озброїти практичними вміннями та навичками навчання дітей української мови;

виховні:

• сприяти ефективному використанню майбутніми вихователями лінгводидактичних форм, методів, засобів з метою ознайомлення неукраїномовних вихованців дитячих освітніх закладів з національною культурою їх країни проживання, вихованню почуття толерантності, поваги до культури і традицій українського народу.

розвивальні:

• озброєння студентів варіативними технологіями розвитку мовлення і навчання дітей до 6 років другої мови;

• формування в майбутніх вихователів знань, умінь і навичок оцінки і контролю за навчально-мовленнєвою діяльністю як дітей, так і за організацією і здійсненням навчально-мовленнєвої діяльності вихователями дошкільних закладів.

Вимоги до знань та вмінь майбутніх вихователів:

Знати:

• філософські, лінгвістичні, психологічні, дидактичні основи лінгводидактики, загальні питання методики української мови як другої; особливості формування вмінь мовленнєвої діяльності дошкільників в умовах білінгвізму; структуру курсу української мови як державної в дошкільних закладах України та його методичне забезпечення.

Уміти:

• застосовувати на практиці здобуті знання з метою навчання дітей української мови в дошкільних закладах південно-східного регіону України з російськомовним режимом.

Рекомендована література:

1. Алла Богуш. Методика навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2008. – 440 с.

2. Хорошковська О.Н., Мовчанюк В.В. Програма з розвитку українського мовлення дітей для дошкільних закладів з російськомовним режимом. – К., 1991.

Теорія і методика фізичного виховання Пояснювальна записка

Мета курсу: психолого-педагогічну і методичну підготовку майбутніх фахівців до роботи з фізичного виховання дітей дошкільного віку, доведення до свідомості студентів спеціальності «Дошкільна освіта» важливості ролі вихователя, особливості вимог до фахівців у цієї галузі; розвиток у студентів активних формі навичок педагогічної діяльності з фізичного виховання дітей, збереження та зміцнення їх здоров’я у дошкільному закладі; засвоєння студентами теоретичних основ навчальної дисципліни і розуміння специфіки використання їх під час практичної діяльності.

Завдання курсу:

Пізнавальні:

• Сприяти міцному усвідомленому засвоєнню студентами змісту і суті курсу “Теорія і методика фізичного виховання”, розумінню ролі вихователя дошкільного закладу в цьому процесі;

• Сформувати у студентів загальне уявлення про мету, завдання та зміст провідних концептуальних, базових та варіативних програмних документів з методики фізичного виховання;

• Ознайомити з системою оздоровчих, виховних, освітніх напрямів програми фізичного виховання дітей дошкільного віку, показати їх взаємозв’язок;

• Ознайомити з вимогами до проведення занять з фізичного виховання та його окремих етапів і щодо використання методів і прийомів навчання;

Виховні:

• Сприяти формуванню особистості майбутнього педагога, розвитку його культури, ерудиції;

• Виховання в студентів соціальної активності, намагання керуватися в практичній діяльності принципами загальнолюдської моралі, сумлінного ставлення до професії, прагнення до творчості;

Розвивальні:

• Сприяти формуванню вмінь планування організації рухової діяльності дітей дошкільного віку, контролю, оцінюванню та діагностики стану здоров’я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку;

• Розвивати вміння використовувати специфічні засоби й методи фізичного виховання для вирішення оздоровчих, виховних та освітніх завдань методики фізичного виховання.

Формувати вміння проводити педагогічний експеримент, послуговуючись розробленими діагностуючими методиками з урахуванням специфіки роботи вихователя дошкільного закладу, робити висновки з експериментально-дослідної діяльності.

Вимоги до знань та вмінь студентів

Знати: теоретичні засади курсу “Теорія і методика фізичного виховання”, особливості ролі вихователя дошкільного закладу у фізичному вихованні дитини дошкільного віку, мету, завдання та зміст провідних концептуальних, базових та варіативних програмних документів з методики фізичного виховання, методичні вимоги до проведення заняття з фізичної культури з різними віковими групами дітей, санітарно-гігієнічні вимоги до проведення занять з фізичної культури;

Уміти: планувати та проводити заняття з фізичної культури в дошкільному закладі, здійснювати діагностику фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку, проводити просвітницьку роботу з батьками дітей дошкільного віку з питань фізичного виховання.

