- •5. Розрахунок параметрів короткого замикання
- •5.1. Визначення втрат короткого замикання
- •Величина коефіцієнта у формулі (5.11)
- •5.2. Розрахунок напруги короткого замикання
- •5.3. Визначення механічних зусиль в обмотках та нагріву обмоток при короткому замиканні
- •Визначення потужності короткого замикання
- •Значення при різних відношеннях
- •5.4. Запитання для самоконтролю
- •6. Розрахунок магнітної системи
- •6.1. Визначення розмірів магнітної системи
- •Площі перерізів стержня і ярма та об'єм кута плоскої шихтованої магнітної системи без пресуючої пластини і з пресуючою пластиною з розмірами пакетів за табл.6.2
- •6.2. Визначення втрат неробочого ходу
- •Способи пресування стержня і ярма та коефіцієнти і для врахування впливу пресування на втрати і струм неробочого ходу
- •6.3. Запитання для самоконтролю
6.2. Визначення втрат неробочого ходу
Втрати
неробочого ходу трансформатора
складаються з магнітних втрат у сталі
магнітної системи; втрат у стальних
елементах кістяка трансформатора,
спричинених полями розсіяння; втрат у
первинній обмотці, спричинених струмом
неробочого ходу; діелектричними втратами
в ізоляції.
Магнітні втрати в сталі магнітної системи складають основну частину втрат неробочого ходу і поділяються на втрати від гістерезису та вихрових струмів. Для холоднокатаної сталі товщиною 0,35 мм перші із них складають 25-35%, а другі - 75-65% від повних втрат у сталі.
На
практиці визначають магнітні втрати,
не розділяючи їх, і користуються
експериментально встановленою залежністю
між індукцією та питомими втратами в
сталі
,
Вт/кг, (табл.6.7, 6.8).
Таблиця 6.7
Питомі
втрати в сталі
і в зоні шихтованого стику
для гарячокатаної сталі марок 1512, 1513 і
холоднокатаної сталі марок 3411, 3412, 3413
товщиною 0,35 мм при
різних
індукціях (
=50Гц)
В, Тл |
Гарячокатана сталь |
Холоднокатана сталь |
||||
, Вт/кг |
, Вт/кг |
, Вт/м2 |
||||
1512 |
1513 |
3411 |
3412 |
3413 |
3411, 3412, 3413 |
|
0,60 |
0,515 |
0,450 |
- |
- |
- |
- |
0,70 |
0,605 |
0,524 |
- |
- |
- |
- |
0,80 |
0,76 |
0,656 |
- |
- |
- |
- |
0,90 |
0,962 |
0,836 |
0,662 |
0,582 |
0,503 |
- |
1,00 |
1,20 |
1,05 |
0,80 |
0,70 |
0,60 |
80 |
1,10 |
1,46 |
1,29 |
0,95 |
0,825 |
0,71 |
120 |
1,20 |
1,76 |
1,56 |
1,12 |
0,97 |
0,83 |
175 |
1,30 |
2,09 |
1,85 |
1,31 |
1,13 |
0,97 |
250 |
1,40 |
2,45 |
2,17 |
1,52 |
1,29 |
1,13 |
350 |
1,45 |
2,63 |
2,34 |
1,64 |
1,40 |
1,22 |
425 |
1,50 |
2,80 |
2,50 |
1,75 |
1,50 |
1,30 |
500 |
1,60 |
- |
- |
2,07 |
1,79 |
1,55 |
650 |
1,65 |
- |
- |
2,29 |
2,00 |
1,73 |
725 |
1,70 |
- |
- |
2,50 |
2,20 |
1,90 |
800 |
1,80 |
- |
- |
3,00 |
2,72 |
2,00 |
850 |
1,90 |
- |
- |
3,95 |
3,58 |
3,15 |
860 |
Примітка. Додаткові втрати в зоні шихтованого стику для гарячокатаної сталі не враховуються
Магнітні
індукції в стержнях
і ярмах
магнітної системи визначають для
порахованої напруги витка обмотки і
кінцево встановлених значень активних
перерізів стержня
і ярма
за формулами:
= /(4,44 ) , (6.16)
= /(4,44 ) . (6.17)
Таблиця 6.8
Питомі втрати в сталі і в зоні шихтованого стику для холоднокатаної сталі марок 3404, 3405 ( =50Гц)
, Вт/кг |
, Вт/м2 |
, Вт/кг |
, Вт/м2 |
||||
В, Тл |
3404, 0,35 мм |
Одна пластина |
Дві пластини |
В, Тл |
3404, 0,35 мм |
Одна пластина |
Дві пластини |
0,20 |
0,028 |
25 |
30 |
1,54 |
1,168 |
600 |
906 |
0,40 |
0,093 |
50 |
70 |
1,56 |
1,207 |
615 |
934 |
0,60 |
0,190 |
100 |
125 |
1,58 |
1,251 |
630 |
962 |
0,80 |
0,320 |
170 |
215 |
1,60 |
1,295 |
645 |
990 |
1,00 |
0,475 |
265 |
345 |
1,62 |
1,353 |
661 |
1017 |
1,20 |
0,675 |
375 |
515 |
1,64 |
1,411 |
677 |
1044 |
1,22 |
0,697 |
387 |
536 |
1,66 |
1,472 |
695 |
1071 |
1,24 |
0,719 |
399 |
557 |
