).

Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена (П. Тичина)

Цей ліс живий, у нього добрі очі (Л. Костенко).

5) Метонімія – це перенесення назви предмета з одного на інший на підставі суміжних зв’язків. Це метафоричний троп, основу якого складає заміна одних назв іншими на ґрунті асоціації за суміжністю (близькістю) їх значень.

Краще зрозуміти, що таке метонімія, ми зможемо, розглянувши найбільш типові шляхи її утворення:

1. заміна матеріалу на виріб: чеське скло (тобто скляні вироби з Чехії), «золото у вухах» (золоті сережки у вухах);

2. заміна твору на автора: читати Шевченка (тобто читати твори Шевченка).

3. заміна вмісту на предмета: з’їсти тарілку (замість з’їсти суп у тарілці).

4. заміна мешканців на країни, міста, вулиці: гомоніла Україна (тобто гомоніли українці), вся вулиця вийшла (вийшли всі мешканці вулиці).

5. Заміна дії на знаряддя: перо письменника.

6. Заміна предмета його атрибутами: рожеві щічки озирнулися (замість сказати: дівчина з рожевими щічками озирнулася).

6) Синекдохою називають окремий різновид метонімії – вживання замість назви цілого предмета його частини.

Приклади:

Бережи копійку (замість сказати: бережи гроші).

Не ступала людська нога (не ступала жодна людина).

Не показує носа (людина не приходить).

7) Антитеза – протиставлення понять, фактів, явищ, думок, образів, часто за рахунок використання антонімів.

Приклади:

З поеми Лесі Українки «Давня казка»:

«В мужика землянка вогка, в пана хата на помості…».

З поезії «Cоntra spem spero!»:

«Гетьте, думи, ви, хмари осінні!

Тож тепера весна золота!»

(протиставлення тужливих настроїв та весни, що символізує молодість людини).

8) Оксюморон – це літературний прийом, який полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних, суперечливих понять, які в результати утворюють сполуку слів, що дає якесь нове уявлення.

Краще зрозуміти, що таке оксюморон, можна, розглянувши його приклади:

Холодне полум’я, веселий цвинтар, живий мрець, запеклі друзі.

Ось гарний та показовий приклад використання оксюморонів у поезії – рядки з твору Лесі Українки «Contra spem spero!»:

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись…

9) Гіпербола (простіше кажучи, перебільшення) – це словесний зворот, у якому ознаки предмета подаються в надмірному, перебільшеному вигляді з метою привернути до них особливу увагу читача.

Приклади:

« Його церкви аж хмари зачіпали» (настільки височенні).

«Шаровари шириною в Чорне море» (Гоголь).