«Ліквідація куркульства як класу»

• Заможні селяни, найбільше прив'язані до землі, категорично відмовлялись її втрачати.

• Вибіркове «розкуркулювання» → кількість міц­них господарств із 200 тис. зменшилася до 72,8 тис.

• У постанові ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» йшлося про "ліквідацію куркульства як класу».

• Постанова визначала «куркульські сім'ї», які підлягали ліквідації. Поділялися вони на 3 катего­рії: активні «вороги радянської влади», ті, хто виявляв менш активний опір «розкуркуленню», «куркульські сім'ї», які не чинили опору.

• Хто незаможників не погоджувався записуватися в колгосп, оголо­шувався «підкуркульником» і також підлягав репресіям.

• Складали списки селян-куркулів збори селян-бідняків, наймитів або сільські сходи.

Політика розкуркулювання поступово перетворилась на засіб бо­ротьби з усіма господарствами, що не виконували скинутий їм план державної хлібозаготівлі.

• Перша хвиля репресій – січень-березня 1930р. 2 млн 524 тис. селянських господарств - з них було розкуркулено 61 887 (2,5 %), знято з насидженого місця, власне «викорчувано з ко­ренем», десь 100 тис. чоловік.

• Друга хвиля (весна-літо 1931 р.) депортовано ще 150 тис. чоловік.

Стан колгоспного ладу наприкінці 1932 р

• Вересень 1930 р.- директива ЦК ВКП(б) про прискорення ко­лективізації. У тих районах, де розкуркулення вже відбулося, знову почалася «ліквідація куркульства як класу», і на цю роль дошуку­валися нові жертви.

• До кінця 1932 р. в УСРР колгоспи об'єднували вже майже 70 % дворів і понад 80 % посівних площ.

• Рівень товарності зернових - 5 %. Чому?

  • все­бічний контроль над колгоспами,

  • «Перша заповідь» - здача хліба державі - селяни не отримували нічого

  • Розміри поставок постійно «підправлялися» в бік збільшення.

  • За продукцію колгосп отримував від держави чисто символічну плат­ню.

  • Колгоспники сподівалися лише на присадибну ділянку.

  • Створені з величезним напруженням ресурсів 592 машинно-тракторні станції (МТС) наприкінці 1932 р. спроможні були обслуговувати лише половину колгоспів та радгоспів, решта обходилася ручною працею.

Падіння хлібозаготівель було логічним наслідком економічної політики

• Жовтень 1932р. - в Укр. направлено хлібозаготівельну комісію з надзвичайними повно­важеннями на чолі з головою РНК СРСР В. Молотовим

• Висновки

• зобов'язання Украї­ни щодо здачі хліба державі зменшуються на 70 млн пудів і остаточно встановлюються у розмірі 282 млн пудів.

• зрив кампанії хлібозаготівель пояснювався зовсім не відсутністю хліба в господарствах, а нерішучістю влади на місцях.

• Розплата за це була страшною —

• діяла вказівка: з метою погашення натуральних штрафів конфісковувати також незернові харчові при­паси селян, одержані з присадибних ділянок.

• Санкціонувалися ма­сові обшуки і вилучення продовольства.

• Україна була переведена на блокадне становище: кордони республіки, ряд областей і районів були оточені військовими підрозділами.

• Влада готувалася до терору села.

Форсована колективізація супроводжувалася насильством, «лік­відацією куркульства як класу». Над створеними колгоспами було встановлено всебічний контроль.

• 7 серпня 1932 р. вийшла власноручно написана Генсеком по­станова ВЦВК та РНК СРСР «Про охорону майна державних під­приємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності». Згідно з нею передбачалася смертна кара за розкрадання соціалістичної власності, а за пом'якшуючих обста­вин — позбавленням волі на строк не менше 10 років;

• на початку грудня того ж року влада запроваджує у містах систему внутрішніх паспортів, селянам вони не видавалися, що ро­било їх безвиїзними, закабаленими до землі. Так колгоспна система стала символом неволі, своєрідною копією кріпосного права;

• У грудні 1932 р., починає широко практикуватися ганеб­ний захід пропагандистського терору – занесення на «чорну дош­ку» сіл, що саботували хлібозаготівлю (наслідком для них була по­вна ізоляція від контактів із зовнішнім світом).

• Якими були результати роботи надзвичайної комісії В. Моло­това? З листопада 1932 р. до лютого 1933 р. ця «комісія» додатково викачала з України 104,6 млн пудів хліба, з республіки було вивезе­не майже все зерно.

• «Зернові поставки України дер­жаві» до циф­ри 132 приплюсувати 104,6 = 237,6. Стільки мільйонів пудів «дала» опухла з голоду Україна державі.

• Що єднає перелічені постанови і рішення партії та уряду? Став­лення до села як до ворожої сили. Адже системою вилучення зерна всі вони послідовно обплутували його.