1,68 |
1,536 |
709 |
1098 |
1,26 |
0,741 |
411 |
578 |
1,70 |
1,600 |
725 |
1125 |
1,28 |
0,763 |
423 |
589 |
1,72 |
1,672 |
741 |
1155 |
1,30 |
0,785 |
435 |
620 |
1,74 |
1,744 |
757 |
1185 |
1,32 |
0,814 |
448 |
642 |
1,76 |
1,824 |
773 |
1215 |
1,34 |
0,843 |
461 |
664 |
1,78 |
1,912 |
789 |
1245 |
1,36 |
0,872 |
474 |
686 |
1,80 |
2,000 |
805 |
1275 |
1,38 |
0,901 |
497 |
708 |
1,82 |
2,090 |
822 |
1305 |
1,40 |
0,930 |
500 |
730 |
1,84 |
2,180 |
839 |
1335 |
1,42 |
0,964 |
514 |
754 |
1,86 |
2,270 |
856 |
1365 |
1,44 |
0,998 |
526 |
778 |
1,88 |
2,360 |
873 |
1395 |
1,46 |
1,032 |
542 |
802 |
1,90 |
2,450 |
890 |
1425 |
1,48 |
1,066 |
556 |
826 |
1,95 |
2,700 |
930 |
1500 |
1,50 |
1,100 |
570 |
850 |
2,00 |
3,000 |
970 |
1580 |
1,52 |
1,134 |
585 |
878 |
|
|
|
|
Пластини для стержня і ярм вирізаються так, щоб поздовжня вісь пластини співпадала з напрямком прокатки сталі. При цьому в стержнях і більшій частині ярм напрям вектора індукції магнітного поля буде співпадати з напрямом прокатки (рис.6.4,б).
Рис. 6.4. Ділянки магнітних систем, де виникають збільшені втрати в холоднокатаній сталі при прямих і скісних стиках
При
складанні магнітних систем з пластин
прямокутної форми з прямими стиками за
рис.6.4,а,б у кутах магнітної системи
(заштриховані на рисунку) кут між вектором
магнітної індукції і напрямом прокатки
буде змінюватись від 00
до 900.
Загальне збільшення питомих втрат в
усьому об'ємі заштрихованих частин у
кутах магнітної системи оцінюють
коефіцієнтом
,
залежним від форми стику, марки сталі,
величини індукції і товщини пластини.
При скісних стиках (рис.6.4,в) у кутах
магнітної системи також виникають
додаткові втрати, але менші, ніж при
прямих стиках. У діапазоні зміни індукції
0,9-1,9 Тл коефіцієнт
для прямих і скісних стиків можна
визначити за талб.6.9.
У зоні стику виникають додаткові втрати, що визначаються за загальною поверхнею стику (проміжку) і питомими втратами на 1 м2 поверхні. Ці питомі втрати для холоднокатаної сталі наведені в табл.6.7 і табл.6.8.
Таблиця 6.9
Коефіцієнт , що ураховує збільшення втрат у кутах магнітної системи, для сталі різних марок при скісному і прямому стиках для діапазону індукцій =0,9÷1,7 Тл, =50Гц
Стик |
|
3412, 0,35мм |
3413, 0,35мм |
3404, 0,35мм |
3404, 0,35мм 3405, 0,35мм |
Скісний |
|
1,15 |
1,22 |
1,32 |
1,35 |
Прямий |
|
1,60 |
1,78 |
1,96 |
2,02 |
Примітка. 1. При індукції =1,8Тл коефіцієнт, визначений за таблицею, помножити при скісному стику на 0,96, при прямому на 0,93; при =1,9Тл – на 0,85 і 0,67 відповідно.
2.
При комбінованому стику на середньому
стержні приймати
=
Індукція для визначення при прямих стиках дорівнює індукції для стиків, що перпендикулярні до осі стержня, і індукції для стиків, що перпендикулярні до осі ярма. Для скісних стиків
=
/
, (6.18)
де - індукція в стежні.
Площа
проміжку (стику)
для прямих стиків дорівнює активному
перерізу стержня
або ярма
,
а для скісних стиків
= . (6.19)
Форма
перерізу ярма впливає на розподіл
індукції в перерізах ярма і стержня.
Якщо число ступенів у перерізі ярма
дорівнює або відрізняється на один-два
ступені від числа сттупенів у перерізі
стержня, то розподіл індукції в ярмі та
стержні можна вважати рівномірним і
прийняти коефіцієнт збільшення втрат,
що залежить від форми перерізу ярма,
=1,0.
При однакових числах ступенів стержня
і ярма, що дорівнює трьом,
=1,04;
дорівнює шести,
=1,06;
для ярма прямокутного перерізу
=1,07.
Залежно
від потужності трансформатора спосіб
пресування стержнів і ярм може бути
вибраний відповідно до рекомендацій
табл.6.10. У цій же таблиці наведені
коефіцієнти
і
для врахування впливу пресування на
втрати і струм неробочого ходу.
Таблиця 6.10