Рекомендована література:

1. Глазырина Л.Д. Физическая культура - дошкільникам: Программа и программные требования. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001

2. Глазырина Л.Д., Овсянкин В.А. Методика физического воспитания детей дошкольного возраста: Пособие для педагогов дошкольных учреждений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000

3. Нільчковський Е.С. Критерії оцінювання стану здоров’я, фізичного розвитку, та рухової підготовленості дітей дошкільного віку: Навч. посібник. – Київ.: ІЗМН, 1998

4. Щербак А.П. Тематические физкультурные заняття и праздники в дошкольном учреждении: Влияние физического воспитания на саморегуляцию поведения дошкольника: пособие для педагогов дошк. учреждений. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004

Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень Пояснювальна записка

Мета курсу: забезпечення оволодіння майбутніми вихователями дошкільних закладів методикою формування у дітей умінь для подальшого використання в практичній діяльності.

Завдання курсу:

• пізнавальні: сформувати у студентів уміння застосовувати теоретичні знання до вирішення практичних питань, навчити методам, прийомам, засобам організації дошкільників на заняттях, ознайомити студентів з типовими труднощами, помилками дошкільників та шляхами їх попередження;

• розвивальні: застосовувати практичні уміння і навички із змістом ознайомлення дітей з теорією та методикою елементарних математиних уявлень у дітей, методами, формами і засобами навчання, термінологією, змістом предмету, практичні знання;

• практичні: сформувати у студентів уміння і навички організувати навчання, планувати заняття різних типів, завдання та зміст провідних концептуальних та базових варіативних програм;

• виховні: формувати рефлексивну позицію вихователя на педагогічну творчість, формувати вміння проводити педагогічний експеримент.

Вимоги до знань та вмінь студентів:

Знати: термінологію, зміст предмету, оволодіння практичними знаннями, сприяти формуванню вмінь по плануванню навчального матеріалу, контроль, діагностика знань, вмінь та навичок (дії та операції з множинами, лічба, геометричний матеріал та інші теми);

Уміти: ознайомити з вимогами до проведення занять, навчити студентів виготовляти дидактичний матеріал, описувати методику його використання, уміти розробляти конспекти занять та проводити їх.

Рекомендована література:

1. Методика навчання математики дітей дошкільного віку/ К.Й.Щербакова. – К.: Вища школа. Головне видавництво, 1985. – 247 с.

2. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчвльний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Академ.- видав.», 2006. – 456 с.

3. Щербакова Е.Й. Методика формирования элементов математики у дошкольников: Учеб.пособ. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2005. – 392 с.

4. Леушина А.М. Формирования элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1974. – 368 с.

РОЗДІЛ ІІ.

перелік ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ЕКЗАМЕНУ

історія педагогіки

Теоретичні питання

1. Проблеми виховання в фольклорі і літературі Давньої Русі (14-19 ст.).

2. Проблеми виховання в літературі Української держави (14-17 ст.).

3. Становлення дошкільної педагогіки як науки в Україні і за рубежем.

4. Виховання у первісному суспільстві як джерело трансляції традиційної культури.

5. Педагогіка древніх цивілізацій Ближнього Сходу.

6. Становлення педагогіки Західної цивілізації в епоху Античності.

7. Розвиток педагогічних традицій в епоху Середньовіччя.

8. Гуманізм в педагогіці західноєвропейського Відродження.

9. Педагогічна думка Європи Нового Часу.

10. Просвітницькі реформи В Росії в першій половині 18 століття.

11. Особливості реформаторського руху кінця 19 – початку 20 століття.

12. Я.А. Коменський як основоположник наукової педагогічної системи.

13. Теорія «природного виховання» Ж.-Ж. Руссо.

14. Педагогічна теорія Дж. Локка.

15. Педагогічна діяльність і погляди І.Бецького, М.Новикова.

16. Теорія «елементарної освіти» Й.Г.Песталоцці.

17. К.Д.Ушинський як основоположник наукової природної педагогіки.

18. Система суспільного дошкільного виховання Ф.Фребеля.

19. Педагогічна спадщина Л.М.Толстого.

20. Антропософія Р. Штейнера.

21. Педагогічна теорія М. Монтессорі.

22. Принцип природовідповідності в педагогіці.

23. Проблемам гри в історії педагогіки.

24. Проблема індивідуального підходу до дітей в історії педагогіки.

