3 Мукачево

3.1 Мукачевський замок

На високому вулканічному конусі замок виглядає як велетень із казки. З висоти семидесятиметрового пагорба він оглядає європейські долини, що починаються біля його підніжжя. За його спиною, на горизонті, з краю в край розляглися Карпати. Там, за перевалами, - Україна, невідомий для європейця Схід.

На західній околиці Мукачева, на вершині 68 – ти метрового згаслого вулкану, гордо стоїть, оспівана легендами і легендарною бойовою славою середньовічна фортеця - замок Паланок – визначний історико-архітектурний, військово-фортифікаційний та історичний пам’ятник Закарпаття ХIV – ХVIII ст.ст.

Часу заснування замку не встановлено, однак достеменно відомо: ще коли замок був дерев’яним, його в 1089 р. 50 днів воював половецький хан Кутєшко, та так і відступив без всякої надії на успіх, 1241 р. шестидесятитисячна орда татаро-монголів хана Батия двічі чинила облогу, та обидва рази не покорила його.

Мукачевський замок набув нинішнього вигляду після корінної перебудови в кін. XVII – поч. XVIII стст., коли була закінчена забудова всіх чотирьох терас Замкової гори. Комплекс замку в плані являє собою витягнутий і трохи перекошений квадрат, оточений глибоким ровом і могутньою кріпосною стіною. Замок складається з трьох самостійних частин – Верхнього, Середнього і Нижнього замку, розташованих на трьох терасах. На четвертій, самій нижній, терасі знаходилися вхідні ворота. Поряд із воротами височіла сторожова вежа, залишки якої можна бачити і сьогодні. Вежа була побудована на поч.XVII ст. посеред глибокого рову, через який у замок вів підйомний міст. Із підняттям моста ворог не тільки не мав можливості здолати глибокий рів, але піднятий міст зачиняв ще і сам вхід.

За вхідними воротами був виритий ще один глибокий рів, через який також був перекинутий підйомний міст. По цьому мосту від сторожової вежі можна було потрапити на другу терасу Замкової гори, яка знаходиться на 10 м вище першої. На цій терасі побудований Нижній замок. Будівництво його було завершене у 1670 р., про що засвідчує напис на фронтоні правого бастіону. У разі небезпеки ворота Нижнього замку, підступи до яких прикривали два бастіони величезної товщини стін, також зачинялися підйомним мостом.

Сама природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі. З 1396 р. його гарнізон відбив не одну грізну атаку ворога, його стіни витримали не одну багаторічну облогу.

У дворі Верхнього замку стоїть криниця. Її глибина 85 метрів, діаметр верхньої частини 2,5 метра. Звели криницю саме за часів Корятовича. У випадку тривалих облог вона мала забезпечувати оборонців питною водою. У стінах криниці до глибини 71 метр було видовбано сходи. На глибині 83 метри розміщувались два резервуари для зберігання води. Кажуть, що раніше існував підземний хід, який сполучував замок із містом і починався саме у криниці. Про спорудження замкової криниці існує немало легенд. За однією з них криницю довбали декілька років, але води дістатись не могли. Тоді князь пообіцяв щедру винагороду тому хто продовбе криницю до води. І води дістались - знайшовся умілець, який продовбав криницю. Звичайно, це був чорт... Воду з криниці набирали до 1897 року.

Нині замок майже повністю відновлений, хоча реставраційні роботи все ще тривають. У дев'яти відреставрованих приміщеннях «Верхнього замку» розміщена експозиція філіалу Закарпатського обласного краєзнавчого музею, в якому на почесному місці висять портрети українських президентів, які в замку ніколи і не були, та немає солідної експозиції, присвяченої роду Ракоці, адже саме завдяки зусиллям і грошам князів Ракоці Мукачево має прекрасний середньовічний замок.