25. Впровадження системи Ф. Фребеля в практику дошкільної освіти в Україні і в Росії в другій половині 19 століття.

26. Гуманістичні ідеї С.Ф. Русової в галузі дошкільного виховання.

27. Розробка програм дошкільної освіти В Україні: історичні традиції і перспективи.

28. Реформаторська педагогіка кінця 19-початку 20 століття з проблем дошкільної освіти.

29. Проблема індивідуальності в колективі в педагогічній системі А.С.Макаренка.

30. Педагог і його роль в розвитку і вихованні дитини як історико-педагогічна проблема.

Дошкільна педагогіка Теоретичні питання

1. Дошкільна педагогіка як наука. Зміст, мета, завдання, місце в системі наук.

2. Вікова періодизація дитинства. Значення періоду дошкільного дитинства.

3. Державні документи, які регулюють систему дошкільної освіти в Україні.

4. Програми навчання й виховання дітей в дошкільних навчальних закладах.

5. Методи наукового дослідження в галузі дошкільної педагогіки.

6. Історія розвитку дошкільної педагогіки як окремої галузі педагогічної науки.

7. Типи дошкільних закладів в Україні та їх функції.

8. Фізичне виховання дітей дошкільного віку.

9. Розумове виховання дітей дошкільного віку.

10. Моральне виховання дітей дошкільного віку.

11. Естетичне виховання дітей дошкільного віку.

12. Трудове виховання дітей дошкільного віку.

13. Національне та патріотичне виховання дітей дошкільного віку.

14. Екологічне та економічне виховання дітей дошкільного віку.

15. Статеве і гендерне виховання дітей дошкільного віку.

16. Теоретичні основи навчання в дошкільному віці. Зміст, принципи і типи навчання дітей дошкільного віку.

17. Методи та форми організації навчання дошкільників.

18. Види діяльності дитини від народження до вступу до школи.

19. Гра як провідний вид діяльності дитини дошкільного віку.

20. Іграшка. Види іграшок та вимоги до них.

21. Види ігор та їх особливості.

22. Педагогічне керівництво грою.

23. Планування педагогічного процесу.

24. Проблема інклюзії в сучасній дошкільній педагогіці.

25. Проблема готовності дитини до шкільного навчання.

26. Період раннього дитинства. Особливості розвитку дитини і завдання виховання.

27. Молодший дошкільний вік. Особливості розвитку дитини і завдання виховання.

28. Середній дошкільний вік. Особливості розвитку дитини і завдання виховання.

29. Старшій дошкільний вік. Особливості розвитку дитини і завдання виховання.

30. Організація предметно-ігрового середовища в дошкільному закладі.

Дошкільна лінгводидактика Теоретичні питання

1. Назвіть види переказу літературних творів. Дайте їх коротку характеристику. Поясніть, які літературні твори доречно добирати для навчання переказу.

2. Охарактеризуйте бесіду як метод навчання діалогічного мовлення. Назвіть прийоми активізації мовленнєвої діяльності дітей у процесі бесід.

3. Визначте основні форми зв’язного мовлення. Розкрийте особливості розвитку зв’язного мовлення в дошкільному віці. Охарактеризуйте види занять з навчання зв’язного мовлення.

4. Наведіть класифікацію творчих розповідей. Визначте прийоми творчого розповідання.

5. Обґрунтуйте місце та роль навчання зв’язного мовлення в загальній системі мовленнєвої роботи. Визначте методи та прийоми навчання дітей розповідання.

6. Визначте умови формування граматично правильного мовлення. Розкрийте послідовність роботи з формування морфологічної будови мовлення.

7. Обґрунтуйте місце та роль формування словника в загальній системі роботи з розвитку мовлення. Доведіть роль дидактичних ігор та вправ у розв’язанні завдань словникової роботи. Наведіть класифікацію ігор та вправ з розвитку словника дошкільників.

8. Дайте класифікацію методів навчання мовлення. Поясніть, як проявляється взаємозв’язок різних засобів розвитку мовлення в цілісному педагогічному процесі.

9. Охарактеризуйте засоби розвитку мовлення дошкільників. Визначте умови розвитку мовлення дошкільників.

10. Визначте особливість комплексних занять з розвитку мовлення дошкільників. Поясніть, в чому специфіка інтегрованих занять з пріоритетом мовленнєвих завдань.

Теорія і методика фізичного виховання Теоретичні питання

1. Обґрунтуйте доцільність взаємодії ДНЗ та сім’ї з фізичного виховання дітей дошкільного віку. Визначте форми взаємодії.

2. Розкрийте методику організації процесу загартування в дошкільному навальному закладі.

3. Розрийте інноваційні підходи до фізичного виховання дітей дошкільного віку. Особливості використання тренажерних конструкцій у фізичному вихованні в умовах ДНЗ.

4. Визначте правила добору рухливих ігор для дітей дошкільного віку залежно від завдань, місця і часу проведення, погодних умов.

5. Визначте ускладнення та варіативність рухливих ігор у різних вікових групах дошкільного навчального закладу.

6. Розкрийте сутність вальдорфської педагогіки про фізичне виховання дітей дошкільного віку.

7. Розкрийте систему формування рухових навичок дітей Глена Домана.

8. Розкрийте завдання фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку в освітніх програмах (державних, регіональних, альтернативних, авторських).

9. Розкрийте педагогічні умови виховання творчої спрямованості рухової діяльності старших дошкільників при навчанні фізичним вправам.

10. Розкрийте особливості застосування музичного супроводу під час занять з фізичної культури та ранкової гімнастики.

Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень Теоретичні питання

1. Проаналізуйте шляхи виникнення і розвитку поняття числа в історії людства.

2. Розкрийте особливості навчання дошкільників усній лічбі. Правила лічби. Дайте порівняльну характеристику порядковій і кількісній лічбі.

3. Обґрунтуйте необхідність поетапного навчання дітей вимірюванню умовною мірою. Проаналізуйте помилки дітей у вимірювальній діяльності. Вкажіть шляхи їх попередження.

4. Надайте характеристику проблемі орієнтації людини у просторі. Генезис просторової орієнтації у дітей дошкільного віку.

5. Обґрунтуйте і доведіть необхідність поєднання у навчанні дітей математики різних форм навчання: колективного(фронтального), диференційованого (індивідуально-групового) та індивідуального.

6. Обґрунтуйте особливості сприйняття і відображення множин дітьми раннього віку. Яку роль виконують різні аналізатори у формуванні уявлень про множину.

7. Дайте визначення поняттю «величин». Проаналізуйте особливості сприймання величини предметів дітьми раннього і дошкільного віку.

8. Надайте характеристику часу, як категорії дійсності. Обґрунтуйте роль моделей часу (лінійної, кругової, об’ємної) у сприйнятті і визначенні властивостей часу.

9. Розкрийте методику ознайомлення дітей із поняттям «доба» (5 рік життя).

10. Обґрунтуйте важливість логічної складової у математичній підготовці дошкільників. Визначить логічні прийоми розумових дій, які формуються у дітей в дошкільному дитинстві.

План-схема побудови відповіді на друге теоретичне питання

комплексного кваліфікаційного екзамену

1. Розкриття змісту питання, що випливає із запитання.

2. Аналіз його стану в педагогічній теорії та практиці.

3. Проблеми, протиріччя та шляхи їх розв`язання.

4. Загальні висновки.

РОЗДІЛ ІІІ.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ З ОКРЕМИХ МЕТОДИК ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

дошкільна лінгводидактика

Практикорієнтовані завдання

1. Складіть план-конспект заняття для середньої групи з навчання переказу за змістом літературного тексту (казка, оповідання, уривок).

2. Складіть план-конспект підсумкової бесіди про весну для дітей старшого дошкільного віку.

3. Складіть план-конспект заняття для дітей середнього дошкільного віку з навчання розповідання за картиною.

4. Складіть план-конспект заняття для дітей старшого дошкільного віку з навчання творчого розповідання за темою.

5. Складіть план-конспект заняття для дітей молодшого дошкільного віку з навчання описовому розповіданню за іграшкою.

6. Складіть план-конспект тематичного заняття з розвитку граматичної будови мовлення для дітей середньої групи.

7. Наведіть приклади дидактичних ігор та лексико-граматичних вправ (по 5 найменувань) для дітей середнього дошкільного віку.

8. Наведіть приклади занять з використанням різних методів навчання (не менш п’яти) для різних вікових груп.

9. Визначте основні види роботи з розвитку мовлення у повсякденному житті для дітей молодшого дошкільного віку.

10. Розробіть план-конспект комплексного та інтегрованого заняття з пріоритетом мовленнєвих завдань для дітей середнього дошкільного віку.

Теорія і методика фізичного виховання Практикорієнтовані завдання

1. Розробіть теми до групових батьківських зборів у різних вікових групах.

2. Розробіть схему загартовування дітей старшого дошкільного віку на тиждень в умовах ДНЗ.

3. Розробіть фрагмент заняття з фізичного виховання з використанням авторського обладнання для дітей старшого дошкільного віку відповідно змісту програми «Впевнений старт».

4. Підберіть рухливі ігри на прогулянці у весняний період для дітей молодшого дошкільного віку.

5. Складіть план-конспект розучування рухливої гри для дітей старшого дошкільного віку.

6. Складіть комплекс загальнорозвивальних вправ для постави і стопи для дітей старшого дошкільного віку.

7. Підберіть основні рухи та рухливу гру для основної частини заняття з фізичної культури у старшій групі. Визначте раціональні способи організації дітей для їх виконання.

8. Розробіть методику обстеження основних видів рухів (метання, лазіння, стрибки). Скласти протокол обстеження.

9. Запропонуйте співвідношеня різних форм роботи з фізичного виховання протягом дня в старшій групі дошкільного навчального закладу.

10. Складіть план ранкової гімнастики для дітей старшої групи. Визначте роль вихователя в організації та проведення ранкової гімнастики з дітьми старшої групи з урахуванням місця проведення, пори року, використання обладнання, наступного виду діяльності в режимі дня.

Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень Практикорієнтовані завдання

1. Розробіть конспект математичної бесіди для старших дошкільників на тему «Все починалося з множин». Складіть тематику бесід про історію математики.

2. Розробіть конспект комплексного (інтегрованого) заняття з навчання дітей розв’язуванню арифметичних задач за певними умовами.

3. Розробіть конспект інтегрованого заняття з ознайомлення дітей з величиною предметів.

4. Розробіть і опишіть оригінальну дидактичну гру на формування у дітей знань про простір.

5. Розробіть конспект заняття з навчання старших дошкільників вимірюванню умовною мірою сипучих речовин.

6. Складіть конспект заняття для дітей середньої групи (п’ятий рік життя) з навчання їх лічбі за участю різних аналізаторів: лічба на дотик, на слух, за допомогою зорового аналізатора.

7. Розробити конспект заняття з ознайомлення з величиною для дітей 4 року життя.

8. Розробити завдання для дітей 6 року життя для «переживання» 1 хвилини (2, 3, 5 хвилин), врахувати конкретну послідовність роботи.

9. Розробіть інтегрований комплекс (бесіди, ігри, вправи, змагання, практична діяльність та ін.) для дітей середньої групи на тему «Корисний і некорисний час»

10. Розробіть логіко-математичну вправу «Листкові тістечка» для старших дошкільників

Розділ іу. Критерії оцінювання на державному екзамені

Комплексний екзамен з фаху передбачає перевірку й оцінку сформованості у студентів компетенцій, які передбачають наявність фундаментальних знань методологічних засад, а також здатності реалізувати здобуті знання та вміння у майбутній професійній діяльності. На державному екзамені студенти-випускники повинні продемонструвати певний рівень володіння програмним матеріалом,категоріальним апаратом .

Результати комплексного державного екзамену оцінюються за 100-бальною шкалою, яка розраховується як сума оцінок за відповіді на питання:

• відповідь на тестові завдання оцінюється в 40 балів (за кожну правильну відповідь 1 бал);

• відповідь на теоретичне питання з методик дошкільної освіти оцінюється в 30 балів;

• виконання практикоорієнтованих завдань з окремих методик дошкільної освіти оцінюється в 30 балів.

Критерії оцінювання тестових завдань.

При виконанні тестових завдань оцінювання відбувається таким чином: за кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, за неправильну відповідь – 0 балів. Загальна кількість балів підраховується шляхом сумування кількості правильних відповідей на кожне з тестових завдань.

Критерії оцінювання відповіді на теоретичні питання.

Відповідь на питання, яка оцінюється максимальною кількістю балів 30 балів), повинна відповідати таким вимогам:

1. Розгорнутий, вичерпний виклад змісту зазначеної у питанні проблеми;

2. Повний перелік категорій та понять, необхідних для розкриття змісту питання;

3. Виявлення творчих здібностей щодо розуміння, викладення й використання навчально-програмного матеріалу;

4. Здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення;

5. Уміння користуватися методами наукового аналізу явищ та процесів і характеризувати їх риси та форми виявлення;

6. Демонстрація здатності висловлювати та аргументувати своє ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

7. Засвоєння основної та додаткової літератури з дисципліни.

Відповідь на питання оцінюється 20 балами, якщо:

• не достатньо розкрита проблема, що потрібно для вичерпної відповіді на питання;

• зміст питання розкритий в цілому правильно, з дотриманням зазначених вимог, але зроблені незначні помилки при:

а) використанні категоріального апарату;

б) посиланні на першоджерела;

в) визначенні авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання.

Відповідь на питання оцінюється 10 балами, якщо:

• не розкрито три пункти із зазначених у вимогах, які потрібні для вичерпної відповіді на питання;

• питання розкрито в цілому правильно, з дотриманням зазначених вимог, але допущені значні помилки при:

а) використанні категоріального апарату;

б) посиланні на конкретні першоджерела;

в) визначенні авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання.

Відповідь на питання оцінюється 5 балами, якщо:

• не розкрито п'ять пунктів, зазначених у вимогах, які потрібні для вичерпної відповіді на питання;

• питання розкрито в цілому правильно, з дотриманням зазначених вимог, але зроблені значні помилки при:

а) використанні категоріального апарату;

б) посиланні на конкретні першоджерела;

в) визначенні авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання.

Відповідь на питання оцінюється 0 балами, якщо:

• не розкрито шість або більше пунктів із зазначених у вимогах, які потрібні для вичерпної відповіді на питання;

• допущені три або більше типів недоліків, які характеризують критерій оцінки питання 5 балами;

• висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності аргументованих доказів протилежного;

• характер відповіді дає підставу стверджувати, що студент, який складає екзамен, неправильно зрозумів зміст питання чи не знає правильної відповіді і тому не відповів на нього по суті, допустивши грубі помилки.

Критерії оцінювання практичного завдання.

Студент отримує 30 балів, якщо студент грамотно і логічно будує відповідь на практичне завдання, робить повні висновки. При цьому враховує: сучасні наукові дослідження, вікові, індивідуальні особливості дітей кожної вікової групи; обираючи форми і методи організації педагогічного процесу, дотримується принципів індивідуалізації, гуманізації, демократизації. Творчо підходить до виконання практичної частини завдання, самостійно приймає рішення, відстоює власну точку зору.

Студент отримує 20 балів, якщо студент логічно будує відповідь на практичне завдання, робить висновки. При цьому спирається на дані сучасних наукових досліджень, вікові, індивідуальні особливості дітей; обираючи форми і методи організації педагогічного процесу дотримується принципів індивідуалізації, гуманізації. Студент при виконанні практичного завдання ситуативно застосовує елементи творчості, самостійно приймає рішення, аргументує власну точку зору, проте відповіді бракує власних суджень.

Студент отримує 10 балів, якщо відповідь неповна, частково логічна, висновки несуттєві. У відповіді студент спирається на традиційні методики, без урахування сучасних наукових здобутків, припускається деяких помилок. При виконанні практичного завдання спостерігається схематичність, репродуктивність застосування форм та методів організації педагогічного процесу.

Студент отримує 5 балів, якщо відповідь поверхова, непослідовна, висновки відсутні. У відповіді студент робить суттєві помилки при застосуванні традиційних методик, не враховує вікові та індивідуальні особливості дітей. При виконанні практичного завдання спостерігаються численні помилки при застосуванні форм та методів організації педагогічного процесу, безініціативність.

Зразок еталонної відповіді

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № ______

1. Виконання тестового завдання.

2. Формування у дітей уявлень про величину предметів та вимірювання величин.

3. Продумати та скласти список обладнання музичного куточку.

Відповідь на питання №1.

Визначить, хто відкрив у 1037 році двірцеву школу підвищеного типу в Києві, в якій виховувалася молодь знатного походження із Західної Європи:

1. князь Володимир;

2. князь Ярослав Мудрий;

3. княгиня Ольга.

Відповідь на питання №2.

Формування у дітей уявлень про величину предметів та вимірювання величин.

Розмір предмета - це його відносна характеристика, що підкреслює довжи­ну окремих частин і визначає місце предмета серед одно­рідних. Ця властивість предмета сприймається різнома­нітними аналізаторами: зоровим, дотиковим і руховим. Розмір предмета визначається тільки на підставі порівняння. Сприй­мання розмірів предмета залежить передусім від відстані, на якій перебуває предмет від спостерігача. Характеристика розмірів предмета залежить і від розміщення його у просторі (у горизонтальному чи вер­тикальному положенні він перебуває). Розмір предмета завжди відносний, він залежить від того, з яким предметом його порівнюємо. Отже, розмір конкретного предмета характеризуєть­ся такими особливостями: порівнянням, зміною і відно­сністю.

Розмір предмета пізнається людиною порівняно з іншим (мірою). Розмір предмета визначають звичайно на підставі встановлення місця, яке він займає серед одно­рідних предметів. За еталони розміру приймають уявлення про відношення між предметами, позначені словами, що вка­зують на місце предмета серед інших.

Початковому виділенню розміру, виникненню елемен­тарних уявлень про нього сприяють предметні дії, які мі­стять різні види безпосереднього зіставлення предметів між собою за їхнім розміром: накладання або прикладан­ня, приставляння, а також опосередковане порівняння за допомогою вимірювання.

У процесі безпосереднього порівняння (накладанням або прикладанням і приставлянням) діти четвертого ро­ку життя вчаться розрізняти і позначати відповідними словами однакові та різні за розміром предмети (вели­кий - маленький, однакові за розміром). Вони вчаться обстежувати розміри предметів зором, дотиком, рухом, порівнювати предмети контрастні і рівні за довжиною, шириною, висотою, користуючись прийомами накладан­ня і прикладання (довші, коротші, рівні за довжиною). Для порівняння спочатку використовують предмети контрастних розмірів. Предмети розміщують так, щоб порів­нювальний розмір було добре видно.

Важливе місце, в системі роботи щодо ознайомлення дітей п'ятого року з розміром займає навчання їх упо­рядковуванню предмета за одним з параметрів. Для цьо­го порівнюють три, чотири і навіть п'ять різних за розмі­рами предметів. Діти розміщують їх від найменшого (низький, вузький, короткий) до найбільшого або навпа­ки - від найбільшого до найменшого. Вони оволодіва­ють узагальненим способом виділення розміру, діючи за правилом: щоб розмістити ряд предметів за розміром, треба щоразу вибирати найбільший з усіх предметів або, навпаки, найменший. У цій групі значна увага приділяється розвитку око­міру.

У старших групах діти вчаться порівнюва­ти розміри двох предметів накладанням або прикладан­ням, розуміти, що розміри предмета можна виміряти за допомогою іншого предмета, який називається умовною мірою або мірою. Вимірювати за допомогою умовної мі­ри довжину, об'єм рідких і сипучих речовин, з'ясовува­ти ряд розмірів (довжині, ширині, ви­соті, товщині).

Поняття «товщина» вживається у двох значеннях: перше - коли виділяють переріз округлих предметів, і друге - коли поняття «товщина» вжива­ється у значенні «висота». Дітей слід ознайомити, з поняттям товщини - предмета в обох значеннях.

Навчають вимірювати поступово, послідовно усклад­нюючи завдання. Оскільки вимірювання для дітей є новим і досить складним видом математичної діяльності, слід умовно розмежувати вимірювання та лічбу мір. Спочатку, на першому етапі, діти використовують тільки вимірюванням, накладання (заповнення) мір, а потім лічать вимірювання.

Відповідь на питання №3.

Продумати та скласти список обладнання музичного куточку.

В групі поставити шафу з музичним обладнанням; біля однієї з вільних стін, розташувати стіл з музичними інструментами, а над ним повісити портрет відомого композитора. «Музичний куточок» можна організувати в невеликому приміщенні біля групи, де є вільне місце. Важливо, щоб відведене для музичних занять місце своїм зовнішнім оформленням привертало і було доступне.

Для «музичного куточка» необхідно відібрати матеріали, посібники, набір музичних інструментів. Час від часу їх доводиться замінювати і поповнювати. В цілому всі посібники і устаткування можна розділити на два типи: 1) вимагаючи участі педагога - аудіовізуальні засоби (діафільми, діапозитиви, грамплатівки, магнітофонні записи) і технічні (радіо, телевізор); 2) що використовуються дітьми самостійно - інструменти (металофони, цитра, тріоли), настільні музично-дидактичні ігри, комплекти різних лялькових театрів, елементи костюмів, атрибути, художні іграшки.

34